Ухвала суду № 39745246, 10.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6934/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа: ОСОБА_2 про зобов»язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року, позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа: ОСОБА_2 про зобов»язання вчинити дії. Свої позовні вимоги мотивували тим, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року в цивільній справі № 2-444/12 визнано недійсним спадковий договір, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 15 вересня 2010 року і зареєстрованого 31.01.2011 року у Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» за №31372115, про передачу у власність квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. В свою чергу, позовні вимоги в межах розгляду цивільної справи № 2-444/12 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно не були задоволені та провадження в цій частині було закрито відповідно до ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 серпня 2013 року позов задоволено повністю.

Скасовано рішення від 31.01.2011 року, реєстраційний номер №31372115 згідно Витягу про державну реєстрацію прав, яким Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвало право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 на підставі спадкового договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 15 вересня 2010 року.

Зобов'язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав щодо об'єкта нерухомого майна: реєстраційний номер 31372115, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що здійснена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 січня 2011 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу суду, 30 січня 2014 року, представником ОСОБА_2 було надіслано клопотання про зупинення провадження у справі за розглядом її апеляційної скарги.

Клопотання мотивоване тим, що підставою для звернення позивачів до адміністративного суду з вимогою до державного реєстратора про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі спадкового договору стало рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 29.11.2012 року у справі №755/19416/13-ц, яким зазначений спадковий договір було визнано недійсним.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 04.11.2013 року було відкрито провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 29.11.2012 року у справі №755/19416/13-ц у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Засідання у справі було призначено на 02.12.2013 року, однак у зв'язку з неявкою позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було перенесено на 24.12.2013 року. Проте, на прохання позивача ОСОБА_3 розгляд справи було відкладено на іншу дату, а саме, на 20.01.2014 року у зв'язку з тим, що позивачу необхідно було ознайомитись з матеріалами справи. Судове засідання 20.01.2014 року було також відкладено не з вини відповідача (ОСОБА_2 та її представників) на 17.02.2014 року.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 17 лютого 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 29.11.2012 року у справі №755/19416/13-ц у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.

Заявником подано на вищевказане рішення апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року було зупинено дане апеляційне провадження.

На адресу Київського апеляційного адміністративного суду, 06 травня 2014 року, надійшла заява від позивачів про поновлення провадження у даній справі, оскільки ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 18 лютого 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 29 листопада 2012 року, постановленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, третя особа: Київська державна нотаріальна контора №2 про визнання спадкового договору про передачу у власність нерухомого майна недійсним - відмовлено.

Ухвалою судді судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва від 24 квітня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 18 лютого 2014 року у справі про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 29 листопада 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, третя особа: Київська державна нотаріальна контора №2 про визнання спадкового договору про передачу у власність нерухомого майна недійсним - повернуто, як неподану.

Отже, ухвала Голосіївського районного суду м.Києва від 18 лютого 2014 року набрала законної сили.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року провадження у справі за розглядом вищевказаної апеляційної скарги поновлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав рішенням від 31.01.2011 року Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєстровано право власності на квартиру за ОСОБА_2 на підставі спадкового договору, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 15 вересня 2010 року.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року в цивільній справі №2-444/12 визнано недійсним спадковий договір, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 15 вересня 2010 року і зареєстрованого 31.01.2011 року у Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» за №31372115, про передачу у власність квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року в цивільній справі №2-444/12 закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, яка належить їй на підставі спадкового договору від 15.09.2010 року, який зареєстрований в БТІ м. Києва за № 31372115 від 31.01.2011 року.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року в цивільній справі № 2-444/12 набрало законної сили 07 лютого 2012 року відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2012 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

На заяву позивача ОСОБА_3 від 01 липня 2013 року щодо скасування державної реєстрації права власності гр. ОСОБА_2 на квартиру, Державна реєстраційна служба України повідомила листом від 16 липня 2013 року, що на підставі частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру прав на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до преамбули Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями (далі також - Закон №1952-IV) цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Абзацом першим частини першої ст. 3 Закону №1952-IV передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 4 Закону №1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно.

Систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав) (частина перша ст. 6 Закону №1952-IV.

Відповідно до ст. 71 Закону №1952-IV центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав: 1) вносить в установленому порядку пропозиції щодо її формування; 2) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав; 3) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 4) здійснює керівництво та контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав; 5) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор); 6) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України та покладені на нього Президентом України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну реєстраційну службу України, затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №401/2011, (далі також - Положення), Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Як вбачається зі змісту статті 26 Закону №1952-IV, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, крім іншого: 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року в цивільній справі № 2-444/12 визнано недійсним спадковий договір про передачу у власність ОСОБА_2 нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

З огляду на зазначене, можливо дійти висновку про те, що рішення від 31.01.2011 року, яким Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвало право власності на квартиру за ОСОБА_2 на підставі спадкового договору, підлягає скасуванню.

Водночас, частиною другою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З наведеного вбачається, що скасування рішення про державну реєстрацію є безумовною підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 15 липня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 14 липня 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Троян Н.М.

Твердохліб В.А.