Вирок № 39727347, 14.07.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0308/10824/12

Провадження № 1/161/4/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 14 липня 2014 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - Сівчука А.Є.

за участю секретаря - Тихої І.П.

прокурора - Костюка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцька Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 раніше не судимого, -

- за ст.368 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1, як службова особа, яка займає відповідальне становище, вчинив одержання хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабара будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням хабара при наступних обставинах.

Так, наказом Міністра внутрішніх справ України від 31 травня 2001 року №429 у структурі Державної служби боротьби з економічною злочинністю створено підрозділи по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій. Додатком № 2 до вказаного наказу встановлено штат підрозділів по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій УМВС України у Волинській області у кількості трьох-двох посад та постановлено, що група по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій діє при УМВС України у Волинській області і підпорядкована УДСБНЗ. На виконання вказаного наказу в УМВС України у Волинській області було створено відповідний підрозділ, станом на 28.01.2011 - сектор боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій, у склад якого згідно штату УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області, затвердженого наказом MB С України № 112 від 14.03.2008 року, входили начальник і двоє оперативних працівників.

У відповідності до наказу начальника УМВС України у Волинській області № 40 о/с від 08.04.2008 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника сектору боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій відділу ДСБЕЗ УМВС України у Волинській області, а згідно наказу начальника УМВС України у Волинській області № 85 о/с від 06.06.2008 - на посаду начальника сектору боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій управління ДСБЕЗ УМВС України у Волинській області.

14.09.1996 року підсудний ОСОБА_1 прийняв присягу працівника органу внутрішніх справ України, згідно якої зобов'язався мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і житія, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.

У відповідності до функціональних обов'язків начальника сектору боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області, з якими ОСОБА_1 ознайомлений 15.01.2009 року, останній при виконанні функціональних обов'язків керується Конституцією України; актами законодавства, що стосуються діяльності MB С України; „Положенням про державну службу боротьби з економічною злочинністю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 510 „Про утворення Державної служби боротьби з економічною злочинністю", Указами Президента України, постановами Верховної Ради України, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, розпорядчими документами МВС України, іншими нормативно-правовими актами, інструктивними та методичними документами, що регулюють діяльність ДСБЕЗ.

Згідно даних функціональних обов'язків, на ОСОБА_1 були покладені, зокрема, наступні завдання та повноваження:

- безпосередньо здійснює організаційно-методичне керівництво сектором боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області, розподіляє обов'язки між особовим складом, визначає планові та поточні завдання, контролює їх виконання;

- несе персональну відповідальність за виконавську і службову дисципліну, утримання режиму секретності, конспірації і законності у службовій діяльності, особливо при проведенні оперативно-розшукових заходів;

- аналізує стан і тенденції щодо виявлення правопорушень у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій, вносить пропозиції керівництву щодо усунення негативних та закріплених позитивних тенденцій, у межах наданих повноважень готує відповідні рішення з цих питань;

- здійснює оперативне обслуговування органів влади та місцевого самоврядування, які наділені дозвільними та контролюючими функціями щодо «рішення питань у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій, об'єктів господарювання різних форм власності, які здійснюють господарську діяльність у цих сферах, встановлює факти хабарництва, корупції.

У своїй службовій діяльності ОСОБА_1, як працівник міліції, повинен був керуватись Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-ХІІ із змінами та доповненнями.

У своїй службовій діяльності ОСОБА_1, як начальник сектору боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області, керувався також Положенням про Державну службу боротьби з економічною злочинністю" (затвердженим постановою KM України від 05.07.1993 №510 із подальшими змінами і доповненнями).

Однак, начальник сектору боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області ОСОБА_1, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, оскільки є керівником структурного підрозділу органу державної влади, грубо порушив принципи і положення відомчих та нормативно-правових актів, а також своїх службових повноважень, використавши своє службове становище в особистих корисливих цілях.

Так, начальник сектору боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області ОСОБА_1, завідомо знаючи, що приватне торгово-переробне підприємство „Богдан" (далі ПТПП „Богдан"), яке у 2009 році вже перевірялось підпорядкованими йому оперативними працівниками відповідного сектору, займається роздрібною торгівлею комп'ютерною технікою, стандартним програмним забезпеченням та технічним обслуговуванням і ремонтом офісної та комп'ютерної техніки, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на одержання хабара, у період часу з 10 по 17 січня 2011 року зайшов у офіс вказаного підприємства. Однак, оскільки директор ПТПП „Богдан" ОСОБА_2 був відсутній, ОСОБА_1 залишив для присутнього у офісі згаданого підприємства ОСОБА_3 записку, у якій зазначив свій номер телефону, посаду, ім'я та по-батькові, і зобов'язав ОСОБА_3 передати його вимогу ОСОБА_2 зателефонувати за вказаним у записці номером.

У подальшому, директор ПТПП „Богдан" ОСОБА_2, дізнавшись про те. що до нього у офіс приходив ОСОБА_1, який є начальником одного із секторів УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області, уповноваженого на боротьбу з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій, зателефонував ОСОБА_1 за номером телефону, зазначеним на вищезгаданій записці.

У ході телефонної розмови ОСОБА_1, знаючи, що він не повинен заздалегідь повідомляти суб'єктів господарської діяльності про проведення перевірок та що для такої перевірки направлення керівництвом УМВС України Волинській області не виписувалось, діючи із згаданих вище корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_2, що працівники підпорядкованого йому сектору мають здійснювати перевірку ПТПП „Богдан" з питань дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій. При цьому ОСОБА_1 сказав, що вони можуть і не проводити таку перевірку за умови, якщо ОСОБА_2 заплатить йому кошти у розмірі 1000 гри. У випадку, якщо ОСОБА_2 відмовиться це робити, то підпорядковані ОСОБА_1 працівники сектору УДСБЕЗ УМВС проведуть перевірку ПТПП „Богдан", обов'язково виявлять якісь порушення та накладуть на підприємство значні штрафні санкції. Хоча ПТПП „Богдан" порушень законодавства у своїй господарській діяльності не допускало, однак сприймаючи такі погрози ОСОБА_1 реальними та побоюючись, що останній, маючи владні повноваження, у подальшому перешкоджатиме йому у здійсненні підприємницької діяльності, ОСОБА_2, з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав та законних інтересів, змушений був погодитись на висунуті ОСОБА_1 умови та повідомив, що до закінчення поточного тижня збере відповідну суму коштів.

21.01.2011 року ОСОБА_1, переслідуючи корисливий умисел на одержання хабара знову зайшов у вищезгаданий у офіс ПТҐІП „Богдан" та під час зустрічі з ОСОБА_2 повторно висунув останньому вимогу передати йому грошові кошти у сумі 1000 грн. за не проведення у подальшому перевірок ПТПП „Богдан" з питань дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій, пригрозивши, що у випадку відмови ОСОБА_2 - йому створять проблеми у підприємницькій діяльності. Розуміючи, що така погроза є реальною і дійсно буде мати для нього негативні наслідки, ОСОБА_2 відповів ОСОБА_1, що він зателефонує йому, як тільки назбирає відповідну суму коштів.

Усвідомлюючи, що дії такі ОСОБА_1 є незаконними, директор ПТПП «Богдан» ОСОБА_2 28.01.2011 звернувся в УСБУ у Волинській області із заявою про те, що працівник УДЗБЕЗ УМВС України у Волинській області ОСОБА_1 вимагає у нього хабара в сумі 1 000 гривень за непроведення на його підприємстві перевірок законності господарської діяльності та у сфері інтелектуальної власності і комп'ютерних технологій.

