АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Справа № 641/6726/13-к Головуючий1 інстанції: Музиченко В.О.
Провадження № 11кп/790/532/14 Доповідач :Гришин П.В.
Категорія: ч.2ст.286 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого Гришина П.В.,
суддів Лесика С.М., Щебетун Л.М.,
за участю секретаря Голубенко Ю.О.,
прокурора Крестьянінової І.А.,
потерпілого ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
представника
цивільного відповідача ОСОБА_4,
представника
третьої особи ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження № 12013220140000524 за ч.2 ст. 286 КК України у відношенні:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова,
проживаючого в АДРЕСА_1,
за апеляційною скаргою цивільного відповідача ПрАТ «СК Брокбізнес» на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 березня 2014 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, із застосуванням ст..69 КК України йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.
Стягнуто із ОСОБА_7 на користь держави витрати на лікування постаждалого в сумі 9529,24 гривень, судові витрати на проведення судових експертиз в сумі 5875,50 гривень.
Стягнуто із ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 800,00 гривень.
Стягнуто з ПрАТ «СК Брокбізнес» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 37 153,18 гривень.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
02 травня 2013 року о 21-00 год. ОСОБА_7 керував технічно справним автомобілем «Ауді А6», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_9, на якому рухався із швидкістю 30 км/годину по під'їздній дорозі з житлової зони, з боку вул..Ньютона у напрямку пр..Героїв Сталінграду в м.Харкові.
Виїжджаючи з під'їздної дороги на пр.. Героїв Сталінграду в районі розташування будинку 154 , грубо порушивши вимоги п.10.2 Правил дорожнього руху України, згідно яких «…виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій,водій повинен перед проїжджою частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а , з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає…», ОСОБА_7 не надав дорогу автомобілю ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_11, який рухався по головній дорозі пр.. Героїв Сталінграду зі сторони вул. Садово-паркової у напрямку пр..Маршала Жукова. В результаті зіткнення автомобіль ВАЗ-21099 у некерованому стані виїхав на смугу зустрічного руху, де сталося його зіткнення з мотоциклом «Сузукі», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, що рухався по пр..Героїв Сталінграду із сторони пр.. Маршала Жукова в напрямку вул.. Садово-паркової в м. Харкові.
Внаслідок вказаної ДТП водію мотоцикла ОСОБА_2 спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді : відкритого осколкового перелому великогомілкової кістки на межі середньої та нижньої третин з великим зміщенням, за вісью та під кутом, відчиненого латерально; відчиненого осколкового перелому діафіза малогомілкової кістки зі зміщенням; розриву дестального міжгомілкового склепіння; садна лівого стегна.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_7 перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та наслідками, що настали.
В апеляційній скарзі цивільний відповідач ПрАТ «СК «Брокбізнес», уточнивши свої вимоги в судовому засіданні, просить скасувати вирок в частині задоволення позовних вимог потерпілого до страхової компанії, відмовивши в їх задоволенні. Зазначає, що на час розгляду кримінального провадження між позивачем ОСОБА_2 та ПрАт «СК «Брокбізнес» відсутній предмет спору, оскільки страховик не є особою, яка завдала потерпілому шкоду; з приводу виплати страхового відшкодування позивач не звертався; про обставини ДТП страховику невідомо. Вказує, що договір обов'язкового страхування між ПрАТ «СК «Брокбізнес» та ОСОБА_7 є нікчемним, оскільки страхувальник не повідомив страховика про те, що автомобіль вже застрахований попереднім власником. Посилається на те, що судом стягнуто відшкодування потерпілому витрат, які не обґрунтовані визначеними законом доказами. Тому вважає вирок в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до страхової компанії незаконним та необґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, представника цивільного відповідача ОСОБА_4, яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги та просила відмовити в задоволенні позовних вимог потерпілого; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги , вважаючи вирок в цій частині законним та обґрунтованим; потерпілого ОСОБА_2, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок без змін; представника третьої особи ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_3, які просили залишити вирок без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення , правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України та призначене судом покарання не оспорюються, а тому, відповідно до вимог ст.404 КПК України, вирок в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, суд першої інстанції зробив висновок, що ПрАТ «СК «Брокбізнес» в силу закону несе цивільну відповідальність в межах страхової суми за шкоду, завдану злочинними діями водія ОСОБА_7, який керував забезпеченим згідно поліса АС/2111922 транспортним засобом.
Доводи апелянта про те, що договір обов'язкового страхування між ПрАТ «СК «Брокбізнес» та ОСОБА_7 є нікчемним внаслідок того, що страхувальник не повідомив страховика про те, що автомобіль вже застрахований попереднім власником, на думку колегії суддів, є безпідставними. Так, відповідно до положень п.1.7 ст. 1 Закону України №1961-1V від 01.07.2004 року забезпеченим транспортним засобом вважається транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована. З огляду на це положення та положення ст..994 ЦК України, зміна страхувальника - фізичної особи за попереднім договором страхування допускається, але його права та обов'язки можуть перейти до третіх осіб лише за згодою страховика. Даних про згоду з боку ПрАТ «СТ «Іллічівське» та заміну попереднього страхувальника на ОСОБА_7 в матеріалах провадження немає. Представник третьої особи ОСОБА_5 також заперечував наявність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_7 в ПрАТ «СТ «Іллічівське». Таким чином підтверджується правильність висновків суду щодо дійсності договору обов'язкового страхування між ПрАТ «СК «Брокбізнес» та ОСОБА_7 згідно поліса АС/2111922.
Апелянт посилається на те, що на час розгляду кримінального провадження між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ПрАт «СК «Брокбізнес» відсутній предмет спору, оскільки страховик не є особою, яка завдала потерпілому шкоду. Проте, статтею 22 Закону України №1961-1V від 01.07.2004 року безпосередньо визначено, що в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю та майну третьої особи. Тому колегія суддів вважає безпідставними такі доводи автора апеляції.
Під час апеляційного розгляду потерпілий ОСОБА_2 вказав, що звертався до Харківського управління ПрАТ «СК «Брокбізнес» із заявою встановленого зразка, копія якої міститься в матеріалах провадження ( т.2, а.с. 207), яку в нього прийняв представник страхової компанії за вх..№134 від 01.11.2013 року. Представником відповідача ОСОБА_4 вказана обставина не спростована, що дає підстави вважати її наявною. Тобто безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що з приводу виплати страхового відшкодування ОСОБА_2 до відповідача не звертався, а про обставини ДТП страховику взагалі невідомо.
Одночасно з цим, колегія суддів звертає увагу , що при розгляді справи судом першої інстанції відповідач отримав копію позовної заяви. Представник відповідача ОСОБА_4 безпосередньо приймала участь в судовому провадженні, під час якого судом було встановлено факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання і розмір заподіяної потерпілому шкоди.
З огляду на викладене, посилання апелянта на те, що потерпілим не були виконані обов'язки, передбачені ст.ст. 33,35 Закону України №1961-1V від 01.07.2004 року, на думку колегії суддів, не дають підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування згідно п.п. 37.1.3. ст..37 Закону України №1961-1V від 01.07.2004 року. При встановлених обставинах не підлягають застосуванню в даному випадку також і положення ст.. 32 Закону України №1961-1V від 01.07.2004 року, якою визначено вичерпний перелік випадків, коли шкода страховиком не відшкодовується.
Задовольняючи, позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення із ПрАТ «СК «Брокбізнес» на його користь матеріальних збитків в розмірі 37 153,18 гривень, суд першої інстанції врахував зазначені в його позовній заяві витрати на лікування в розмірі 18389,18 гривень та вартість відновлювального ремонту мотоцикла «Сузукі» в розмірі 18673,02 гривні.
Представник відповідача ОСОБА_4 вказала, що згідно висновку судової автотехнічної експертизи №4261 від 20.06.2013 року матеріальна шкода, заподіяна власнику мотоцикла, становить 12 401,41 гривню.
Як вбачається із матеріалів провадження, висновком тієї ж експертизи визначена вартість відновлювального ремонту мотоцикла «Сузукі» в розмірі 18672,02 гривні. Оскільки ст.. 29 Закону України №1961-1V від 01.07.2004 року визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з його відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу, тому колегія суддів вважає, що стягненню із відповідача підлягають саме такі витрати, встановлені розрахунком судового експерта (т.2, а.с. 199-206), які не перевищують ліміт відповідальності страховика, визначений полісом АС/2111922, а тому підлягають стягненню із відповідача.
На думку колегії суддів, безпідставними є доводи апелянта про те, що витрати ОСОБА_2, пов'язані з його лікуванням, які не підтверджені закладом охорони здоров'я відповідно до вимог ст..24 Закону України №1961-1V від 01.07.2004 року, не підлягають стягненню.
Як вбачається із додатків до позовної заяви факт лікування потерпілого підтверджений довідками медичних установ та чеками на придбання ліків ( т.2, а.с.42-71), що дало змогу суду встановити зазначені обставини. Розмір цих витрат не перевишує ліміт відповідальності страховика, визначений полісом АС/2111922, а тому шкода, пов'язана із лікуванням потерпілого підлягає стягненню із відповідача.
Колегія суддів вважає, що загальна сума відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, яку необхідно стягнути із ПрАТ «СК «Брокбізнес» судом визначена невірно, а тому вирок в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2, відповідно до п.3 ч.1 ст. 408 КПК України, необхідно змінити, зменшивши суму, яка підлягає стягненню, до 37061,20 гривень.
Колегія суддів звертає увагу, що передбачена договором страхування сума франшизи має бути компенсована страхувальником ОСОБА_7, відповідальним за завдані збитки, як це передбачено п.п. 36.6 ст. 36 Закону України №1961-1V від 01.07.2004 року.
Процесуальних порушень, що тягнуть безумовне скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 418, 419, ч.2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу цивільного відповідача ПрАТ «СК Брокбізнес» задовольнити частково.
Вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 березня 2014 року в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2 до ПрАТ « СК «Брокбізнес» змінити.
Зменшити суму відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 з ПрАТ «СК «Брокбізнес» до 37 061, 20 гривень.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді
Судове рішення № 39728477, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 03.07.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 641/6726/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: