Постанова № 39723836, 07.07.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/2037/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкова В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нова Каховка Херсонської області про стягнення заборгованості,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області (надалі - позивач, УПФУ) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нова Каховка Херсонської області (надалі - відповідач, Відділення виконавчої дирекції ФССНВ), у якому просить стягнути з відповідача витрати по актах щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та допомоги на поховання громадянам, які отримали травми на території країн СНД за лютий, березень, квітень 2014 року у сумі 1 502,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка щомісячно надавало відділенню виконавчої дирекції ФССНВ в м. Нова Каховка акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника з вказаних підстав. Відповідно до пункту " а " статті 23 Закону України " Про пенсійне забезпечення " за лютий, березень, квітень 2014 року включно управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка витратило на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання громадянам, які отримали травми на території країн СНД та відшкодування допомоги на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи на загальну суму 1502,37 грн.

Від представника відповідача надійшло заперечення згідно якого просить відмовити у задоволенні адміністративного суду посилаючись на те, що вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних і проведенням соціальних виплат можуть бути пред'явлені виключно Пенсійним Фондом України до Фонду соціального страхування від нещасних випадків України, а даний спір виник на етапі звірки за особовими справами потерпілих. Відповідач вважає, що до повноважень сторін входить тільки здійснення процедури звірки витрат на виплату пенсій, а розрахунки в грошовому виді провадяться лише на централізованому рівні. У відповідача відсутні повноваження щодо грошового відшкодування вказаної категорії коштів, а у позивача відсутні повноваження на пред'явлення позову про відшкодування спірних витрат.

Сторони надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Що стосується вимог щодо стягнення витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, суд встановив наступне.

Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка щомісячно надавало відділенню виконавчої дирекції ФССНВ міста Нова Каховка акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника з вказаних підстав.

Відповідно до пункту "а" статті 23 Закону України " Про пенсійне забезпечення " за лютий, березень, квітень 2014 року управління Пенсійного фонду України в місті Нова Каховка витратило на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які отримали травми на території країн СНД у сумі 1200,00 грн.

Згідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-XIV від 23.09.1999 (надалі - Закон України № 1105 - ХІУ) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону України № 1105 - ХІУ відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім цього пункту встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання - чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодовували матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодовувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну та моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 р. закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на територія якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР та держав СНД, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодовувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Стосовно вимог в частині стягнення витрат, пов'язаних з виплатою допомоги на поховання сім'ї померлого ОСОБА_4, або особі, яка здійснила поховання в сумі 302,37 грн. суд виходить з такого.

Згідно частини 8 статті 34 цього Закону, абзацу 2 частині 9 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України. У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Аналіз норм Закону України № 1105-XIV, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 року № 826, дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач не надав доказів наявності причинного зв'язку смерті осіб, рідним яких виплачено вказану допомогу з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою допомоги на поховання

Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нова Каховка Херсонської області (код ЄДРПОУ 25900348) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Нова Каховка Херсонської області витрати по актах щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які отримали травми на території країн СНД за лютий, березень, квітень 2014 року у сумі 1200,00 грн. (одна тисяча двісті грн.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Горшков В.М.

кат. 10.2.1