Того ж дня, тобто 28.01.2011 року, у період часу з 15 год. 11 хв. по 15 год. 27 \в., у приміщенні офісу ПТПП «Богдан», що розташований в місті Луцьку за адресою вул. Івана Франка, 46, начальник сектору боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області майор міліції ОСОБА_1, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займає відповідальне становище - керівником структурного підрозділу органу державної влади, діючи з корисливих мотивів і з використанням наданої йому влади та службового становища, за невиконання в інтересах ОСОБА_2 дій з використанням наданої йому влади і службових повноважень, а саме за не проведення у подальшому ним та підпорядкованими йому працівниками згаданого сектору перевірок ПТПП «Богдан» щодо законності господарської діяльності та у сфері інтелектуальної власності і комп'ютерних технологій, які вони вправі проводити згідно ст.11 Закону України «Про міліцію» та Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю (затвердженого постановою KM України №510 від 05.07.1993), одержав від директора вказаного приватного підприємства ОСОБА_2 хабар у розмірі 1 000 грн. Після цього, ОСОБА_1 вийшов з приміщення офісу ПТПП „Богдан" та направився до себе на роботу, однак з предметом хабара був затриманий працівниками У СБУ в області.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав та суду дав показання, що дана кримінальна справа є сфальсифікованою та замовленою, оскільки колишній прокурор м. Луцька ОСОБА_21, колишній начальник УМВС України у Волинській області ОСОБА_22 та колишній начальник ВДСБЕЗ ОСОБА_4 незаконно отримували грошові кошти від грального бізнесу, а йому, тобто ОСОБА_1 було про це відомо, звідси і замовлена та сфальсифікована дана кримінальна справа, з метою усунення ОСОБА_1 від роботи. В дійсності підсудний ОСОБА_1 мав намір зробити оперативну закупівлю і йому необхідні були грошові кошти для реалізації закупівлі. На дану закупівлю грошові кошти ніким не виділялись, а тому ОСОБА_1 самостійно займався пошуком грошових коштів, зокрема в підприємця ОСОБА_2 мав намір позичити 1000 грн., оскільки більшу частину грошових ОСОБА_1 знайшов. Підсудний неодноразово позичав грошові кошти в підприємців м. Луцька для проведення оперативних закупівель, оскільки взяти кошти будь-де інше не мав можливості. Будь-якого наміру отримувати хабара ОСОБА_1 не мав. Також до цих подій із ОСОБА_2 підсудний знайомий не був та будь-якого наміру вчиняти перевірку підприємницької діяльності ОСОБА_2 він не мав. Крім того, підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що протокол огляду місця події від 28.01.2011 року є сфальсифікованим, оскільки дописаний іншим чорнилом та просив визнати його недопустимим доказом по справі. Разом з тим, підсудний ОСОБА_1 вказав, що не міг фізично керувати його підлеглим ОСОБА_5, так як він був призначений у його підпорядкування та станом на 28.01.2011 року перебував у відпустці, тому підсудний фізично не міг здійснювати керівництво. Просив суд виправдати його.

Незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_1 його винність у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_2, який показав, що на початку 2011 року ОСОБА_1 намагався взяти в нього кошти. Його напарник ОСОБА_3 зателефонував на мобільний та повідомив, що в офіс, який ОСОБА_3 та ОСОБА_2 орендують прийшов ОСОБА_1 та хоче поговорити з ним. На той час ОСОБА_2 був директором ПТПП «Богдан», займався реалізацією комп'ютерних технологій в роздріб по перерахунках з юридичними особами. Підсудний ОСОБА_1 залишив в офісі клаптик паперу, де був написаний його номер телефону. Клієнт ОСОБА_2 - ОСОБА_4 працював в тій самі службі, де й підсудний. ОСОБА_2 зателефонував до ОСОБА_6 та запитав чи дійсно з ним працює ОСОБА_1, на що ОСОБА_4 ствердно відповів, що працює. Після чого ОСОБА_2 зателефонував до ОСОБА_1 і в телефонній розмові останній сказав, що якщо ОСОБА_2 не хоче проведення перевірки на підприємстві, то має заплатити йому грошові кошти в сумі 4-5 тисяч гривень. В разі їх сплати, перевірка на фірмі ОСОБА_2 проводитись не буде. Тоді ОСОБА_2 попросив підсудного дати йому час подумати. При зустрічі з ОСОБА_1, свідок попросив дати йому ще часу, однак підсудний зменшив суму хабара до 1000 грн.. На протязі тижня підсудний неодноразово телефонував та підганяв ОСОБА_2 з передачею грошей, однак в останнього їх не було. Свідок боявся, що в разі проведення перевірки, ОСОБА_1 може вилучити комп'ютерну техніку. Всі розмови з підсудним ОСОБА_2 фіксував за допомогою диктофона. В подальшому свідок звернувся в УСБУ у Волинській області із письмовою заявою про вимагання у нього працівником правоохоронного органу хабара. Після чого ОСОБА_2 було допитано з приводу його заяви, надані відповідні технічні засоби, при понятих були вручені «помічені» грошові кошти в сумі 1000 грн., та проведено інструктаж. 28.01.2011 року до нього в офіс за грошима прийшов ОСОБА_1, в результаті чого ОСОБА_2 передав підсудному в коридорі помічені грошові кошти в сумі 1000 грн., після чого ОСОБА_1 покинув приміщення офісу;

- показами даними судовому засіданні свідком ОСОБА_7, який показав, що він був заступником начальника управління УДСБЕЗ, і підсудний ОСОБА_1 не підпорядковувався йому. ОСОБА_1 були підпорядковані два оперативних співробітника, це були ОСОБА_5 та ОСОБА_8, а підсудний ОСОБА_1 безпосередньо підпорядковувався начальнику УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області ОСОБА_4. Вказівку про проведення перевірки порушень в сфері інтелектуальної власності на підприємстві «Богдан», що по вул. І. Франка, 46 в м. Луцьку, він ОСОБА_1 не давав, і про це йому нічого не відомо. Підсудний ОСОБА_1 мав зробити оперативну закупівлю підробленого туалетного паперу фірми «Обухів», але для цього йому необхідні були кошти в сумі 10 000 грн., однак враховуючи те, що виділення коштів на проведення оперативних закупівель, кошторисом УМВС України у Волинській області не передбачено, тому зазначена закупівля проведена на була;

- аналогічні покази в судовому засідання дав свідок ОСОБА_4;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9, який показав, що підсудний ОСОБА_1 був затриманий 28.01.2011 року у зв'язку з отриманням хабара від суб'єктів господарської діяльності. Цього ж дня ОСОБА_2 звернувся із відповідною заявою в УСБУ у Волинській області про те, що ОСОБА_1 вимагає в нього хабар в розмірі 1000 грн.. Після отримання зазначеної заяви від ОСОБА_2, свідок ОСОБА_9 доповів про це своєму керівництву, після чого було прийняте рішення про документування протиправної діяльності ОСОБА_1. ОСОБА_2 вручили технічні засоби, їх налаштування здійснили працівники УСБУ в службовому кабінеті ОСОБА_2. В подальшому підсудний ОСОБА_1 був затриманий працівниками УСБУ біля приміщення УМВС України у Волинській області, що по вул. Винниченка, 15 в м. Луцьку. Під час обшуку в ОСОБА_1 були вилучені грошові кошти, що були «помічені» в сумі 1000 грн., як предмет хабара, 8000 грн. особистих коштів підсудного, а також телефони та інші речі;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_6, який показав, що він працював разом з ОСОБА_1 в правоохоронних органах на протязі 4-х років. З ОСОБА_2 він був знайомий, оскільки він звертався до останнього з приводу закупівлі комп'ютерів. Відносини між свідком ОСОБА_6 та ОСОБА_2 виключно службові. Мати ОСОБА_6 та дружина ОСОБА_2 разом працюють на підприємстві останнього. На початку 2011 року до ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_2 і запитав чи працює в них ОСОБА_1, на що ОСОБА_6 ствердив, що працює, після чого ОСОБА_2 сказав, що до нього на підприємство приходив підсудний, залишив свій номер телефону і сказав, щоб йому передзвонив ОСОБА_2. По яких питаннях підсудний ОСОБА_1 приходив на підприємство до ОСОБА_2 йому не відомо. Крім того, свідок додав, що ОСОБА_1 нічого не повідомляв його, що має намір позичити грошові кошти в ОСОБА_2;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_5, який показав, що у 2011 році він працював у відділі ДСБЕЗ УМВС України у Волинській області в підпорядкуванні ОСОБА_1. З приводу оперативних закупівель ОСОБА_5 повідомив, що такі закупівлі проводились і фінансовий відділ виділяв кошти на їх проведення;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_3, який показав, що на початку 2011 року він працював на підприємстві, що знаходиться по вул. І.Франка в м. Луцьку, керівником якого був ОСОБА_2. В січні 2011 року в обідню пору до них в офіс прийшов ОСОБА_1, почав оглядати кабінет та поводив себе зухвало, після чого сказав, що він шукає директора ОСОБА_2, на що ОСОБА_3 відповів, що зараз обідня перерва і його не має на місці. В подальшому ОСОБА_1 взяв листок паперу на якому написав номер телефону та своє ім'я та по-батькові і сказав передати ОСОБА_2, щоб останній зателефонував;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_10, яка показала, що в січні 2011 року вона знаходилась в офісі ППТП «Богдан», що по вул. Ф. Франка, в м. Луцьку, оскільки мала намір купити диски. В цей момент в зазначений офіс зайшов ОСОБА_1, та не представившись запитав в ОСОБА_3, де директор підприємства, на що останній відповів, що ОСОБА_2 на обідній перерві, після чого ОСОБА_1 залишив клаптик паперу ОСОБА_3 та вийшов з офісу;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_11, який показав, що у 2011 році він працював на посаді начальника відділу УСБУ у Волинській області. 28.01.2011 року в рамках дозволу санкції голови апеляційного суду Волинської області ОСОБА_12 проводились заходи щодо ОСОБА_1 приблизно з 13:30 год. по 15:00 год.. Всі матеріали, що були вилучені в підсудного вони передали ОСОБА_9. Підставою для проведення зазначених заходів була заява ОСОБА_2 по вимаганню хабара;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_13, який показав, що на початку 2011 року він працював на посаді в.о. начальника 4 сектору відділу БКОЗ УСБУ у Волинській області. 28.01.2011 року, орієнтовно в першій половині дня до приймальні УСБУ у Волинській області звернувся ОСОБА_2 із завою про факт вимагання у нього хабара співробітником УМВС України у Волинській області ОСОБА_1. Оскільки пояснення ОСОБА_2 щодо дій ОСОБА_1 фактично підтверджувало факти, які були попередньо здобуті відділом ВБКОЗ Управління у ході здійснення оперативно-розшукової діяльності, було прийнято рішення про документування та подальше припинення протиправних дій ОСОБА_1. Після чого працівниками УСБУ з ОСОБА_2 було проведено відповідний інструктаж з приводу використання вручених йому технічних пристроїв. Через деякий час до приміщення офісу ПТПП «Богдан» прибув ОСОБА_1, використовуючи певні навички оперативно-розшукової діяльності та конспірації, він отримав у ОСОБА_2 кошти, швидко залишив приміщення та попрямував у напрямку приміщення УМВС України у Волинській області, де при вході в дане приміщення був затриманий. В ході обшуку ОСОБА_1 були виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 1000 грн., які й були предметом хабара. Крім того, під час огляду рук та коштів з допомогою лампи ультрафіолетового випромінювання проглядались характерні сліди спеціального технічного засобу, кошти попередньо були марковані. Таке ж саме світіння було виявлено в області правої кишені його брюк, де ОСОБА_1 зберігались отримані від ОСОБА_2 грошові кошти;

- показами даними в судовому засіданні свідками ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які показали, що 28.01.2011 року вони були залучені працівниками УСБУ понятими. Вони були присутні під час вручення грошових коштів ОСОБА_2 в сумі 1000 грн., номіналом по 100 грн. в приміщенні офісу останнього, при освітленні коштів ультрафіолетовим світло було видно напис «хабар». Після затримання ОСОБА_1 біля приміщення УМВС України у Волинській області під час огляду та обшуку останнього були виявлені та вилучені вищевказані грошові кошти;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_16, який показав, що на початку 2011 року він працював в УСБУ України у Волинській області та брав участь в затриманні підсудного ОСОБА_1 біля приміщення УМВС України у Волинській області, з приводу отримання хабара останнім від ОСОБА_2 в сумі 1000 грн., які під час обшуку ОСОБА_1 були виявлені та вилучені з кишень підсудного. Також в ОСОБА_1 були вилучені й інші його кошти в сумі 8000 грн.;

- аналогічні покази в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_17;

- протоколом очної ставки між ОСОБА_18 та ОСОБА_1, в ході якої ОСОБА_8 повністю підтвердив свої покази про те, що ОСОБА_1 нічого не запитував та не просив посприяти в позиці грошей в ОСОБА_2;

- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, на якому зафіксована слідча дія щодо затримання та вилучення предмету хабара в ОСОБА_1;

- протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, під час якого зазначив, що ОСОБА_6 розмовляв з ОСОБА_1 про ОСОБА_2, то підсудний йому нічого не повідомляв про те, що хоче позичити кошти на не просив його передати це ОСОБА_2;

- протоколом усної заяви ОСОБА_2, про те, що ОСОБА_1 вимагав від нього хабара в розмірі 1000 грн.;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 28.01.2011 року, згідно якого у приміщенні УСБУ у Волинській області о 14:58 год. оглянуто грошові кошти в сумі 1000 грн. (10 купюр номіналом по 100 грн.), які оброблені спеціальним препаратом «Промінь-1»;

- протоколом вручення технічних засобів від 28.01.2011 року, у відповідності до якого в приміщенні УСБУ у Волинській області ОСОБА_2, на підставі постанови апеляційного суду Волинської області, було вручені вказані в протоколі аудіо-відео записуючі пристрої для фіксації факту і змісту розмови, що повинна відбутися між ОСОБА_2 та ОСОБА_1;

- протоколом огляду місця події центрального входу до УМВС України у Волинській області, що по вул. Винниченка в м. Луцьку від 28.01.2011 року та відеокасетою на яку проводилась фіксація огляду місця події;

- протоколом огляду речових доказів від 28.01.2011 року і речовими доказами, грошовими купюрами в кількості 10 шт. номінальною вартістю по 100 грн. кожна, які були вилучені в ОСОБА_1 в ході огляду місця події;

- висновком експерта № 146 від 21.03.2011 року, у відповідності до якого на наданих для дослідження купюрах, тампонах зі змивами з лівої та правої рук, правої кишені брюк ОСОБА_1, що були вилучені під час огляду місця події 28.01.2011 року та тампоні зі зразком речовини спецпрепарату «Промінь-1» належать підсудному ОСОБА_1;

- посадовою інструкцією начальника сектору боротьби з правопорушенням у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області, згідно якої ОСОБА_1, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, оскільки є керівником структурного підрозділу органу державної влади та мав в підпорядкуванні два працівника відділу.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведено вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України.

Разом з тим, досудовим слідством підсудний ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України, з кваліфікуючою ознакою вимагання та одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до положень ст.368 КК України та роз'яснень, що містяться в п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року, «Про судову практику у справах про хабарництво», вимаганням хабара визнається його вимагання службовою особою з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобіганням шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. Отже, вимога хабара вчинення або не вчинення з використанням службового становища таких дій, які спрямовані на задоволення незаконних (протиправних) інтересів хабародавця, не може розглядатися як вимагання хабара.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 передавав гроші підсудному ОСОБА_1 саме за невиконання останнім як працівником правоохоронного органу своїх прямих обов'язків - не проведення на ПТПП «Богдан» перевірок з питань дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій. Як встановлено в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 не створював особливих умов, за яких ОСОБА_2 вимушений був давати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам своїх законних прав та інтересів.

За таких обставин на думку суду, кваліфікуюча ознака вимагання хабара у діях ОСОБА_1 відсутня, а тому її слід виключити з обвинувачення підсудного.

Згідно ч.2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Судом застосовується закон про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення підсудним інкримінованого діяння, тобто від 21.12.2010 року № 2808-VI (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 25, ст.188).

Таким чином, суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, у будь-якому вигляді хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабара будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, вчинив злочин, передбачений ст.368 ч.2 КК України.

Судом не беруться до уваги покази підсудного ОСОБА_1 щодо наміру позичити грошові кошти в підприємця ОСОБА_2, оскільки такі його покази спростовуються показами ОСОБА_2, який в судовому засіданні повідомив, що будь-яких розмов між ним та ОСОБА_1 про позику грошових коштів під час зустрічі, так і телефонних розмов не йшлося, так і показами ОСОБА_6, який повідомив, що про позику грошей розмови не було.

Крім того, підстав у підприємця ОСОБА_2 оговорювати чи наговорювати на підсудного ОСОБА_1 не було, оскільки вони до візиту підсудного в офіс підприємця ОСОБА_2 знайомі не були та неприязних відносин між ними також не було, таким чином суд розцінює такі його покази як намір вигородити себе.

Твердження підсудного ОСОБА_1 про те, що протокол огляду і місця події від 28.01.2011 року є сфальсифікований, так як дописаний іншим чорнилом, судом до уваги не приймається, по-скільки дописка «В ході огляду з місця події вилучено усі предмети та документи описані в описовій частині протоколу огляду касета «Панасонік», Міні-ДВ № 06707BSYAR, з відеозаписом огляду в опечатаному вигляді долучається до протоколу», ніким в судовому засіданні не оспорювалось, так як зазначені речі і касета, як видно з відеозапису дійсно вилучалися працівниками УСБУ у Волинській області.

Крім того, покази свідка ОСОБА_19 про те, що він чув розмову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 біля приміщення офісу про те, що підсудний ОСОБА_1 просив в ОСОБА_2 позичити грошові кошти, судом до уваги не приймається, оскільки вони спростовуються показами ОСОБА_19, які він дав під час досудового слідства про те, що він знайомий з підсудним тривалий час і перебуває з ним в дружніх стосунках. Разом з тим, твердження свідка ОСОБА_19 в судовому засіданні про те, що він давав такі покази під час досудового слідства під тиском працівників правоохоронних органів судом до уваги не приймається, оскільки ОСОБА_19 із заявами до прокуратури не звертався по фактах вчинення на нього тиску працівниками правоохоронних органів, а тому такі покази суд розцінює як спосіб вигородити підсудного ОСОБА_1.

Посилання підсудного ОСОБА_1 в своїх заявах на відмову судом у можливості задачі питань свідкам, не приймається судом до уваги, оскільки зазначені питання не стосувалися суті інкримінованого злочину підсудному.

Також судом не беруться до уваги показання свідків ОСОБА_18, ОСОБА_8 щодо передання ОСОБА_8 коштів в сумі 10000 грн. ОСОБА_18 на проведення оперативної закупівлі 28.01.2011 року, оскільки вони не підтверджуються доказами, здобутими в ході судового слідства, окрім того, показання вказаних свідків не впливає на доведеність вини підсудного в отриманні коштів від ОСОБА_2 в якості хабара.

Твердження підсудного ОСОБА_1 про те, що він не займав відповідальне становище, оскільки ОСОБА_5 був у відпустці, судом до уваги не приймається, оскільки спростовується показами свідка ОСОБА_18, який в судовому засідання ствердив, що він був в підпорядкуванні ОСОБА_1, а також спростовується показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7, які в судовому засіданні ствердили, що ОСОБА_1 мав у підпорядкуванні саме двох оперативних співробітників, та міг накладати резолюцію на ОСОБА_18 та ОСОБА_5, в разі надходження кореспонденції.

Також судом не приймається до уваги твердження підсудного щодо незаконності проведення негласних заходів, по-скільки вони спростовуються повідомленням Апеляційного суду Волинської області про дачу дозволу щодо проведення негласних заходів по даній кримінальній справі.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно підсудного ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу підсудного.

Обставини, що обтяжують чи пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд не вбачає.

Враховуючи те, що підсудний раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, однак свою вину не визнав, не розкаявся у вчиненому, вчинив тяжкий корисливий злочин, перебуваючи службовою особою, яка займає відповідальне становище, під час розгляду даної кримінальної справи в суді неодноразово уникав розгляду, будь-якими способами ухилявся від явки в судове засідання, тим самим затягував строки розгляду справи, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання, передбачене санкцією ст.368 ч.2 КК України у виді мінімального позбавлення волі, що на думку суду, в порядку ст.65 КК України буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередженю нових злочинів.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України (в ред. 1960 р.).

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в ред. 1960 р.), п.11 Перехідних положень КПК України (в ред. 2012 р.), суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України (в редакції від 21.12.2010 року № 2808-VI (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 25, ст.188) та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 /три/ роки, та з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній - підписка про невиїзд до набрання даного вироку законної сили.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 3966 (три тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 48 (сорок вісім) коп. судових витрат у справі за проведення криміналістичних та судово-технічної експертиз.

Речові докази:

сім-картки операторів мобільного зв"язку «Джинс» НОМЕР_1, «ЮМС» № НОМЕР_2, «Лайф» № НОМЕР_3, модем для підключення до мережі Інтернет марки «Верізон», повернути за належністю володільцеві -ОСОБА_1; мобільні телефони, зокрема, марки «Алкатель» № НОМЕР_4 із сім-карткою оператора зв'язку «Інтертелеком» № НОМЕР_5, марки «Нокіа» імеі НОМЕР_6 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «ЮМС» № НОМЕР_7, марки «Нокіа 1661-2», імеі НОМЕР_8 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», марки «НТС», імеі НОМЕР_9 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС» та карткою пам'яті об'ємом 1 Гб. № НОМЕР_10, що були повернуті законному володільцю ОСОБА_20 - залишити останньому за належністю;

клаптик паперу з номером телефону та зазначенням ім'я, по-батькові та посади, що надані ОСОБА_2 до протоколу усної заяви про злочин; аудіокасети - TDK, із зразками голосу свідка ОСОБА_2, TDK, із зразками голосу ОСОБА_1, EMTEKC, із записом протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 31.03.2011 року; протокол за результатами проведення ОТЗ за ОРС та диск DVD+R «LG», 4,7 Gb., 120 min., № 102 від 09.03.2011 року та диск CD+R «Versatile», 700 Мb., 80 min., № 101 від 09.03.2011 року - залишити при матеріалах кримінальної справи;

тампони зі змивами з правої, лівої рук, з правої кишені брюк ОСОБА_1, резинові рукавички, вилучені під час огляду місця події від 28.01.2011 року; контрольний марлевий тампон, тампон зі зразками спецпрепарату «Промінь-1», аркуш паперу із зразком спеціального фломастеру - знищити.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_1 (Т.2 а.с.200-201, 202) - зняти, грошові кошти в сумі 9001 (дев'ять тисяч одна) грн. 25 (двадцять п'ять) коп., що передані на відповідальне зберігання на депозит прокуратури Волинської області, повернути, а саме - кошти в сумі 9000 грн. - ОСОБА_20, а 1,25 грн. -ОСОБА_1 - залишити останнім за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: