Вирок № 39746494, 15.07.2014, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 15.07.2014

Справа № 501/3361/14-к

Провадження №1-кп/501/154/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Семенова О.А.

при секретарі - Кравченко М.А.

за участю:

прокурора - Попадюка І.М.,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іллічівську Одеської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Чечельник Чечельницького району Вінницької області, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, не працюючого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2004 року народження, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2014 року приблизно о 11.50 годині, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «OPEL VECTRA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, в порушенні пп.10.1.,10.2. «Правил дорожнього руху» (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, далі - Правила), виїжджаючи з прилежної території автомийки «Професіонал», розташованої за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, 17М, на проїзну частину автодороги вул. 1 Травня в м. Іллічівську Одеської області, не надав дорогу автомобілю «TOYOTA PREVIA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався по вул. 1 Травня в м. Іллічівську Одеської області з лівої сторони, та перед початком руху не впевнився, що це буде небезпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почав повертати на проїжджу частину в напрямку руху автомобіля «TOYOTA PREVIA», не надав останньому дорогу, в результаті чого ОСОБА_2 своїми необережними діями, а саме злочинною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання загально небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх запобігання, що виразилися у грубому порушенні правил безпеки порожнього руху, скоїв наїзд на вказаний автомобіль «TOYOTA PREVIA», під керуванням ОСОБА_4, якому спричинив тілесні ушкодження.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за висновком судово-медичної експертизи від 19 травня 2014 року №46, потерпілому ОСОБА_4 спричиненні тілесні ушкодження у виді компресійного перелому тіла першого поперекового хребцю без пошкоджень функцій спинного мозку, який за своїм характером і течією зазвичай приводить до розладу здоров'я на строк вище 21 дня і по даному критерію, згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Порушення ОСОБА_2 вказаних норм Правил знаходяться в прямому причинному зв'язку зі скоєною ним дорожньо-транспортною пригодою та наслідками що наступили.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину визнав в повному об'ємі і не оспорюючи фактичні обставини по справі показав, що 20 лютого 2014 року приблизно о 11.50 годині, він керуючи автомобілем «OPEL VECTRA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, виїжджаючи із прилежної території від автомийки «Професіонал», розташованої за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, вул. 1 Травня, 17М, на проїзну частину автодороги вул. 1 Травня м. Іллічівська Одеської області, не помітив та не надав дорогу автомобілю «TOYOTA PREVIA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, що рухався по цієї вулиці з лівої сторони внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода та потерпілому було спричинено тілесні ушкодження. В скоєному розкаюється.

Судом за згодою учасників судового провадження, визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, ОСОБА_2, як особа яка керує транспортним засобом, своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 ч. 1 КК України.

ОСОБА_2 раніше не судимий, не знаходиться на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставини, які пом'якшують вину ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття, сприяння слідству і суду у встановленні істини у справі.

Обставини, які обтяжують вину ОСОБА_2, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного і достатнього для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості і обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, дані про її особу, обставини, що пом'якшують його покарання, і вважає, що йому має бути призначене покарання у виді обмеження волі, без позбавлення права керування транспортними засобами, так як менш суворе покарання не сприятиме його виправленню.

Крім того, ОСОБА_2 надав суду клопотання про звільнення його від відбування покарання за скоєння кримінального правопорушення на підставі Закону України «Про амністію в 2014 році», посилаючись на те, що на день набрання чинності цим Законом та до теперішнього часу має неповнолітню дитину (а.с.190).

Згідно п. в) ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Кримінальне правопорушення скоєно ОСОБА_2 до набуття чинності 18 квітня 2014 року Закону України «Про амністію в 2014 році» та відноситься до кримінального правопорушення невеликої тяжкості, за яке, передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років, має на утриманні доньку 2004 року народження (а.с.169).

Прокурор Попадюк І.М. та представник потерпілого ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_1, не заперечували проти застосування до ОСОБА_2 амністії.

Таким чином, ОСОБА_2 підлягає звільненню від відбування покарання за скоєння кримінального правопорушення за амністією.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлено до ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2000,00грн. (а.с.186).

Прокуратура м. Іллічівська Одеської області в інтересах ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» звернулася до ОСОБА_2 з позовом, за яким просить стягнути з обвинуваченого на користь лікарні на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 на суму 4268,30грн. (а.с.184).

Потерпілою ОСОБА_5 заявлено до ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування їй матеріальної шкоди в розмірі 45363,32грн.(а.с.7-10).

У судовому засіданні ОСОБА_2 визнав заявлені до нього цивільні позови.

Згідно ст. 1166 ЦК України матеріальна шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка його заподіяло, в повному об'ємі.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Особа, яка завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю придбання ліків.

Згідно ч.1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення.

Позовні вимоги ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» підтверджуються кошторисом витрат від 26 червня 2014 року № 28 на суму 4268,30грн (а.с.11).

Позовні вимоги ОСОБА_4 підтверджуються фіскальними чеками на лікування на суму 2000,00грн. (а.с.187).

Позовні вимоги ОСОБА_5 підтверджуються: висновком автотоварознавчої експертизи від 30 квітня 2014 року № 839, згідно якого розмір матеріальної шкоди автомобіля складає 44763,32грн. (а.с.132-146); квитанцією щодо вартості експертизи в розмірі 600,00грн. (а.с.185). Загальний розмір матеріальної шкоди складає 45363,32грн.

Клопотання представника потерпілого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_1, щодо накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 в забезпечення позову, підлягає задоволенню частково, у зв'язку з тим, що у його власності відсутні об'єкти нерухомості та транспортні засоби (а.с.172-173).

Крім того, згідно ч.2 ст. 170 КПК України суд під час судового провадження накладає арешт на майно у випадку задоволення цивільного позову для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, п. в) ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, за амністією на підставі п. в) ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Цивільний позов прокуратури м. Іллічівська Одеської області в інтересах ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» (код ЄДРПОУ 01982212, р/р 31256272210484 у ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4268,30грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди - 2000,00грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди - 45363,32грн.

Накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2, в межах 51631,62грн.

Речові докази: автомобіль «TOYOTA PREVIA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5, залишити за належністю (а.с.53)

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок в частині накладення арешту на майно ОСОБА_2 набуває чинності негайно, що не перешкоджає його оскарженню.

Копію вироку видати сторонам кримінального провадження негайно та надіслати до відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області.

Суддя