Ухвала суду № 39725442, 07.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 р.Справа № 816/713/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2014р. по справі № 816/713/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"

до Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000022204 від 03.02.2014 та № 0000012204 від 03.02.2014.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

03.07.2014 року позивач звернувся з письмовою заявою, в якій просить відкласти розгляд справи.

Колегія суддів, вирішивши клопотання позивача, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки не надано доказів поважності причини неявки. Колегія суддів визнала можливим перегляд справи за відсутністю представника позивача.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", ідентифікаційний код 05763814, є юридичною особою, перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 30.12.1993 за № 68 та зареєстрований платником податку на додану вартість з 14.06.2011, свідоцтво № 100339436 серії НБ № 201946 /а.с. 63-66/.

08.11.2011 між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (Покупець) та ОАО "Долгопрудненское научно-производственное предприятие" (Продавець) укладено контракт № 15, за умовами якого Продавець зобов'язується здійснити поставку , а Покупець сплатити та прийняти продукцію, в номенклатурі і кількості згідно специфікацій (додатків), що є невід'ємною частиною даного контракту /пункт 1.1 контракту/ /а.с. 25-27/.

Найменування, кількість, ціну продукції, що підлягала поставці визначено сторонами у специфікації № 2 від 10.05.2012 до контракту № 15 від 08.11.2011 /а.с. 32/.

Митне оформлення товару, поставленого згідно зазначеного вище контракту, здійснено Полтавською митницею на підставі поданої позивачем митної декларації № 806010000/2012/009544 від 14.08.2012 /а.с. 17-19/. До митної декларації № 806010000/2012/009544 від 14.08.2012 позивачем було додано, зокрема, сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 01.08.2012 № RUUA 2130000155, виданий Хімкінською торгово-промисловою палатою, Російська Федерація, та акт експертизи № 13002000155 для оформлення сертифіката про походження товару (форма СТ-1) від 01.08.2012 /а.с. 20-24/.

Заявлені позивачем товари у митній декларації були випущені у вільний обіг відповідно до заявленого позивачем митного режиму та до такого товару митним органом застосовано преференційний режим.

16.01.2014 посадовими особами Головного управління Міндоходів у Полтавській області згідно наказу Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 514 від 18.12.2013 /а.с. 167/ та на підставі пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", за результатами якої складено акт від 16.01.2014 № 0001/16-31-22-04-08/05763814 / а.с. 114-120/. Невиїзна документальна перевірка проведена у зв'язку з отриманням від Полтавської митниці Міндоходів інформації щодо можливого порушення позивачем податкового та митного законодавства України в частині достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України у митному режимі "імпорт", оформлених за митною декларацією від 14.08.2012 № 806010000/2012/009544 /а.с. 17-19/.

За результатами проведеної невиїзної документальної перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" при переміщенні через митний контроль України товарів "Кип'ятильник електричний безперервної дії для пасажирських вагонів КНДЭ.0000.000 тип 2" та "Розетка закрита Р3-8Б-У150В-70 шт. в металевому корпусі. Номан. струм 6А. Номін. напруга 50В. Призначена для приєднання переносних споживачів електроенергії на пасажирських вагонах", оформлених за митною декларацією від 14.08.2012 № 806010000/2012/009544, відповідачем встановлено наступне.

Згідно зовнішньоекономічного договору від 18.11.2011 № 15 та доповнень до нього, укладеного між ОАО "Долгопрудненское научно-производственное предприятие", Російська Федерація (Продавець) та позивачем (Покупець) на умовах поставки FСА-Долгопрудненськое, 14.08.2012 здійснено ввезення на митну територію України товарів "Кип'ятильник електричний безперервної дії для пасажирських вагонів КНДЭ.0000.000 тип 2, 140В-35 шт." та "Розетка закрита Р3-8Б-У150В-70 шт. в металевому корпусі. Номан. струм 6А. Номін. напруга 50В. Призначена для приєднання переносних споживачів електроенергії на пасажирських вагонах" зі звільненням від сплати імпортного мита на підставі сертифікату походження товару форми СТ-1 від 01.08.2012 № RUUA 2130000155 (бланк 1659962), виданого Хімкінською торгово-промисловою палатою, Російська Федерація. Митне оформлення товарів здійснено із звільненням від оподаткування ввізним митом, як товарів, що ввозяться згідно з міжурядовою Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю, у розмірі 33975 грн. 07 коп.

З метою перевірки відомостей, що містяться в сертифікаті, керуючись п. 6.7 Правил визначення країни походження товарів, Полтавською митницею тричі направлялися мотивовані запити до Хімкінської торгово-промислової палати, Російська Федерація, з проханням повідомити додаткові та уточнюючі відомості. Станом на 08.10.2013 на листи Полтавської митниці Міндоходів стосовно запитуваного сертифікату від компетентних органів країни походження товару відповідь не отримана.

На підставі викладеного та згідно п. 9.3 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, Полтавською митницею Міндоходів сертифікат форми СТ-1 від 01.08.2012 № RUUA 2130000155 (бланк 1659962) не визнано дійсним, про що ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" проінформовано листом Полтавської митниці Міндоходів від 08.10.2013 № 03/1/09-1999.

За висновками відповідача внаслідок неправомірного отримання ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" пільг по сплаті ввізного мита, визначеного Законом України "Про митний тариф України", під час проведення митного оформлення не були нараховані та сплачені до Державного бюджету України митні податки у розмірі 40770 грн. 08 коп., у тому числі ввізне мито в сумі 33975 грн. 07 коп. та податок на додану вартість в розмірі 6975 грн. 01 коп., які підлягають сплаті до Державного бюджету України.

ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" подано до Головного управління Міндоходів у Полтавській області письмові заперечення на акт перевірки № 49юр від 24.01.2014 /а.с. 13-15/, які Головним управлінням Міндоходів у Полтавській області залишені без розгляду /лист від 03.02.2014 № 258/10/16-31-22-04-08, а.с. 16/.

03.02.2014 на підставі акту перевірки 16.01.2014 № 0001/16-31-22-04-08/05763814 Головним управлінням Міндоходів у Полтавській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000022204, яким ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 16987 грн. 53 коп., у тому числі: за основним платежем - 6795 грн. 01 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10192 грн. 52 коп. /а.с. 123/;

- № 0000012204, яким ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "мито на товари" на загальну суму 84937 грн. 68 коп., у тому числі: за основним платежем - 33975 грн. 07 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 50962 грн. 61 коп./а.с. 124/.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 36 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI /чинного на час виникнення спірних правовідносин/ країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Частиною 7 статті 36 Митного кодексу України встановлено, що повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно частини 1, 2 статті 40 Митного кодексу України у разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.

Критеріями достатньої переробки є:

1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);

3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

Відповідно до частин 1-3 статті 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Частиною 9 статті 43 Митного кодексу України передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до частини 3 статті 44 Митного кодексу України у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність"; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно статті 45 Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв'язку з кримінальним провадженням.

У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Відповідно до частини 1 статті 2 Договору про зону вільної торгівлі, ратифікованого Законом України від 30.07.2012 № 5193-VI "Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі" сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої Сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Частиною 1 статті 4 Договору про зону вільної торгівлі передбачено, що для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід'ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року.

Згідно з положеннями розділу 1 Правил визначення країни походження товарів /надалі - Правила/ "країна походження товару" - країна, у якій товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил; "критерій достатньої обробки (переробки)" - один із критеріїв визначення країни походження товарів, відповідно до якого товар, якщо в його виробництві беруть участь дві країни чи більше, уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої його було піддано останній істотній обробці (переробці), достатній для надання товарові його характерних властивостей.

Відповідно до пункту 6.1 Правил для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару.

Пунктом 6.7 Правил передбачено, що у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Згідно пункту 9.3 Правил сертифікат може бути не визнаний дійсним митними органами країни ввезення в разі, якщо: протягом сумарного строку 6 місяців (3 місяці з дати первинного запиту й 3 місяці з дати повторного запиту) митними органами країни ввезення не отримана відповідь стосовно запитуваного сертифіката від компетентних органів країни вивезення або країни походження товару; у митних органів країни ввезення є підтверджені відомості від компетентних органів країни вивезення про те, що сертифікат не видавався (фальсифікований) або виданий на підставі недійсних документів та (або) недостовірних відомостей; за результатами досліджень, здійснених митними органами країни ввезення, і на основі інформації, отриманої за запитами, надісланими до компетентних органів країни вивезення або країни походження товару, митними органами країни ввезення виявлено, що сертифікат форми СТ-1 видано з порушеннями вимог, установлених цими Правилами.

