Постанова № 39749187, 09.07.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2014 р.Справа № 916/1402/13

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Головея В.М.

(склад судової колегії сформовано відповідно до розпорядження голови суду від 24.06.2014р. №1323)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 09.07.2014р.:

від позивача: Шмигановська І.С., за довіреністю № 4 від 30.12.2013р.;

від відповідача: не з'явились;

від ДВС: Козюк О.М., за довіреністю б/н від 08.01.2014р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 26 травня 2014 року

по справі № 916/1402/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до відповідача: Державного підприємства "Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)"

за скаргою на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 09.07.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.2014р. по справі №916/1402/13 (суддя Гуляк Г.І.) задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документа № 39450789 від 26.03.2014р., визнано недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про повернення виконавчого документа стягувачеві з посиланням на те, що державний виконавець безпідставно виніс постанову про повернення виконавчого документа №39450789 від 26.03.2014р., оскільки виконавче провадження проводилось менше встановлено терміну, в матеріалах виконавчого провадження відсутні відповіді банківських установ, на які посилається державний виконавець, крім того, акт від 26.03.2014р. не відповідає вимогам п. 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, так як, окрім згадки про накладення арешту на кошти боржника та відсутності коштів на ньому, взагалі не вказано, які саме дії було вчинено державним виконавцем, не вказано про зведене виконавче провадження, а також відсутні відомості про проведення заходів щодо розшуку майна, належного боржнику.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 26.05.2014р. по справі №916/1402/13 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", мотивуючи це тим, що Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області не може бути відповідачем у справі, оскільки відповідно до положень чинного законодавства не є органом державної виконавчої служби, крім того, скаржник зазначає, що державним виконавцем правомірно винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, так як єдиним майном боржника, на яке можливо звернути стягнення у примусовому порядку могли бути кошти на рахунках у банківських установах, натомість, на рахунках боржника грошові кошти відсутні.

08.07.2014р. від Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення.

Представник Державного підприємства "Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)" в судове засідання Одеського апеляційного господарського суду 09.07.2014р. не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.06.2014р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, заслухавши представників позивача та ДВС, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2013р. рішенням господарського суду Одеської області по справі №916/1402/13 з Державного підприємства «Підприємство Південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)» (ДП «ППВК №51») на користь Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» стягнуто 524929,58 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 2821,36 грн. інфляційних, 11280,23 грн. 3% річних та 54304,16 грн. пені, 12365,38 судового збору.

19.08.2013р. постановою №39450789 Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (державним виконавцем Яковчук Д.С.) було відкрито виконавче провадження.

05.11.2013р. постановою про прийняття до виконання виконавчого провадження (ВП № 39450789), вказане виконавче провадження було прийнято Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (далі - Відділ примусового виконання рішень), на підставі постанови начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 08.11.2013р.

29.01.2014р. Відділом примусового виконання рішень винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного.

30.01.2014р. Відділом примусового виконання рішень винесено постанову про арешт коштів боржника в рамках зведеного виконавчого провадження.

Матеріали справи свідчать, що 26.03.2014р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі акту державного виконавця від 26.03.2014р., яка надійшла до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» 07.04.2014р.

ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» вважаючи, що при винесенні постанови №39450789 про повернення виконавчого документа стягувачеві Відділом примусового виконання рішень були порушені норми матеріального права, 17.04.2014р. надіслало на адресу господарського суду Одеської області скаргу в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, якою просить визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень від №39450789 від 26.03.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

В апеляційній скарзі Відділ примусового виконання рішень посилається на те, що не може бути відповідачем у справі, оскільки відповідно до положень чинного законодавства він не є органом державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

За положеннями п. 1.3.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802 (далі-Інструкція з організації примусового виконання рішень), органами державної виконавчої служби є: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень.

Підпунктом 1.1 Положення про Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 07.12.2011р. №1339-о/д зазначено, що Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області є структурним підрозділом управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, діяльність якого полягає у виконанні рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що Відділ примусового виконання рішень є структурним підрозділом Головного управління юстиції в Одеській області та відповідно до приписів законодавства є органом державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження було відкрито 19.08.2013р. (постанова Першого Малиновського ВДВС про відкриття виконавчого провадження №39450789), а 29.01.2014р. постановою про приєднання виконавчого провадження, було приєднано до зведеного виконавчого провадження по виконанню виконавчих документів по стягненню з Державного підприємства «Підприємство південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)» заборгованості, при цьому, вже 26.03.2014р. постановою державного виконавця, виконавчий документ був повернутий стягувачеві.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Отже, вищенаведені обставини свідчать, що в зведеному виконавчому провадженні виконавче провадження № 41363156 знаходилось на виконанні лише 2 місяці.

В оскаржуваній постанові зазначено, що єдиним майном Державного підприємства «Підприємство південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)» на яке можливо звернути стягнення у примусовому порядку могли бути кошти на рахунках у банківських установах.

Статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений порядок стягнення на кошти боржника - юридичної особи, а саме: державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках та інших фінансових установах. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади держаний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Розділом 4 п. 4.1.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні у банках та інших фінансових установах, накладається арешт про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Частиною 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника накладається, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Матеріали справи свідчать, 30.01.2014р. Відділом примусового виконання рішень була винесена постанова про арешт коштів боржника № 39450789, яка була направлена до 4-х фінансових установ: ПАТ «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, 29),ПАТ «Банк Перший» (м. Київ, вул. Дехтярівська, 48), АТ «Фінростбанк» (м. Одеса, вул. Ак. Глушка, 13), АТ «Імексбанк» (м. Одеса, пр. Шевченка, 8-А).

Пунктом 10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ 21.01.2004р. № 22 (надалі - Інструкція), виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

За положеннями п. 10.4 Інструкції, банк, у якому відкрито рахунок/рахунки клієнта, вживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

Відповідно до п. 10.4 Інструкції залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Актом від 26.03.2014р. та в оскаржуваній постанові державного виконавця зазначено, що згідно повідомлення ГУДКС України в Одеській області та фінансових установ на рахунках боржника грошові кошти станом на 26.03.2014р. відсутні.

Як свідчать матеріали справи, при ознайомленні представником позивача з виконавчим провадження № 39450789 стало відомо, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні відповіді з банківських установ на які посилається державний виконавець, вимоги державного виконавця щодо списання коштів з рахунків боржника, а також інформація щодо здійснення заходів щодо розшуку майна боржника.

Крім того, дослідивши акт державного виконавця від 26.03.2014р., колегія суддів зазначає, що останній не відповідає вимогам п. 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, так як зазначеному акті, окрім згадки про накладення арешту на кошти боржника та відсутності коштів на ньому, взагалі не вказано, які саме дії було вчинено державним виконавцем, не вказано про зведене виконавче провадження, а також відсутні відомості про проведення заходів щодо розшуку майна, належного боржнику.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначені обставини, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що після винесенням постанови про арешт коштів боржника № 39450789 від 30.01.2014р. державним виконавцем не було вжито належних виконавчих дій щодо пошуку та списання грошових коштів з рахунків боржника, отже скарга ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» на дії Відділу примусового виконання рішень про визнання недійсною постанови №39450789 від 26.03.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві є законною та обґрунтованою.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу господарського суду Одеської області від 26.05.2014р. по справі №916/1402/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Ухвалу господарського суду Одеської області від 26.05.2014р. по справі №916/1402/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 11.07.2014р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Головей В.М.