Постанова № 39740832, 09.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 904/7992/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 рокуу справі за позовомДепартаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4треті особи:1. Комунальне підприємство "Дніпропетровський метрополітен" Дніпропетровської міської ради, 2. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській областіпростягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2013 року Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_4 1 534,65 грн. заборгованості з орендної за період з серпня 2012 року по січень 2013 року, 346,70 грн. пені та 1 137,76 грн. неустойки, нарахованої згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, за періоди з 11.11.2012 року по 30.11.2012 року, з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року та з 01.01.2013 року по 13.01.2013 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2013 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 568,88 грн. неустойки, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 16.06.2014 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення про відмову в позові у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У разі, коли майно передається для здійснення господарської діяльності відносини сторін договору оренди врегульовано нормами Господарського кодексу України, зокрема ст. ст. 283, 284, 285, 287 цього кодексу, які поряд з іншими передбачають, що строк договору оренди визначається за домовленістю сторін і вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

Тобто, за нормативним визначенням (ч. 4 ст. 284 ГК України) у разі відсутності спору чи заперечень орендодавця чи орендаря, висловлених протягом місяця після закінчення строку дії договору право орендаря на продовження договору на тих самих умовах є беззаперечним і не може бути обумовлене іншими обставинами.

У п. 10.1 договору оренди № 12/02-3820-ОД від 08.12.2009 року, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України в Дніпропетровській області (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_4 (орендар), за яким орендодавець передав орендарю у тимчасове платне користування нерухоме майно (торгівельне місце № 204 (кіоск), балансоутримувачем якого є КП "Дніпропетровський метрополітен", на строк до 07.11.2012 року, сторони також передбачили право на продовження договору оренди при відсутності заперечень орендодавця протягом місяця з часу закінчення строку дії договору та згоди на це орендаря і виконання ним пов'язаних з цим договором орендних зобов'язань.

За наявних у справі матеріалів вбачається, що яких-небудь заперечень проти продовження строку дії договору оренди від 08.12.2009 року орендодавець не висловлював, навпаки, 14.01.2013 року уклав з відповідачем новий договір оренди № 07ДКП/13, на той самий об'єкт оренди та передав його по акту від 14.01.2013 року, 04.10.2012 року орендар подав балансоутримувачу заяву про продовження строку дії договору оренди від 08.12.2009 року, на що отримав згоду Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради від 06.11.2012 року, яка була доведена до відома орендодавця листом № 4/10-793 від 06.11.2012 року, який у свою чергу, не міг бути безпосередньо повідомлений орендарем про свій намір продовжити строк дії договору за місяць до його закінчення, як це передбачено п. 5.20 договору, оскільки права орендодавця позивач набув лише після укладання до договору додаткової угоди від 10.10.2012 року.

Наведені вище обставини свідчать про обізнаність орендодавця з наміром орендаря на продовження строку дії договору, а тому при відсутності заперечень проти цього з його боку визнати, що орендар користувався орендованим майном неправомірно і всупереч волі орендаря не можна.

З огляду на це, застосування до орендаря приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України безпідставне, судові рішення щодо стягнення з нього 568,88 грн. пені неправомірні і не можуть залишатись без змін та підлягають скасуванню.

При цьому, враховуючи, що обставини справи не потребують додаткового дослідження, судова колегія вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а постановити у цій частині нове рішення про відмову у позові.

У решті судові рішення відповідають матеріалам справи, яким дана наведена правова оцінка і підстави для скасування відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 року у частині стягнення 568,88 грн. неустойки та 860,25 грн. на відшкодування судового збору скасувати і у позові у цій частині відмовити.

У решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 року залишити без змін.

Стягнути з Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (ЄДРПОУ 37454258) на користь підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1 827 грн. на відшкодування судових витрат за подання апеляційної та касаційної скарг.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко