Ухвала суду № 39745835, 02.07.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/961/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Боровицького О. А.

при секретарі: Майданюк Я.Л.

за участю представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - Загородній В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Укртрансінспекції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови , -

В С Т А Н О В И В :

28.03.2014 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

16.05.2014 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява із доповненнями до апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, представник відповідача, в свою чергу, заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.03.2014 року Управлінням Укртрансінспекції у Вінницькій області був складений акт № 022127 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого позивачем було порушено абз. 3 ч. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

25.11.2013 року Управлінням Укртрансінспекції у Вінницькій області в особі заступника начальника Соколовського О.Д. було винесено постанову № 011714 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн. за порушення абз. 3 ч. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином предметом оскарження є постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 011714 від 25.11.2013 року.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. 99, 100 КАС України, прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 5 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк..

Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом.

Як вбачається з матеріалів справи, копію постанови від 25.11.2013 року позивач отримав 26.11.2013 року.

Відповідно до матеріалів справи з позовом до суду позивач звернувся лише 28.03.2014 року, що саме по собі свідчить про пропуск встановленого законодавством строк звернення до суду.

При цьому, як причини пропуску строку позивач зазначає про те, що він вже звертався до суду з таким позовом, проте, по суті даний спір не було розглянуто.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що вперше з позовом про оскарження постанови № 011714 від 25.11.2013 р. до Вінницького окружного адміністративного суду позивач звернувся 05.12.2013 р., за результатами розгляду даної справи 10.02.2014 р. позов було залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, що також підтверджується ухвалю Вінницького окружного адміністративного суду від 10.02.2014 р.

Вдруге з позовом про оскарження постанови № 011714 від 25.11.2013 р. позивач звернувся до суду 04.03.2014 р. Ухвалю судді Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2014 р. позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, однак ним не було усунуто недоліки, в зв'язку з чим повернуто позовну заяву ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2014 р.

Втретє ОСОБА_2 звернувся до суду 28.03.2014 р., тобто з пропуском встановленого строку для звернення до суду.

Відповідно до положень, передбачених ч. 1, 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки другої особи, яка бере участь у справі.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

З аналізу вище викладеного, суд приходить до висновку, що позивач не надав доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки попередні звернення до суду свідчать про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків.

Відтак, судом першої інстанції вірно враховано пропущений позивачем строк звернення до адміністративного суду, оскільки останній не навів поважних причин його пропуску та доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску ним місячного строку звернення до суду.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо залишення частини позову буз розгляду у спосіб, строках та межах визначених законом.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не має.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Боровицький О. А.