Рішення № 39741987, 09.07.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2014 р. Справа № 914/1886/14

За позовом: дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Харків,до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафтогаз", м. Борислав,про: про стягнення заборгованості, Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Горгуль Н.М. - довіреність від 14.05.2014 р.,відповідача:не з'явився.На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафтогаз" про стягнення 23.0533,36 грн. Ухвалою від 30.05.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 18.06.2014 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №77-П/2012 від 05.07.2012 р. не здійснив оплати за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 23.100,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 204.974,00 грн. пені, 842,36 грн. - 3% річних, 1.617,00 грн. штрафу.

Відповідач у судове засідання вдруге не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчить повернута відділенням зв'язку поштова кореспонденція із зазначенням причини повернення: за закінчення терміну зберігання.

Відповідно до частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Судом надіслано відповідачу ухвалу на юридичну адресу, яка зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, виданому державним реєстратором Реєстраційної служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області 02.07.2014 р.: вулиця Братів Лисиків, будинок 1, місто Борислав, Львівська область, 82300. За таких обставин відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті. При цьому суд враховує ту обставину, що відповідачу було створено всі належні умови для реалізації власного права на захист, однак відповідач таким правом не скористався, своїх заперечень суду не надав ні в письмовому вигляді, ні шляхом скерування повноважного представника в судове засідання.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №77-П/2012 від 05.07.2012 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору виконавець (позивач у справі) зобов'язується надати послуги з профілактичного обслуговування по попередженню газонафтопроявлень, відкритих фонтанів та забезпечення оперативної готовності до їх ліквідації під час проведення робіт з капітального ремонту свердловини №8 Летнянського газового родовища бригадою КРС замовника (відповідач у справі), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги. У Протоколі договірної ціни (Додаток 1 до Договору, пункту 3.1 Договору) сторонами погоджено вартість капітального ремонту свердловини у сумі 7.700,00 грн. у розрахунку обслуговування однієї бригади КРС за один місяць.

На виконання умов Договору позивачем надані послуги, а відповідачем прийнято надані послуги на загальну суму 23.100,00 грн., про що свідчать акти здачі-прийняття від 12.09.2013 р. на суму 7.700,00 грн., від 31.10.2012 р. на суму 7.700,00 грн., від 01.10.2012 р. на суму 7.700,00 грн. Претензій щодо об'єму, терміну і якості виконання робіт у замовника до виконавця немає.

Відповідачем не подано доказів погашення заборгованості у сумі 23.100,00 грн.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 3.2 Договору за виконану роботу замовник перераховує виконавцю суму розраховану у відповідності до пункту 3.1 за фактично проведені роботи, протягом 5 днів після підписання акта здачі-прийняття виконаних робіт. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 23.100,00 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині вимог позивача про стягнення 204.974,00 грн. пені суд виходив із такого. Відповідно до пункту 7.2 Договору за порушення умов, передбачених пунктом 3.1-3.3 Договору замовник (відповідач у справі) сплачує на користь виконавця (позивач у справі) штрафні санкції в розмірі 2% від суми фактично виконаних та не оплачених робіт за кожен день прострочки.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. №14 за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Крім того, відповідно до пункту 2.5 зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Таким чином безпідставним є посилання позивача на положення частини четвертої статті 232 Господарського кодексу України.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення770007.10.2012 - 07.04.20131837.5000 %0.041 %*577.50770006.11.2012 - 06.05.20131827.5000 %0.041 %*574.34770018.09.2013 - 18.03.20141826.5000 %0.036 %*499.13 Разом:1.650,97З урахуванням наведених норм, судом здійснено перерахунок пені. За результатами здійсненого розрахунку до стягнення підлягає 1.650,97 грн. пені. В решті стягнення пені суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення 1.617,00 грн. штрафу обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 842,36 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 174, 231 Господарського кодексу України, статтями 11, 207, 526, 530, 549, 627, 629, 901 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафтогаз" (адреса: вулиця Братів Лисиків, будинок 1, місто Борислав, Львівська область, 82300; ідентифікаційний код 34857033) на користь дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (адреса: вулиця Сінна, будинок 32, місто Харків, 61109; ідентифікаційний код 32869691) 23.100,00 грн. основного боргу, 1.617,00 грн. штрафу, 1.650,97 грн. пені, 842,36 грн. - 3% річних, 544,06 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 14.07.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.