Ухвала суду № 39730361, 10.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/16239/13 10.07.14

За заявою Фірми "Т.М.М."- Товариство з обмеженою відповідальністю

про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. у справі № 910/16239/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

до Фірми "Т.М.М."- Товариство з обмеженою відповідальністю

про стягнення 166 412,79 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Галков І.О., Пінчук-Ніколайчук Ю.В. за дов.

Від відповідача (заявника): Полєжаєва К.О. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. у справі № 910/16239/13 позов задоволено повністю. 10.06.2014р. на виконання рішення суду був виданий наказ.

До суду надійшла заява відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. у справі № 910/16239/13 строком на 2 роки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014р., розгляд заяви ТОВ Фірма "Т.М.М." було призначено на 17.06.2014р.

13.06.2014р. матеріали справи № 910/16239/13 були направлені до Київського апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Вищого господарського суду України у зв'язку з надходженнях касаційної скарги по справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.06.2014р. касаційну скаргу Фірми "Т.М.М."- Товариство з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. у справі № 910/16239/13 повернено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2014р., у зв'язку з поверненням матеріалів справи № 910/16239/13 до Господарського суду міста Києва, заяву Фірми "Т.М.М."- Товариство з обмеженою відповідальністю про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. у справі № 910/16239/13 було призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.07.2014р.

Відповідач (заявник) 17.06.2014р. та 09.07.2014р. через канцелярію суду подав додаткові пояснення до заяви.

Позивач (стягувач) 17.06.2014р. та 09.07.2014р. подав документи для долучення до матеріалів справи, відзив та додаткові пояснення до відзиву на заяву боржника, відповідно до яких проти заяви заперечив та виклав власні міркування в обґрунтування своєї позиції.

У судовому засіданні 10.07.2014р. представник заявника вимоги заяви про відстрочення виконання рішення суду підтримав у повному обсязі, представники відповідача проти задоволення заяви заперечили.

Розглянувши заяву Фірми "Т.М.М."- Товариство з обмеженою відповідальністю про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. у справі № 910/16239/13, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку про відмову у задоволенні відповідної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ст.121 ГПК України, господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" задоволення заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, відповідно до ст. 121 ГПК України, можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно з п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 р., відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 7.2 вказаної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 33 Господарського просувального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. у справі № 910/16239/13 заявник посилається на відсутність фінансової можливості вчасно проводити розрахунки з контрагентами та встановлений жорсткий графік зобов'язань стосовно погашення наявної заборгованості, що значно утруднює виконання рішення суду. Заявник також наголошує на тому, що не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем, проте звертається з проханням відстрочити їх виконання для уникнення наслідків визнання відповідача банкрутом.

На підтвердження цих обставин відповідачем надано копію фінансового звіту, копію декларації доходів, копію консолідованої фінансової звітності незалежного аудиту, яка відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці, а тому визнається судом належним та допустимим доказом фінансового становища заявника.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Отже, розглянувши заяву відповідача, дослідивши надані докази, врахувавши доводи боржника та заперечення стягувача, а також, врахувавши можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк та стягувача при затримці виконання рішення, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд дійшов до висновку, що заявником не доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому подана Фірмою "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю заява про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2013 року у справі № 910/16239/13 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2013 року у справі № 910/16239/13 відмовити.

Суддя О.М.Ярмак