На підставі п. 6.7 Правил визначення країни походження товарів з метою перевірки сертифіката про походження товару форми СТ-1 від 01.08.2012 № RUUA 2130000155 та з метою перевірки правильності визначення критерію походження товарів з огляду на те, що акт експертизи від 01.08.2012 № 13002000155 не містить необхідної інформації про імпортну сировину (сировину невідомого походження) Полтавською митницею направлено до Хімкінської торгово-промислової палати листи про надання інформації № 19/14-4192 від 22.08.2012, № 19/14-5969 від 29.11.2012 та № 03/1/09-492 від 05.07.2013 з проханням підтвердити видачу сертифіката та надати: інформацію про походження сировини, яка використовується для виробництва товарів з зазначенням кодів згідно ТН ВЭД (в т.ч. інвойси/вантажні митні декларації на імпорт сировини іноземного виробництва); калькуляцію на виготовлення кип'ятильника КНДЭ.0000.00 від 06.04.2012 № 226/66 та розшифровку матеріальних затрат № 226/67 від 06.04.2012 до калькуляції на виготовлення кип'ятильників; калькуляцію на виготовлення розетки від 06.04.2012 № 226/59 та розшифровку матеріальних затрат № 226/67 від 06.04.2012 до калькуляції на виготовлення розетки від 06.04.2012 № 226/60 /а.с. 133-135, 171-173/.

Згідно положень пункту 7.4 Правил - графа 9 - "Критерій походження". Зазначаються такі критерії походження товарів: "П" - товар, цілком вироблений в державі - учасниці Угоди; "Д1905" - товар, підданий достатній обробці (переробці), із зазначенням перших чотирьох цифр коду товарної позиції за ТН ЗЕД кінцевої продукції, наприклад - 1905; "К" - товар, країна походження якого визначена на основі кумулятивного принципу. Якщо в сертифікаті заявлено товари, що класифікуються в різних товарних позиціях за ТН ЗЕД та мають різні критерії походження, то в графі 9 зазначаються критерії походження, диференційовано для всіх заявлених товарів.

У графі 9 "Критерій походження" сертифікату про походження товару форми СТ-1 № RUUA 2130000155 від 01.08.2012 щодо товару "Кип'ятильник електричний безперервної дії для пасажирських вагонів КНДЭ.0000.000 тип 2, 140В-35 шт." зазначено критерій походження "Д8516", а щодо товару "Розетка закрита Р3-8Б-У150В-70 шт." вказано критерій походження "Д8536" /а.с. 20/.

Як вбачається з митної декларації № 806010000/2012/009544 від 14.08.2012 для товару "Кип'ятильник електричний безперервної дії для пасажирських вагонів КНДЭ.0000.000 тип 2, 140В-35 шт." визначено код товару 8516802090, для товару "Розетка закрита Р3-8Б-У150В-70 шт. в металевому корпусі. Номан. струм 6А. Номін. напруга 50В. Призначена для приєднання переносних споживачів електроенергії на пасажирських вагонах" визначено код товару 8536699090 /а.с. 17-18/.

Відповідно до пункту 2.4 Правил у разі участі у виробництві товару третіх країн, крім держав - учасниць Угоди, країна походження товару визначається відповідно до критерію достатньої обробки (переробки) товару.

Критерій достатньої обробки (переробки) може виражатися виконанням таких умов: а) зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків, що сталася в результаті обробки (переробки); б) виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце; в) правило адвалорної частки, коли вартість використовуваних матеріалів іноземного походження досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції.

Основною умовою критерію достатньої обробки (переробки) є зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків. Ця умова застосовується до всіх товарів, за винятком товарів, уключених до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце (далі - Перелік) (додаток 1, який є невід'ємною частиною цих Правил).

Відповідно до Додатку № 1 до Правил у переліку умов, виробничих й технологічних операцій, необхідних для надання товару статусу походження під час використання у виробництві товару третіх країн: товари з групи 85 "Електричні машини й устаткування, їхні частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису та відтворення телевізійного зображення й звуку, їхні частини та приладдя, крім товарів, що належать до позицій 8501, 8502, 8507, 8508, 8516 50 000, з 8517, з 8518, 8519, 8521, з 8523, 8525 - 8528, 8535 - 8537, 8542, 8544, 8545, для яких застосовувані правила викладено далі" передбачено умови: виготовлення, під час якого вартість усіх використовуваних матеріалів не повинна перевищувати 50 % ціни кінцевої продукції. У зазначених вище межах матеріали, що класифікуються в тій самій позиції, що й продукт, можуть використовуватися лише до суми в межах 10 % ціни кінцевої продукції.

Натомість, у акті експертизи від 01.08.2012 № 13002000155 для оформлення сертифіката про походження товару (форма СТ-1), який було додано позивачем до митної декларації від 14.08.2012 № 806010000/2012/009544, експертом вказано, що відповідно до наданої калькуляції на виготовлення кип'ятильників всі матеріальні витрати на їх виробництво становлять 11269,15 руб, що складає 30% вартості кінцевої продукції, що відповідає критерію достатності сировини. Достатня переробка сировини невизначеного походження та виконання технологічних операцій на російському підприємстві ОАО "Долгопрудненское найчно-производственное предприятие" дозволяють дійти висновку, що кип'ятильники електричні КНДЭ.0000.000 в кількості 35 шт. є продукцією російського виробництва.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному висновку не зазначено відомості про вартість усіх використовуваних матеріалів та матеріалів, що класифікуються в тій самій позиції, що й продукт, ціна кінцевої продукції, що є необхідним для визначення критерію достатньої обробки (переробки) товару "Кип'ятильник електричний безперервної дії для пасажирських вагонів КНДЭ.0000.000 тип 2, 140В-35 шт." у відповідності до Правил.

Таким чином, сумніви митного органу стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 та відомостей, які в ньому містяться, що стали підставою для звернення митного органу до компетентних органів країни походження товару з мотивованими проханнями повідомити додаткові або уточнювальні відомості - є обґрунтованими.

Відповідно до Додатку № 1 до Правил у переліку умов, виробничих й технологічних операцій, необхідних для надання товару статусу походження під час використання у виробництві товару третіх країн: товари з кодом ТН ЗЕД 8535, 8536 "Апаратура електрична для комутації або захисту електричних ланцюгів або для під'єднання до електричних ланцюгів або в електричних ланцюгах", для яких передбачено умови: виготовлення, під час якого вартість усіх використовуваних матеріалів не повинна перевищувати 50 % ціни кінцевої продукції. У зазначених вище межах матеріали позиції 8538 можуть використовуватися лише до суми в межах 5 % ціни кінцевої продукції.

Натомість, у акті експертизи від 01.08.2012 № 13002000155 для оформлення сертифіката про походження товару (форма СТ-1), який було додано позивачем до митної декларації від 14.08.2012 № 806010000/2012/009544, експертом вказано, що загальна вартість матеріалів невизначеного походження згідно калькуляції для розетки складає 9%, матеріали позиції 8538 не використовуються, що відповідає умовам достатньої переробки (пункт 2.4 Правил та Додатку № 1 до них).

У даному висновку не вказано вартості усіх використовуваних матеріалів та ціна кінцевої продукції, що є необхідним для визначення критерію достатньої обробки (переробки) зазначеного товару у відповідності до Правил.

Таким чином, сумніви митного органу стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 та відомостей, які в ньому містяться в частині товару "Розетка закрита Р3-8Б-У150В-70 шт. в металевому корпусі. Номан. струм 6А. Номін. напруга 50В. Призначена для приєднання переносних споживачів електроенергії на пасажирських вагонах", що стали підставою для звернення митного органу до компетентних органів країни походження товару з мотивованими проханнями повідомити додаткові або уточнювальні відомості - є обґрунтованими.

У зв'язку з не отриманням відповіді від компетентних органів країни походження товару на листи стосовно запитуваного сертифіката, Полтавською митницею Мідоходів на підставі п. 9.3 Правил прийнято рішення про не визнання дійсним сертифіката форми СТ-1 від 01.08.2012 № RUUA 2130000155 (бланк 1659962), про яке позивача повідомлено листом № 03/1/09-1999 від 08.10.2013 "Про невизнання сертифіката СТ-1" /а.с. 132, 138/.

Судом встановлено, що 05.11.2013 до Полтавської митниці Міндоходів надійшов лист Хімкінської торгово-промислової палати № 570 від 29.10.2013, яким повідомлено про те, що всі необхідні документи, надані ОАО "ДНПП" м. Долгопродний для оформлення акта експертизи від 01.08.2012 № 13002000155 не містять інформації про імпортовану сировину. На підставі цього був оформлений сертифікат походження товару форми СТ-1 від 01.08.2012 № RUUA 2130000155 (бланк 1659962), дійсність якого Хімкінська торгово-промислова палата підтверджує /а.с. 131/.

Однак, Хімкінською торгово-промисловою палатою не надіслано до Полтавської митниці Міндоходів додаткових та уточнювальних відомостей, прохання про надання яких було зазначено у письмових запитах митниці до компетентного органу.

Відповідно до пункту 9.2 у разі необхідності замість сертифіката, не визнаного митними органами країни ввезення, може бути виданий новий сертифікат у порядку, установленому цими Правилами.

Після отримання письмового повідомлення Полтавської митниці Міндоходів про не визнання дійсним сертифікату походження товару форми СТ-1, позивач не надавав до митниці новий сертифікат на спірний товар.

Із акту перевірки вбачається, що до Полтавської митниці Міндоходів з приводу подання уточнюючого розрахунку і сплати платежів позивач також не звертався, хоча повідомлення про рішення Полтавської митниці Міндоходів позивач отримав 14.10.2013.

Згідно з положеннями Закону України "Про митний тариф України" /чинного на момент виникнення спірних правовідносин/ до товарної позиції код 8516 80 20 90 застосовується пільгова та повна ставка мита у розмірі 10%; до товарної позиції код 8536 69 90 90 застосовується пільгова та повна ставка мита у розмірі 5 %.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Отже, з огляду на обґрунтованість сумнів митниці з приводу дійсності документу про походження товару та достовірності відомостей, що в ньому містяться щодо країни походження товару, дотримання митницею строку направлення запиту до компетентного органу, що видав документ про надання додаткових відомостей /1095 днів з дня подання документа про походження товару/, не отримання Полтавською митницею Міндоходів від компетентного органу затребуваних додаткових відомостей, прийняття Полтавською митницею Міндоходів у порядку, встановленому пунктом 9.3 Правил визначення країни походження товарів, рішення про не визнання дійсним сертифіката СТ-1, належного та своєчасного повідомлення позивача про прийняте рішення листом № 03/1/09-1999 від 08.10.2013, враховуючи, що позивач у порядку пункту 9.3 Правил не надавав до митниці новий сертифікат на спірний товар, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо неправомірного отримання пільг по сплаті ввізного мита, визначеного Законом України "Про митний тариф України" в розмірі 33975 грн. 07 коп. та податку на додану вартість у розмірі 6795 грн. 01 коп.

Відповідно до статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Згідно акту перевірки від 16.01.2014 № 0001/16-31-22-04-08/05763814, попередня планова виїзна документальна перевірка підприємства проводилася Полтавською митницею у 2011 році, за результатами якої складено акт № 0009/11/806000000/0005763814 від 17.10.2011.

На підставі акту № 0009/11/806000000/0005763814 від 17.10.2011 винесено податкові повідомлення - рішення від 20.10.2011 № 60, № 61, № 62 /а.с. 152-157/, які позивачем не оскаржувалися та повністю оплачені до Державного бюджету України /а.с. 158-159/.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішень.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року по справі №816/713/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2014р. по справі № 816/713/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.