Постанова № 39744704, 26.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4109/14-п Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 33/780/440/14 Доповідач у 2 інстанції ГайдайКатегорія 429 26.06.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Гайдай Р.М., за участю прокурора Гончарової О.О., представника Київської Митниці Міндоходів Захарова А.О., захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу Павленка С.А. на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2014 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку Угорщини, уродженку та мешканку АДРЕСА_1, -

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Повернуто ОСОБА_4 вилучену валюту у розмірі 10 600 євро.

Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп. на користь держави.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно постанови районного суду, громадянка Угорщини ОСОБА_4 12.04.2014 року о 07 год. 50 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", яка відлітала з України до Швейцарії, м. Цюріх, літаком а/к "МАУ", рейсом № 471, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - "зелений коридор", тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою "білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» митниці, пасажирці було задано питання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі 10 000 євро. Після цього, пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", де нею була видана готівка в розмірі 20 600 євро, що знаходились в одному з відділень гаманця, без ознак приховування.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації ОСОБА_4 не надала, таким чином, своїми діями вона порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З виявленої суми їй було пропущено 10 000 євро, а за протоколом про порушення митних правил вилучено 10 600 євро.

В апеляційній скарзі представник Київської Митниці Міндоходів Павленко С.А. зазначає, що суд однобічно та упереджено підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей, а вказані у постанові суду обставини, що стали підставою для повернення вилучених коштів є неправомірними, у зв'язку з цим просить постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700 грн. з конфіскацією затриманої по справі валюти у розмірі 10 600 євро.

Заслухавши думку прокурора та представника Київської обласної митниці, котрі підтримали апеляційну скаргу і просять задоволити її у повному обсязі, ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_2, котрі апеляційну скаргу не підтримали, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України підтверджується матеріалами справи та не оспорюється в апеляційній скарзі.

Щодо доводів апелянта про неправомірність обставин, які стали підставою для повернення вилучених коштів, то вони є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти, які були вилучені згідно протоколу про порушення митних правил у ОСОБА_4 мають законне джерело походження, що підтверджується довідкою з банку (а.с. 37), та були призначені для оплати операції, що також має своє підтвердження, а саме документами з «Госпіталь Меннедорф» (а.с. 51-57).

Вивезення вилучених у ОСОБА_4 грошових коштів з України допускається, за умови їх декларування у митному органі та наявності підтвердження законного джерела їх походження.

Таким чином, єдине протиправне діяння, яке вчинила ОСОБА_4, полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

Шкода, яку ОСОБА_4 потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилилася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вивезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися за межами території держави. Таким чином, метою конфіскації є не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації, а його покарання однак у цій справі ОСОБА_4 вже зазнала покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

З огляду на наведене, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, приходжу до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_4, «індивідуальний надмірний тягар».

Щодо доводів апелянта про застосування до ОСОБА_4 конфіскації вилучених грошових коштів, то вони є також необґрунтованими.

ОСОБА_4 раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалась, пенсіонерка, жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

За таких обставин вважаю, що суддею надана належна оцінка доказам по справі, здійснена правильна правова кваліфікація дій, а стягнення, накладене на ОСОБА_4 у виді штрафу відповідає меті адміністративного стягнення, визначеній у ст. 23 КУпАП та є необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_4 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, ст. 471 МК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Київської Митниці Міндоходів Павленка С.А. - залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2014 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.М. Гайдай