Ухвала суду № 39751486, 24.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6876/13-а

Категорія: 3.7.2 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

судді - Градовського Ю.М.,

судді - Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

30.09.2013р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області (далі - УДАІ ГУМВС в Одеській області) про визнання неправомірними дій щодо відмови у реєстрації належного йому автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2004 року випуску, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач мотивує відмову зареєструвати автомобіль з посиланням на необхідність сплати митних платежів та зборів. Проте, позивач зазначає, що є власником автомобілю на підставі рішення Приморського районного суду від 31.10.2012р. та відмова в реєстрації автомобілю порушує його права на користування та розпорядження належним майном. Зазначений автомобіль раніше перебував на території України та був зареєстрований у передбаченого законом порядку. Митним органом, який є єдиним суб'єктом митного контролю в Україні, не приймалось рішення про порушення митного законодавства під час ввезення вказаного автомобіля на територію України. На підставі викладеного, позивач просив зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію належного йому автомобіля.

Справа розглянута за відсутністю відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013р. позовні вимоги задоволені. Визнані неправомірними дії УДАІ ГУМВС в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 зареєструвати транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2004 року випуску, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1, з посиланням на необхідність сплати митних платежів та зборів.

Зобов'язано УДАІ ГУМВС в Одеській області здійснити державну реєстрацію автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2004 року випуску, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_1, визнаного власником ТЗ на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 31.10.2012р.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняттям нового про відмову у позові.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2012р. по справі №1522/22384/12, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1; визнано договори від 28 серпня 2010р. та 27 грудня 2010р., укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсними; визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки "Toyota Land Cruiser Prado", 2004 року випуску, н/з НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, сірого кольору.

Позивач 01 лютого 2013р. звернувся до УДАІ ГУМВС в Одеській області із заявою щодо реєстрації зазначеного вище транспортного засобу.

Листом УДАІ ГУМВС в Одеській області №7/ю-75 від 05 лютого 2013р., ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні його заяви про реєстрацію транспортного засобу з посиланням на те, що з доданих до заяви документів не вбачається факт перерахування відповідних податків та зборів, які нараховуються при ввезенні транспортних засобів.

Не погоджуючись із правомірністю відмови у державній реєстрації автомобіля, позивач звернувся до суду, посилаючись на її протиправність та вимагаючи зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію автомобіля.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів введення спірного транспортного засобу на територію України без сплати податків та зборів, натомість факт проведення первинної реєстрації ТЗ спростовує таке припущення, відтак відмова у проведенні державної реєстрації ТЗ на ім'я ОСОБА_1 на підставі судового рішення є протиправною та порушене право позивача.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", п.1, 8, 10, 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388.

В апеляційній скарзі УДАІ ГУМВС в Одеській області вказується, що відсутні підтвердження придбання позивачем спірного автомобіля за суму, що включає в собі розмір податків, передбачених для сплати при ввозі автотранспорту на України. Крім того, номерні знаки НОМЕР_1 видані на інший транспортний засіб.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі Порядок №1388) встановлена єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків (п.1).

Так перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться.

У разі відчуження транспортних засобів, зазначених в абзаці другому цього пункту, їх перереєстрація проводиться за умови дотримання вимог щодо відчуження, які визначені нормативно-правовими актами Фонду державного майна та іншими актами законодавства. (п. 33 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2006р. у справі №-а4213/2006р. за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, попереднім власником спірного автомобіля, ОСОБА_3, було отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», державний н/з НОМЕР_1, 2004 року випуску, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, сірого кольору зареєстрований МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області 25 квітня 2004р. на ім'я ОСОБА_3

Таким чином, вказаний транспортний засіб пройшов відповідну реєстрацію.

Отже при реєстрації в МРЕВ автомобіль та всі документи мали бути перевірені експертом та працівником МРЕВ на предмет підроблення номерів агрегатів і документів, сплати митних платежів, а також відповідності їх відомостям автоматизованих баз даних, зокрема, здійснювалася перевірка по АІС «Автомобіль» факту попередньої реєстрації автомобіля та АІС «Митний документ» щодо підтвердження розмитнення автомобіля.

Факт проведення перевірок був засвідчений працівником МРЕВ.

Довід апелянта про те, що відсутність в базах даних Державної митної служби України та Державної прикордонної служби України відомостей щодо перетину цього автомобілю державного кордону України та проходження ним митного оформлення є необґрунтованим, оскільки такий факт не свідчить про ввезення зазначеного автомобілю на територію України незаконно та здійснення його реєстрації без проведення митного оформлення.

Апелянтом також не надано суду доказів, що первинна реєстрація зазначеного транспортного засобу в Україні відбулась за відсутності всіх необхідних документів для її здійснення, доказів сплати первинним власником усіх податків і зборів, обов'язкових платежів, як і того, що номерні знаки НОМЕР_1 були видані на транспортний засіб марки «Mitsubishi Pajero Sport».

Натомість факт проведення первинної реєстрації автомобіль марки «Toyota Land Cruiser» спростовує таке припущення.

Разом з тим, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: зокрема, копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин (п.8 Порядку №1388).

Таким чином, відмова у проведенні державної реєстрації автомобіля на ім'я ОСОБА_1 на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2012 року, яким визнано за позивачем право власності на зазначений автомобіль є протиправною.

Судова колегія також вважає необґрунтованим посилання апелянта на п. 10 Порядку №1388, відповідно до якого державна реєстрація нових транспортних засобів, а також тих, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до підрозділів Державтоінспекції, оскільки автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado» ввозився на територію України не позивачем, до цього перебував у власності інших осіб (ОСОБА_2, ОСОБА_3) та був зареєстрований у встановленому законодавством порядку на території України органами Державтоінспекції.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: А.Г.Федусик