Постанова № 39737516, 22.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 червня 2014 року № 826/5638/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод"

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 12.02.2014 №0000034010, №0000024010 та №000014010.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод" з позовом, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення від 12.02.2014 №0000034010, №0000024010 та №000014010.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту та витрат на підставі угод, укладених з контрагентами. Також позивач стверджує про правомрність формування витрат, наголошуючи на тому, що вартість переданих позивачу вагонів мала включатися до складу майна позивача, у зв'язку з чим позивач стверджує про правмірне формування амортизації.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятих рішень. При цьому відповідач стверджує про безпідставінсть формування витрат підприємства та податкового кредиту з огляду на те, що контрагенти позивача провадять діяльність з порушенням вимог законодавства. Також відповідач наголошує на тому, що позивачем отримання майна не було здійснено на підставі рішення органу центральної виконавчої влади, тому амортизаційні відрахування здійснені всупереч вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З 30.09.2013 року по 15.01.2014 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі -відповідач) проводилась документальна виїзна планова перевірка Державного підприємства „Дарницький вагоноремонтний завод" (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2012., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2012.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт планової виїзної перевірки від 22.01.2014 № 84/28-10-4010/14294471

На підставі акту були прийняті:

податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 № 0000034010, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 73 200 грн.,

податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 № 0000024010, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 892723 грн. та нараховано штрафні санкції (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 81 172 грн.

податкове повідомлення-рішення, від 12.02.2014 №0000014010, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, код платежу 1102010 за основним платежем 29 010 043 грн. та нараховано штрафні санкції (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 7033918 грн.

Актом перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Статус Люкс», ПП «Зовнішньоторговельна фірма «Укртранс», ВАТ «Рейл», АТ «Харків ресурси», ТОВ «Промекспосервіс», ТОВ «Авеста Трейд», ТОВ «Полі Пром», ТОВ «СІТІТРАНС», ТОВ «РОЗЕТКА.УА». ТОВ «С.Т.Б.», ТОВ «Пріотех-Плюс», ТОВ Трансконтинент-М», ТОВ «МКУ», ТОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури», (далі - контрагенти -постачальники) у періоді з 01.01.2009р. по 31.12.2012р.

В ході перевірки встановлено: між ТОВ «Статус Люкс» - Постачальник, в особі директора Корзенюка О.Ю. з одного боку та ДП «Дарницький ВРЗ» - Покупець, в особі заступника директора з комерційних питань Литовського С.В. з другого боку укладено Договір №03/09/19/01 від 19.03.2009р. та №05/10/21/01 від 21.05.2010р. на поставку паперу для офісної техніки.

Актом ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС від 23.04.2013 №1399/22-521/33298366 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Статус Люкс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та їх подальшої реалізації підприємствам - покупцям за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 року встановлено відсутність реального здійснення операцій з купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) із зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012року.

В ході перевірки встановлено між ПП «Зовнішньоторговельна фірма «Укртранс» -Постачальник, в особі, директора Кусаєвої Б.Р. з одного боку та ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» - Покупець, в особі заступника директора Литовського С.В, з другого боку укладено Договір №02/09/18/01-Т від 18.02.2009р., №05/09/27/01-Т від 27.05.2009р. та №04/10/12/02-Т від 12.04.2010р. на поставку запчастин автогальм вантажних вагонів, кришка люка, вузли ш деталі до локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (запчастини вантажних вагонів).

Згідно акту Лівобережної МДПІ від 14.06.2011р. №2372/23-3/36162676 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ЗТФ «Укртранс» не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товару та відсутністю документів бухгалтерського та податкового обліку з боку ПП «ЗТФ «Укртранс».

В ході перевірки встановлено взаємовідносини між Позивачем та ВАТ «Рейл» у період грудень 2010 року, а саме: між ВАТ «Рейл» - Постачальник, в особі директора Підлужного В.Є. з одного боку та ДП «Дарницький ВРЗ» - Покупець, в особі заступника директора Луговського С.В. з другого боку укладено Договір №11/10/10/05-Т від 10.11.2010р. на поставку запчастини вантажних вагонів.

При цьому, згідно акту перевірки Малинської МДПІ від 05.04.2011 №49/23-12/30793280, відсутність фактичного отримання ВАТ «Рейл» металопродукції від контрагентів у грудні 2010 року, підприємства фактично не здійснювали господарських операцій, а проводили лише їх документування.

В ході перевірки встановлено, що позивачем та АТ «Харків-Ресурси» укладено Договір №01/11/11/31-Т від 14.01.2011р. на поставку запчастин вантажних вагонів.

Згідно акту перевірки ДГІІ у Московському районі м. Харкова від 05.07.2011 № 2051/23/23920631 встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням. контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємнй період на адресу покупця не має можливості (документи для перевірки не надано).

В ході перевірки встановлено що позивачем та ТОВ «Промекспосервіс» укладено Договір №02/12/24/09-Т купівлі - продажу нафтопродуктів від 24.02.2012 року.

При цьому, згідно акту перевірки Дніпродзержинської ОДПІ від 20.02.2013 №1967/65/22.6-09/31197835 встановлено, що на момент перевірки ТОВ «Промекспосервіс» відсутнє за податковою адресою, стан 9 - «направлено повідомлення про відсутність за податковою адресою», місцезнаходження посадових осіб не відомо.

В ході перевірки встановлено, що позивачем та ТОВ «Авеста Трейд» укладено усний Договір з ремонту та налагодження інтелектуальної системи.

Згідно акту ДПІ у Святошинському районі м.Києва ДПС від 27.05.2013 №348/22-509/34295994 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авеста Трейд» встановлено, що па момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Авеста Трейд» відсутні, підприємство за адресою вказаною в реєстраційних документах не знаходиться, стан платника 11 - ПРИПИНЕНО, АЛЕ НЕ ЗНЯТО З ОБЛІКУ.

Позивачем та ТОВ «Полі-Пром» укладено Договір №01/11/14/26-Т від 14.01.2011р. та №01/11/14/29-Т від 14.01.2011р. па поставку електродів зварювальних АНО-4 та дріт зварювальний СВ08Г2С.

Згідно акту ДПІ у Печерському м.Києва від 11.06.2012 №1803/22-9/36351081 встановлено відсутність у зазначеного контрагента основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання. матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

Позивачем та ТОВ«Трансконтинент - М» укладено Договір №06/11/15/01-Т від 15.06.2011р., №06/11/15/02-1 від 19.09.2011р. на поставку фарби, лаків, плитки керамічної. Згідно акту ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 12.07.2012 №249/22-205/36134628 встановлено, що ТОВ «Трансконтинент-М» не знаходиться за адресою реєстрації. Стан платника 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Відсутні основні засоби та виробничі потужності. Відсутні трудові ресурси, оскільки кількість працюючиих 0 чол.

Позивачем та ТОВ «СІТІТРАНС» укладено усний договір, на виконання умов якого позивачем у березні 2011року відповідно до податкових накладних придбано у ТОВ «СІТІТРАНС» паливо-мастильні матеріали.

Згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.01.2013 №337/22-2/36351076 встановлено, що ТОВ «СІТІТРАНС» визнано банкрутом.

Позивачем та ТОВ «РОЗЕТКА.УА» укладено усний договір. На виконання умов

договору придбано принтер у ТОВ «РОЗЕТКА. УА».

Згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.10.2013 №4116/7/26-55-22-01-11 встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарські відносини, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Позивачем та ТОВ «С.Т.Б.» укладено Договір №04/12/23/01 від 23.04.2012р. на поставку брусу дерев'яного просоченого.

Згідно акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 26.11.2012 №4531/225/32860217 встановлено, що в ході перевірки не можливо дослідити рух активів у процесі здійснення господарських операцій ТОВ «С.Т.Б.», оскільки відсутні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти викопаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відсутні можливості ТОВ «С.Т.Б.» до вчинення .господарської діяльності через відсутність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання.

Позивачем та ТОВ «Пріотех-Плюс» укладено Договір №03/09/19/01 від 19.03.2009р. та №05/10/21/01 від 21.05.2010р. на поставку паперу для офісної техніки.

Згідно акту ДПІ у Печерському районі м.Києва від 26.04.2012 №1036/2202/36845742 не встановлено факт передачі товарів (послуг) від ТОВ «Пріотех-Плюс» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю підтверджуючих первинних документів.

Позивачем та ТОВ «Меблева компанія України» укладено усну домовленість про падання меблевої продукції.

Згідно акту ДПІ в Амур-Нижньодніпровському р-ні м. Дніпропетровськ ГУ Мін доходів від 18.11.2013р. №943/04-61-22-3/30730755 встановлено неможливість реального здійснення господарських відносин, у тому числі з ДП «Дарницький ВРЗ».

Позивачем та ТОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури» укладено наступні договори №05/12/22/02 від 22.05.2012р. №11/12/05/03 від 05.11.2012р. та №12/12/07/01 від 07.12.2012р. на поставку шпали дерев'яної просоченої 11 типу, брусу дерев'яного.

Згідно акту ДПІ у Залізничному р-нї м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 27.12.2013 р. №2705/22-11/35621140 не встановлено факту передачі товарів (послуг) від контрагентів-постачальпиків до ТОВ «Технології ремонту транспортної Інфраструктури.», у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

З огляду на вищенаведені обставини відповідач дійшов висновків про неможливість ведення позивачем з вищезазначеними контрагентами господарської діяльності, фіктивність право чинів та відсутність реального виконання договорів.

Суд з зазначеними посиланнями не погоджується, виходячи з такого.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, видаткові накладні, а використання отриманого від контрагентів позивачем в господарській діяльності відповідачем не спростовується, матеріалами справи підтверджено.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на визначення податкових зобов'язань контрагентам позивача, винесення вироків посадовим особам підприємств щодо ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Положення покладає на керівника підприємства, головного бухгалтера обов'язок обліковувати первинні документи. За п. 2.15 Положення, Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Положенням забороняється приймати до виконання лише первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення. (п. 2.16 Положення).

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, такою особою є підприємство (установа, організація), але не її керівник. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні питання про недійсність податкової накладної.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Господарська діяльність контрагентів позивача на момент здійснення правочину не була припинена, що не заперечувалось податковим органом, вказані підприємства були зареєстровані платником податку на додану вартість, а тому податкові накладні, видаткові та товарно - транспортні накладні складені належними особами та не суперечать приписам норм чинного законодавства.

Відповідачем не зазначено посилань на пояснення посадових осіб контрагентів позивача, висновки експертиз чи досліджень, з яких можна було б зробити висновок про те, що документи, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та витрати, не відповідають вищезазначеним вимогам чи підписані невстановленими особами.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Також актом перевірки було встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1 Декларацій «Витрати операційної діяльності, в тому числі: собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 133 137 769 грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року на суму 58 703 806 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 74 433 963 грн., внаслідок того, що до складу витрат підприємства включено амортизаційні відрахування, нараховані на безоплатно отримані напіввагони, тобто відсутні об'єкти (витрати), які підлягають амортизації, та, відповідно, відсутні витрати.

В ході перевірки встановлено, що на підставі Наказу №565-к від 14.10.2011 Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» «Про передачу на піввагонів на баланс ДП «Дарницький ВРЗ», ДП «Український державний центр з експлуатації спеціалізованих вагонів» згідно акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.01.2012 ДП «Донецька залізниця» безоплатно передало в адресу ДП «Дарницький ВРЗ» 26 432 штук напіввагонів загальною залишковою вартістю 1 487 875 576,20 грн. та згідно акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.02.2012 ДП «Донецька залізниця» безоплатно передало в адресу ДП «Дарницький ВРЗ» 1 503 штук напіввагонів загальною залишковою вартістю 18 998 850,36 грн., всього 27 935 штук напіввагонів загальною залишковою вартістю 1 506 874 426,58 грн. (первісною вартістю 19 132 107 234,92 грн., нарахованою амортизацією 17 625 232 808,34 грн.), що в бухгалтерському обліку відображено проводками :

Дт 1055 «Основні засоби: вагони вантажні» - Кт 1310 «Знос основних засобів» - на суму амортизації, нарахованою на вартість безоплатно отриманих вагонів;

Дт 1055 «Основні засоби: вагони вантажні» - Кт 4250 «Інший додатковий капітал (вагони по наказу УЗ №565-к)» - на залишкову вартість безоплатно отриманих вагонів.

З огляду на те, що позивачем отримано вагони безоплатно, відповідач дійшов висновків про безпідставність формування амортизаційних відрахувань.

Суд з такими висновками погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9. підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5. 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст.138 ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно пункту 138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до підпункту п. 144.1 статті 144 Податкового кодексу України, амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

Оскільки позивачем не здійснювалося жодних витрат на придбання основних засобів, відсутнє джерело для визначення амортизації.

Судом не приймаються посилання позивача на приписи статті 146 Податкового кодексу, з огляду на наступне.

Згідно зі підпунктом 146.17.2 пункту 146.17 вищезазначеної правової норми, до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі внесення основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду (капіталу) платника податку; отримання в господарське відання основних засобів, що не підлягають приватизації, за рішеннями центральних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їх повноважень, уразі зарахування на баланс.

Отже, для застосування даних приписів необхідно декілька складових, зокрема, або внесення майна до статутного фонду, або отримання за рішенням центрального органу виконавчої влади з зарахуванням на баланс.

Натомість вагони було передано на підставі Наказу №565-к від 14.10.2011 Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» «Про передачу на піввагонів на баланс ДП «Дарницький ВРЗ», тобто не за рішенням центрального органу виконавчої влади та не до статутного фонду позивача.

В даному випадку, позивачем основні засоби (напіввагони) не внесені до статутного фонду (капіталу) (рахунок 401), а як, зазначається в позовній заяві «вартість рухомого складу відображено у складі іншого додаткового капіталу (рахунок 425)», що підтверджується обігово-сальдовим балансом, що додається."

Законом України від 24 травня 2012 року №4834-VI внесено зміни до ПК України, які діють з 01.07.2012 року, а саме абз.6 пп.146.17.2 п. 146.17 ст.146 ПК України доповнено словами «а також рухомого складу за рішенням Укрзалізниці».

Зазначеним Законом починаючи з 01.07.2012 року абзац 6 зазначеного підпункту викладено в наступній редакції: «...прийняття на баланс залізниць або підприємств залізничного транспорту загального користування основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, переданих для експлуатації з балансу юридичних осіб за їх рішенням, а також рухомого складу за рішенням Укрзалізниці."

Отже, лише з 01.07.2012 року позивачем правомірно включено до складу витрат підприємства амортизаційні відрахування, нараховані на безоплатно отримані на піввагони, до цього часу в підприємства були відсутні законні підстави для включення до складу витрат протягом І півріччя 2012 року суми нарахованої амортизації.

Крім того, перевіркою було встановлено порушення позивачем пункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.1 та 138.8 статті 138, 144.1, підпункту 145.1.2 пункту 145.1 статті 145 ПК України, яке полягало у тому, що позивачем у 4 кварталі 2012 року включено до складу витрат підприємства амортизаційні відрахування, нараховані на залишкову вартість напіввагонів, які були виведені з експлуатації в зв'язку з їх ремонтом, в одному місяці, а в наступних місяцях здійснено зворотнє введення їх в експлуатацію, тобто напіввагони на час виведення з експлуатації не використовувались в господарській діяльності підприємства, чим завищено витрати всього на загальну суму 74 155 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року на суму 74 155 грн.

Згідно пп. 145.1.2 п. 145.1 ст.145 ПК України, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в п. 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

Згідно п. 146.15 ст.146 ПК України, нарахування амортизації окремого об'єкта припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем виведення з експлуатації такого об'єкта основних засобів або передачі його до складу невиробничих необоротних матеріальних активів за рішенням платника податку або суду. У цьому ж порядку відбувається виведення основних засобів з експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду. У разі зворотного введення такого об'єкта в експлуатацію або передачі до складу виробничих основних засобів, для цілей амортизації приймається вартість, яка амортизується на момент його виведення з експлуатації (складу виробничих засобів) та збільшується на суму витрат, пов'язаних з ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо. При цьому нарахування амортизації по такому об'єкту розпочинається у місяці, наступному за місяцем зворотнього введення об'єкта в експлуатацію або передачі до складу виробничих засобів.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновками про порушення порядку нарахування амортизаційних витрат позивачем.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновків про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - центрального офісу з обслуговування великих платників від 12.02.2014 №0000034010, №0000024010.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян