Рішення № 39742161, 26.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2957/14 26.06.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шрамківський цегельний завод"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська

Лізингова Компанія"

Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

Про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-

Українська Лізингова Компанія"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Шрамківський

цегельний завод"

Про зобов'язання повернути транспортний засіб

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Черниш О.Д., представник за довіреністю;

Від відповідача-1 Новиков О.Є., представник за довіреністю;

Від відповідача-2 Білоусов О.А., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва про визнання за ним права власності на предмет лізингу - Автомобіль КамАЗ-45143-013-15; Причіп НЕФАЗ-8560, д.р.н. ВС6648ВН та зобов'язання Відповідачів вчинити дії щодо оформлення переходу права власності на предмет лізингу до Позивача відповідно до вимог пунктів 17.2., 17.3. Договору фінансового лізингу №080115/ФЛ-0400 від 16.01.2008р.

Відповідач-2 проти позову заперечив, зазначив, що оскільки у ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія» перед ПАТ «Укрсоцбанк» наявна заборгованість, відповідач-1 не може надати згоду на перехід права власності до ТОВ «Шрамківський цегельний завод», адже транспортний засіб є предметом застави відповідно до Договору застави майна від 12.02.2008р.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно- Українська Лізингова Компанія" подав зустрічну позовну заяву про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Шрамківський цегельний завод" повернути Позивачу за зустрічним позовом транспортний засіб, а саме: самоскид марки КамАЗ, модель 45143-013-015, реєстраційний номер ВС648ВН, номер шасі (кузова, рами) ХТС53215R71148416; причіп-самоскид марки НЕФАЗ, модель 5860-42-02, номер шасі (кузова, рами) Х1F8560Е070012973.

Відповідач за зустрічним позовом заперечив повністю проти задоволення зустрічної позовної заяви, оскільки відповідач-1 в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором лізингу, оплативши повну вартість переданого йому майна. Окрім того, зазначив, що наявність неврегульованої заборгованості за договором кредиту свідчить про неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія» перед АКБ «Укрсоцбанк» та бездіяльністю і небажання АКБ «Укрсоцбанк» вжити будь-які заходи по стягненню заборгованості та застосуванню штрафних санкцій відносно позичальника.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шрамківський цегельний завод» (надалі - Лізінгоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Західно - Українська Лізингова Компанія» (надалі - Лізінгодавець) був укладений Договір фінансового лізингу №080115/ФЛ-0400.

Предметом укладеного Договору визначено надання відповідачем-1 в тимчасове платне користування Позивачу предмета лізингу, а саме: Самоскид марки КАМАЗ, модель 45143-013-15, реєстраційний номер ВС6648ВН; Причіп-самоскид марки НЕФАЗ, модель 8560-42-02, реєстраційний номер ВС0030ХТ для здійснення підприємницької діяльності на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Як вказує, позивач останній виконав свої зобов'язання по оплаті предмету лізингу 21.04.2010р., але внаслідок арифметичної помилки позивачем не було доплачено 121,60 грн., яку позивачем було доплачено лише 24.07.2013р.

Відповідно до п. 17.2 Договору одночасно зі сплатою останнього лізингового платежу, при обов'язковій умові сплати Лізингоодержувачем усієї заборгованості за даним Договором, штрафних санкцій та можливих збитків (що підтверджується підписанням сторонами акту звірки взаєморозрахунків), і тільки за попередньою письмовою згодою Банку (при умові, що Лізингодавець порушив умови п. 17.1 даного Договору), право власності на майно переходить від Лізингодавця до Лізингоодержувача. Достроковий перехід права власності до Лізингоодержувача на майно є можливим лише в разі виконання всіх своїх зобов'язань за цим Договором та з письмової згоди Лізингодавця та Банку. Про достроковий перехід права власності на майно сторони укладають додаткову угоду до цього Договору.

Відповідно до п. 17.3 договору перехід/достроковий перехід права власності на предмет лізингу від Лізингодавця до Лізингоотримавача оформлюється Актом, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками.

Спір у справі щодо первісного позову виник у зв'язку із тим, що позивачем виплачено повну вартість предмета лізингу за договором лізингу, у зв'язку із чим позивач за первісним позовом на підставі п.п. 17.2, 17.3 Договору просить суд, визнати за останнім право на предмет лізингу та зобов'язати відповідачів вчинити дії щодо оформлення переходу права власності на предмет лізингу до позивача.

Суд дійшов висновку, що у задоволенні первісних позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2011р. порушено провадження у справі № 44/277-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія".

Пунктом 4 резолютивної частини вказаної ухвали встановлено мораторій на задоволення вимог кредиторів заявника (боржника) до закінчення провадження у справі (в порядку частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент винесення ухвали).

Крім того, пунктом 6 зазначеної ухвали, встановлено заборону посадовим особам заявника (Боржника) вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи укладення угод про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, а також заборону посадовим особам заявника (боржника) або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів заявника (боржника).

Постановою Господарського суду міста Києва від 05.12.2011р. визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно - Українська Лізингова Компанія" банкрутом. Припинено процедуру розпорядження майном. Відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 18.06.2014р. продовжено строк ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно - Українська Лізингова Компанія" на шість місяців, до 05.12.2014р. продовжено строк повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно - Українська Лізингова Компанія" арбітражного керуючого Білоусова Олексія Анатолійовича на шість місяців, до 05.12.2014р.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Отже, суд вказує, що пред'явлення позивачем за первісним позовом вимог до боржника (відповідача-1) та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом».

Доказів звернення позивача за первісним позовом із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство немає.

Суд вказує, що відповідно до ст. 23 «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зважаючи на встановлені обставини справи, наявність постанови про визнання боржника банкрутом, спір у справі про визнання права власності за позивачем у зв'язку із сплатою лізингових платежів слід розглядати в межах справи про банкрутство відповідача-1, оскільки позивач за первісним позовом не звертався із грошовими вимогами до відповідача-1 у справі про банкрутство у позові до відповідача-1 слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, підстав для зобов'язання відповідачів 1,2 вчинити дії щодо оформлення переходу права власності на предмет лізингу до позивача відповідно до п.п. 17.2, 17.3 Договору теж немає.

Отже, у задоволенні первісного позову слід відмовити повністю.

Одночасно, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову, виходячи з такого.

Постановою Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 у справі № 44/277-6 Відповідача-1 за первісним позовом визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Білоусова Олексія Анатолійовича.

Ухвалою суду від 18.06.2014р. продовжено строк ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно - Українська Лізингова Компанія" на шість місяців, до 05.12.2014р. продовжено строк повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно - Українська Лізингова Компанія" арбітражного керуючого Білоусова Олексія Анатолійовича на шість місяців, до 05.12.2014р.

Відповідно до ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 2 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.

Як було зазначено раніше, 16 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шрамківський цегельний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Західно - Українська Лізингова Компанія» був укладений Договір фінансового лізингу №080115/ФЛ-0400. Предметом якого є надання відповідачем-1 в тимчасове платне користування Позивачу предмета лізінгу, а саме: Самоскид КАМАЗ, модель 45143-013-15, реєстраційний номер ВС6648ВН; Причіп-самоскид марки НЕФАЗ, модель 8560-42-02, реєстраційний номер ВС0030ХТ для здійснення підприємницької діяльності на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

За умовами договору лізингу, сторони дійшли згоди, що предмет лізингу буде переданий у заставу ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк» в забезпечення виконання Лізингодавцем своїх зобов'язань перед Банком (п. 1.5 Договору).

Сторони дійшли згоди, що майнові права Лізингодавця на отримання лізингових платежів зі цим Договором будуть передані Лізингодавцем Банку в забезпечення виконання Лізингодавцем своїх зобов'язань перед Банком (п. 1.6 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору майно є власністю Лізингодавця.

В подальшому до основного Договору було укладено зміни та доповнення, а також ряд додаткових угод, зокрема: зміни та доповнення від 25.02.2008р., додаткова угода від 27.11.2008р., додаткова угода від 24.03.2009р., додаткова угода від 15.01.2010р.,

Додатковою угодою від 15.01.2010р. до Договору фінансового лізингу сторони домовились змінити п. 2.1 Договору «строк, на який майно передається у фінансовий лізинг, становить 67 місяців з моменту підписання сторонам и акта приймання-передачі» .

Отже, змінами та Додатковими угодами було змінено строки внесення лізингових платежів. Відповідно до останньої Додаткової угоди від 15.01.2010р. вартість майна в сумі 525 538,70 грн. повинна бути сплачена в повному обсязі 29.08.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про фінансовий лізинг» якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Умовами п.п. 17.2 Договору визначено, що одночасно зі сплатою останнього лізингового платежу, при обов'язковій умові сплати Лізингоодержувачем усіїє заборгованості за даним Договором, штрафних санкцій та можливих збитків (що підтверджується підписанням сторонами акту звірки взаєморозрахунків), і тільки за попередньою письмовою згодою Банку (при умові, що Лізингодавець порушив умови п. 17.1 даного Договору), право власності на майно переходить від Лізингодавця до Лізингоодержувача. Достроковий перехід права власності до Лізингоодержувача на майно є можливим лише в разі виконання всіх своїх зобов'язань за цим Договором та з письмової згоди Лізингодавця та Банку. Про достроковий перехід права власності на майно сторони укладають додаткову угоду до цього Договору.

Відповідно до п. 17.3 договору перехід/достроковий перехід права власності на предмет лізингу від Лізингодавця до Лізингоотримавача оформлюється Актом, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками.

Таким чином, положеннями договору лізингу передбачено, що право власності на предмет лізингу переходить до ТОВ «Шрамківський цегельний завод» лише за одночасної наявності таких умов:

- повного погашення заборгованості за Договором фінансового лізингу;

- підписання сторонами договору акта зварки взаєморозрахунків;

- наявність письмової згоди Банку (при умові, що Лізингодавець порушив умови п. 17.1 даного Договору).

Необхідність отримання вищезазначеної згоди з боку Банку обумовлена невиконанням з боку відповідача-1 за первісним позовом зобов'язань за Договором кредиту №600/03.3-1 2.2008р., укладеним з ПАТ «Укрсоцбанк», внаслідок чого за Позичальником обліковується заборгованість в розмірі 243 354,93 грн.

У зв'язку із цим письмової згоди Банк не надав.

Судом враховано, що в рамках справи про банкрутство Банк подав заяву з грошовими вимогами до Банкрута. Грошові вимоги Банку (п. 34 Заяви з кредиторськими вимогами, копія якої додається) за кредитним договором № 600/03.3-22 на момент подання заяви становили 243 354, 93 грн.

Розпорядник майна Банкрута повністю визнав грошові вимоги Банку до боржника, в тому числі і вказані вище грошові вимоги за конкретним кредитним договором. Господарський суд проти такого розміру кредиторських вимог не заперечив.

Отже, факт наявності заборгованості товариства перед Банком за кредитним договором № 600/03.3-22 на момент подання заяви становили 243 354, 93 грн., що в свою чергу свідчить про неможливість переходу права власності на Предмет лізингу до Лізингоодержувача.

Виходячи з викладеного право власності на спірний транспортний засіб до Лізингоодержувача не перейшло.

В свою чергу, у зв'язку з закінченням строку дії Договору лізингу, транспортний засіб підлягає поверненню ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія», оскільки відповідно до умов договору лізингу, Предмет лізингу є власністю Лізингодавця і підлягає поверненню у разі закінчення строку дії договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 04.11.2012р.) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинна редакція) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відтак, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Шрамківський цегельний завод» (19812, Черкаська обл., смт. Шрамківка, вул. Пролетарська, 1-а, код: 32506704) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, код: 31362539) транспортний засіб, а саме:

- самоскид марки КамАЗ, модель 45143-013-15, реєстраційний номер ВС6648ВН, номер шасі (кузова, рами) ХТС53215R71148416;

- причіп-самоскид марки НЕФАЗ, модель 8560-42-02, номер шасі (кузова, рами X1F8560E070012973).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шрамківський цегельний завод» (19812, Черкаська обл., смт. Шрамківка, вул. Пролетарська, 1-а, код: 32506704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, код: 31362539) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.07.2014р.

Суддя І.І. Борисенко