Постанова № 39727703, 04.07.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2014 р. Справа № 922/409/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Вінніченко Ю.С. за довіреністю № 305-40 від 02.01.14 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1127Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 у справі № 922/409/14

за позовом УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі, м. Конотоп

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі відокремленого підрозділу "Конотопський механічний завод", м. Конотоп

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2014 р. Управління пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, про стягнення з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі відокремленого підрозділу "Конотопський механічний завод" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за січень 2014 року в сумі 9822,07 грн., мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем приписів Законів України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про загальнообов'язкове державне страхування".

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2014 року у справі № 922/409/14 (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі відокремленого підрозділу "Конотопський механічний завод" заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за січень 2014 року в сумі 9822,07 грн. Стягнуто з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь Державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 12 лютого 2014 року по справі № 922/5397/13 відмовлено у порушенні провадження у справі про визнання Харківського державного авіаційного виробничого підприємства банкрутом, отже, посилання позивача на ч.7 ст.12 ГПК України, як на підставу розгляду майнових вимог до боржника господарським судом Харківської області є неправомірні. Таким чином, на думку відповідача, даний спір не відноситься до компетенції господарського суду Харківської області, а підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.05.2014 р.

Позивач 21.05.2014 р. надав за вх. № 3429 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка та просив розглянути справу без участі представника позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. розгляд справи відкладено на 02.07.2014 р.

01.07.2014 р. позивачем за вх. № 5146 надано письмові пояснення в обґрунтування своїх заперечень проти апеляційної скарги.

02.07.2014 р. відповідачем надано за вх. № 5172 письмові пояснення в обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання, призначене на 02.07.2014 р. позивача не з'явився, але просив розглянути справу без участі свого представника.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце засідання суду, наявність клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності представника позивача, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника відповідача перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п.1 ч. 1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464) Харківське державне авіаційне виробниче підприємство в особі відокремленого підрозділу "Конотопський механічний завод" (далі - відповідач) перебуває на обліку у позивача (Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі).

Згідно з п.1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

Відповідно до п.1 ст.2 Закону №400, одним з об'єктів оподаткування для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В пункті "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В пункті 6.4. Інструкції закріплено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком №8 до Інструкції (п. 6.5. Інструкції).

Згідно з п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до повідомлення управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі від 17.01.2014 № 857/02-08 фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за січень 2014 року згідно зі списком №2 працівникам відповідача становлять 9822,07 грн.

Таким чином, у строк до 25 січня 2014 відповідач мав відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі 9822,07 грн. фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2.

Проте, як свідчать матеріали справи, у встановлений законодавством строк, а також на дату подання позову вказана сума відповідачем не сплачена.

Отже, заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за січень 2014 року складає 9822,07 грн.

Колегія суддів вважає, що твердження відповідача про те, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню піддягають лише фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, які були зайняті на роботах за списком №1 суперечать приписам п. 1 ст.2 Закону №400, якою одним з об'єктів оподаткування для платників збору, визначених пунктом 1 статті і вказаного Закону, встановлено фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", передбачено пільгове пенсійне забезпечення працівникам, що зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів У країни, і за результатами атестації робочих місць.

При цьому, єдиним винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Отже, обов'язок відповідача відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі витрати на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам підприємства відповідно до п. "б" ч 1 ст. 13 Закону № 400 ґрунтується виключно на нормах чинного законодавства.

Крім того, дане твердження підтверджується судовою практикою, зокрема рішеннями суду Верховного суду України від 10 жовтня 2011 року (справи №№ 21-178а11, 21-62а11), 24 квітня 2012 року (справа № 21-33а12), 29 травня 2012 року (справа № 21-68а12), 5 червня 2012 року (справа № 21-167а12), 17 вересня 2013 року (справа № 21-246а1З).

Стосовно посилань відповідача про порушення підсудності спору з огляду на те, що станом на день подання позову судом ще не було порушене провадження у справі про визнання Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (на час подання позову в провадженні суду була тільки заява про банкрутство зазначеного підприємства) колегія суддів зазначає, що підсудність спору визначена вірно незалежно від наведених відповідачем аргументів, оскільки відповідачем є Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, розташоване у м. Харків (відокремлений підрозділ «КМЗ» не має прав юридичної особи), тому згідно приписів ч.2 ст. 15 ГПК України до даного спору застосовується загальне правило визначення підсудності - за місцезнаходженням відповідача.

Стосовно адміністративного характеру даного спору, на чому наполягає відповідач, колегія суддів зазначає наступне.

Даний спір не відноситься до підвідомчості адміністративних судів, оскільки не є публічно-правовим спором. Так, п. 5 ч.2 ст. 17 КАС України визначено, що спори за позовами органу влади є публічно-правовими у випадку, якщо таке звернення передбачене Конституцією чи законами України.

В даному випадку звернення Пенсійного фонду про стягнення заборгованості не передбачено законодавством України як адміністративний позов.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги положення п. 3, 3.1. 24.10.2011 Постанови пленуму ВГСУ №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», де зазначено, що при вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі та пояснення до неї, є позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства.

Крім того, у письмових пояснення, наданих відповідачем під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, відповідач зазначив, що на 07.04.2014 р. ним була повністю погашена заборгованість перед позивачем з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за січень 2014 р. в сумі 9822,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 846 від 07.04.2014 р., копія якого міститься в матеріалах справи. У зв'язку з цим відповідач просив колегію суддів скасувати судове рішення у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Колегією суддів зазначає, що сплата заборгованості не є підставою скасування судового рішення, а тільки свідчить про відсутність підстав до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 9822,07 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за січень 2014 року є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що ухвалене місцевим господарським судом рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 ГПК України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі, м. Конотоп на рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 у справі № 922/409/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 у справі № 922/409/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 04.07.2014 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гончар Т. В.