Рішення № 39724927, 09.07.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2641/14-ц

2/638/2491/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 липня 2014 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - ЛОСЄВОЇ Д.А.,

при секретарі - ВОРОНІНІ Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - відділ Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ МУ УМВС України в Харківській області про зняття з реєстрації та виселення, -

встановив:

19.02.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог (а.с. 32-33) просить зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 і виселити їх з цієї квартири без надання іншого жилого приміщення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 26.09.2012 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_2 передала у власність позивачу квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 11 договору купівлі-продажу ОСОБА_2 зобов'язалась зняти з реєстраційного обліку усіх зареєстрованих у проданій квартирі осіб та звільнити від особистих речей дану квартиру у строк до 26 вересня 2013 року. Однак в квартирі до цього часу продовжують проживати та зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Присутність сторонніх осіб в квартирі та їх реєстрація є порушенням права приватної власності і перешкоджає ОСОБА_1 користуватись і вільно розпоряджатись належною їй квартирою. Припинення права власності ОСОБА_4 на квартиру припиняє її право на користування квартирою за відсутності інших для цього підстав. Відповідачі не є її членами сім'ї, між нею та відповідачами відсутні будь-які домовленості стосовно подальшого проживання відповідачів в квартирі.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином.

Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила розглядати справу за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання повторно не з'явились, про день та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причину неявки суду не сповістили. Клопотань, заяв чи заперечень проти позову не надали.

Представник третьої особи відділу Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ МУ УМВС України в Харківській області у судове засідання не з'явився, про день та місце слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224 - 226 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 26.09.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, за яким ОСОБА_2 передала квартиру у власність ОСОБА_1

Відповідно до п. 11 цього Договору ОСОБА_2 зобов'язалась зняти з реєстраційного обліку усіх зареєстрованих у проданій квартирі осіб та звільнити від особистих речей дану квартиру у строк до 26.09.2013 року.

У п. 13 цього Договору зазначено, що право власності на квартиру, яка є предметом цього Договору, виникає у ОСОБА_1 з моменту державної реєстрації цього Договору.

Згідно витягу з Державного реєстру правочинів від 29.09.2012 року, за позивачем зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.04.2013 року, в реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції, право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 було зареєстровано 28.03.2013 року (номер запису про право власності 611772).

Станом на сьогодні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 не звільнили, не знялися з реєстраційного обліку, добровільно залишати квартиру відмовляються.

Відповідно до ст. 317 ЦК України кожен громадянин має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому на праві власності майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Як зазначалось, ОСОБА_2, як власниця квартири, ще 26.09.2012 року уклала договір купівлі-продажу квартири, тобто вже на час укладання договору відповідач розуміла можливі наслідки договору.

З відчуженням майна, шляхом укладання договору купівлі-продажу від 26.09.2012 року, ОСОБА_2 втратила права власника, тобто права володіння, користування та розпорядження спірною квартирою.

Відповідачі своїм проживанням в спірній квартирі створюють перешкоди в користуванні позивачем своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідачі не є членами сім'ї нового власника квартири ОСОБА_1

Між власником квартири - позивачем та відповідачами відсутні будь-які договірні відносини з приводу користування житловим приміщенням, що видно з договору купівлі-продажу.

Після відчуження квартири на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2012 року ОСОБА_2 втратила права володіння, користування та розпорядження спірною квартирою, тому вона й втратила права на вказане житло.

Таким чином, втрата права користування житловим приміщенням відповідачем є наслідком припинення права власності на житлове приміщення у відповідача, як у колишнього власника житла.

Положеннями глави 29 ЦК України регламентовано спеціальні способи, спрямовані на захист права власності та інших речових прав, які, зокрема, не обмежуються наявним переліком.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За вимогами ч. 1 ст. 109 ЖК України виселення із займаного приміщення допускається з підстав, встановлених законом, тобто, виселення є можливим лише з передбачених законом підстав.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави вважати, що до способів захисту речових прав, які підлягають до застосування відповідно до положень глави 29 ЦК України, віднесено з поміж інших і усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном, шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку.

У зв'язку з цим, суд вважає, що позовні вимоги щодо усунення перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 57, 59, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 317, 319, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 109, 150 ЖК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) із квартири АДРЕСА_1.

Зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: