Ухвала суду № 39730745, 01.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

01 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/3209/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі позивач або ФОП ОСОБА_2.), звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі відповідач або Жовтнева ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області), про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2013 року № 0000021702, від 01.04.2013 року № 0000031702.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 13 березня по 19 березня 2013 року Жовтневою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2

За результатами зазначеної вище перевірки відповідачем складено акт від 19.03.2013 року № 35/17/НОМЕР_3.

На підставі акту перевірки Жовтневою ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області винесено податкові повідомлення-рішення від 01.04.2013 року № 0000021702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 43 131, 65 грн. та від 01.04.2013 року № 0000031702 про застосування штрафних санкцій у сумі 1020, 0 грн..

Позивач, не погодившись з зазначеними рішеннями податкового органу, звернувся до суду з позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 01.04.2013 року № 0000021701 та № 0000031702.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, ФОП ОСОБА_2 доказів, які спростували б висновки акту, до суду не було надано, а тому рішення податкового органу є правомірними та скасуванню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Пунктом 183.1 статті 183 Податкового кодексу України передбачено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з п. 183.2 ст.183 Податкового кодексу України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до п. 183.10 ст.183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ФОП ОСОБА_2 здійснювала роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами на загальній системі оподаткування.

За період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року обсяг виручки від операцій з поставки товарів (послуг) протягом дванадцяти календарних місяців сукупно склав 304 150,88грн.

Свідоцтво платника ПДВ за № 200101573 видане 11.01.2013 року Снігурівським відділенням Жовтневої МДПІ.

З матеріалів справи вбачається, що заява про реєстрацію платника ПДВ ФОП ОСОБА_2 станом на 10.07.2012 року до Жовтневої МДПІ не надавалась.

Разом з цим, на підставі звітів РРО визначено, що обсяг реалізації товарів помісячно за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року по ФОП ОСОБА_2 склав 164 295,69грн., у тому числі за липень 2012 - 27 724,92грн., за серпень 2012 року - 27 354,78 грн., за вересень 2012 року - 26501,44грн., за жовтень 2012 року - 26 720,15грн., за листопад 2012 року - 26 923,75грн., за грудень 2012 року - 29 070,65грн.

Таким чином, перевіркою встановлено, що позивачем занижено ПДВ за період з 10.07.2012 року по 10.01.2013 року у сумі 32 865,00 грн., у тому числі за період з 10.07.2012 року по 31.07.2012 року - 4071,00 грн. (27 724,92 грн. - 7370,45 грн.) х 20%), за серпень 2012 року - 5471,00 грн., за вересень 2012 року - 5300,00 грн., за жовтень 2012 року - 5344,00 грн., за листопад 2012 року - 5385,00 грн, за грудень 2012 року - 5814,00 грн., за період з 01.01.2013 року по 10.01.2013 року - 1480,00 грн.

Також, в Акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_2 не подавала податкові декларації з ПДВ за липень-грудень 2012 року.

Як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду справи, позивачем до суду не було надано доказів, які спростували б вказані правопорушення.

Разом з цим, перевіркою встановлено, що позивачем не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків за 30.07.2011 року та за 09.04.2012 року, які були надруковані на РРО фіскальний №1428000408 та фіскальний звітний чек за 27.12.2012 року, який був надрукований на РРО фіскальний №1428000545.

Згідно п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів звертає увагу на те, що правопорушення вказані у п. 9 ст. 3 Закону не є триваючими, а закінчуються кожного дня. Кожен чек містить дані роботи магазину за день, також він містить суму ПДВ за день, яка є підставою для сплати. Тобто кожен чек є окремим документом, тому, щоденне не роздрукування чеків не можна узагальнювати як одне триваюче правопорушення.

Суб'єкт господарювання відповідно до п. 9 ст. 3 Закону зобов'язаний щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіксальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Нормами даного Закону не передбачено випадків звільнення суб'єктів господарювання від невиконання щоденного друку фіксальних звітних чеків на реєстраторах розрахункових операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв