Ухвала суду № 39741397, 07.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

07 липня 2014 року м. Київ В/800/2815/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів

судді-доповідача Шипуліної Т.М.

суддів Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Карася О.В., Федорова М.О.,

перевіривши матеріали заяви Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2014 у справі №826/7238/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ат Медіа» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2014 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відхилено, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2014 та просила допустити справу до провадження по перегляду судового рішення Верховним Судом України.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В даному випадку, заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, зокрема, пункту 138.2 статті 138, пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.8 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2013 у справі №2а-11523/12/2670 (К/800/7563/13) та зазначає, що у вказаній справі та у даній справі за аналогічних обставин Вищий адміністративний суд, здійснивши різне тлумачення змісту і сутності правових норм, дійшов різних висновків щодо права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Разом з тим, обставини справи, що розглядається, відмінні від тих, на які посилається заявник на обґрунтування наявності підстав для перегляду справи.

Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.04.2014, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанцій щодо правомірності формування валових витрат та податкового кредиту, зокрема, з огляду на те, що реальність господарських операцій підтверджено між позивачем та його контрагентами, на виконання умов договорів про надання послуг, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: актами здачі-приймання робіт (надання послуг), додатковими угодами, податковими накладними, банківськими виписками.

В той час, як зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2013 у справі №2а-11523/12/2670 (К/800/7563/13) вбачається, що суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо правомірності визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість, з огляду на те, що реальність вчинення спірних господарських операцій не підтверджена належними первинними документами.

Таким чином, мова йде про застосування норм матеріального права до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене, у Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відсутні підстави, передбачені статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, для порушення питання щодо розгляду заяви Вищим адміністративним судом України про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві у задоволенні вимоги про допуск справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2014 у справі №826/7238/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ат Медіа» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: _______ Т.М. Шипуліна

Судді: _______ Л.І. Бившева

_______ Г.К. Голубєва

_______ О.В.Карась

_______ М.О.Федоров