Постанова № 39723611, 07.07.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2014 р. Справа № 914/4077/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Кордюк Г.Т.

Юрченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" (надалі ПАТ "ВіЕс Банк") за № 10-3/8439 від 22.04.2014р. (вх. № 01-05/2077/14 від 06.05.2014р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2014р.

у справі № 914/4077/13

за позовом: ПАТ "ВіЕс Банк"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Буд" (надалі ТзОВ "МК-Буд")

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "МКБУД-Зв'язок" (надалі ТзОВ "МКБУД-Зв'язок")

про стягнення 355268,33 дол. США (що у гривневому еквіваленті становить 2839659,76грн.) та 114304,72 грн.,

за участю:

від позивача: Очич Т.М. - представник (довіреність № 2766 від 19.12.2013р.);

від відповідача-1: Граб М.Б. - директор;

від відповідача-2: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.04.2014р. у справі №914/4077/13 (судді: Мороз Н.В., Кітаєва С.Б. та Щигельська О.І) позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ТзОВ "МК-Буд" та ТзОВ "МКБУД-Зв'язок" на користь ПАТ "ВіЕс Банк" - 344361,89 дол. США (що еквівалентно 2752484,59 грн.) -заборгованості по тілу кредиту, 10906,44 дол. США (що еквівалентно 87175,17 грн.) - відсотків за користування коштами, 2884,40 грн. - комісії за користування кредитом та 111420,32 грн. - пені. Відстрочено виконання рішення суду на 6 місяців. Стягнуто солідарно з ТзОВ "МК-Буд" та ТзОВ "МКБУД-Зв'язок" на користь ПАТ "ВіЕс Банк" 58934,72 грн. судового збору. Стягнуто солідарно з ТзОВ "МК-Буд" та ТзОВ "МКБУД-Зв'язок" 114,57 грн. судового збору в доход державного бюджету.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідач-1 (позичальник) належним чином не виконав взяті на себе згідно з кредитним договором зобов'язання щодо повернення суми кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем по тілу кредиту в розмірі 344361,89 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 2752484,59 грн. Разом з тим, відповідач-1 не сплатив позивачу проценти за користування кредитом в сумі 10906,44 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 87175,17 грн. Розрахунки позовних вимог, подані позивачем, вказують на відсутність оплати відповідачем-1 комісії за обслуговування кредиту в сумі 2884,40 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем-1 своїх договірних зобов'язань позивачем нараховано пеню в розмірі 111420,32 грн. за період з 01.08.2013р. по 02.02.2014р. В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки. Відповідачами не надано доказів погашення суми заборгованості за кредитом, її розмір представником відповідача-1 не заперечувався. Разом з тим, скрутне фінансове становище відповідачів ускладнює своєчасне виконання рішення суду, а тому клопотання відповідачів про відстрочку виконання судового рішення частково задоволено судом.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відстрочки виконання, позивач подав апеляційну скаргу, в якій стверджує про помилковість висновку суду першої інстанції щодо відстрочки виконання рішення суду. Вважає, що відстрочка утруднить виконання рішення про стягнення з відповідачів заборгованості або зробить виконання даного рішення неможливим. Звертає увагу на те, що за період слухання даної справи відповідачами не вчинено жодних дій для врегулювання спору чи часткового погашення заборгованості. Вказує, що суд першої інстанції врахував фінансовий стан лише відповідача-1, в той час, коли солідарним відповідачем є ТзОВ "МКБУД-Зв'язок", яке гарантувало виконання зобов'язань по основному договору. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2014р. у справі № 914/4077/13 в частині відстрочки виконання рішення суду на 6 місяців.

Відповідачі не надали витребуваних судом письмових, документально обґрунтованих відзивів на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник відповідача-1 просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач-2 не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.05.2014р.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача-1, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2014р. у справі № 914/4077/13, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 19 червня 2008 року між ВАТ "Електрон банк", правонаступником якого є ПАТ "Фольксбанк", перейменоване на ПАТ "ВіЕс Банк" (банк) та ТзОВ "МК-Буд" (позичальник) укладено кредитний договір № КР 28674, за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 7000000,00 доларів США строком на 5 років (надалі кредит), а позичальник зобов'язується повернути банку основну суму кредиту частинами відповідно до графіку платежів за кредитом, що містяться у додатках до кредитного договору і є його невід'ємними частинами, та сплатити проценти за користування кредитом у строки та в порядку, передбачені кредитним договором (а.с.24-27, т.1).

Сторони погодили, що кінцевий строк погашення кредиту не пізніше 19.06.2013р. (п.1.2 кредитного договору).

Розділом 3 кредитного договору передбачено умови і порядок видачі та погашення кредиту.

У відповідності до п. 5.2.13 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити у термін до 25.06.2008р. плату за розрахункове обслуговування кредиту згідно тарифів банку в розмірі 0,1 % від суми наданого кредиту, тобто 700 доларів США у гривнях по курсу НБУ на день оплати. Надалі, щорічно, не пізніше 25.06.2009р., 25.06.2010р., 25.06.2011р., 25.06.2012р. сплачувати плату за розрахункове обслуговування кредиту згідно тарифів банку в розмірі 0,1 % від залишку заборгованості по кредиту у гривнях по курсу НБУ на день оплати.

За несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання (п. 6.2 кредитного договору).

Згідно п. 6.3 кредитного договору за несвоєчасну (неналежну) сплату процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1 цей договір вступає в законну силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Сторони неодноразово вносили зміни і доповнення до кредитного договору шляхом підписання додатків та додаткових угод до нього (а.с.30-47, т.1).

Зокрема, 09.02.2012р. банк та позичальник підписали додаткову угоду № 7 до кредитного договору, за умовами якої кінцевим строком погашення кредиту є 19 листопада 2016 року.

Кредитний договір № КР 28674 від 19.06.2008р., додатки та додаткові угоди до нього, підписані і скріплені печатками їх сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором між ПАТ "Фольксбанк", перейменованим на ПАТ "ВіЕс Банк", (кредитор) та ТзОВ «МКБУД-Зв'язок» (поручитель) укладено договір поруки № 28674/S-4 від 14.02.2012р. (а.с.48-49).

Пунктом 1.2 договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно із боржником в повному обсязі за своєчасне виконання боржником його зобов'язань за договором основного зобов'язання (надалі основне зобов'язання), а саме: сплатити кредитору заборгованість по кредиту (основний борг) в межах 415608,00 доларів США в строки та на умовах, передбачені в договорі основного зобов'язання; сплатити кредитору заборгованість по процентах, нарахованих на суму основного боргу, комісії та штрафні санкції в строки, розмірах та на умовах, передбачених у договорі основного зобов'язання; виконати всі інші обов'язки, передбачені договором основного зобов'язання та додатками (додатковими угодами) до нього, якщо такі є чи будуть укладені в майбутньому.

Згідно п. 2.4.1 договору поруки поручитель зобов'язується в повному обсязі виконати зобов'язання боржника, визначені в п.п. 1.1, 1.2 договору впродовж 5 банківських днів з моменту отримання вимоги від кредитора - шляхом перерахування суми заборгованості боржника за реквізитами, вказаними в договорі основного зобов'язання.

Відповідно до п. 3.1 договору поруки сторони несуть передбачену чинним законодавством України відповідальність за збитки, завдані один одному, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором.

Наявними в матеріалах справи копіями валютних платіжних доручень № 1 від 26.06.2008р. та № 1 від 31.10.2008р. підтверджується, що на виконання умов кредитного договору № КР 28674 від 19.06.2008р. позивач надав відповідачу-1 кредит в сумі 553405,41 доларів США, факт отримання вказаної суми кредиту відповідачем-1 не заперечується (а.с.50-51, т.1).

Як вбачається з розрахунку загальної заборгованості перед ПАТ «ВіЕс Банк» по кредитному договору № КР 28674 від 19.06.2008р. станом на 03.02.2014р., у зв'язку з неналежним невиконанням відповідачем-1 своїх договірних зобов'язань виникла заборгованість за основним боргом (кредитом) в розмірі 344361,89 доларів США, по несплачених процентах - 10906,44 доларів США, по комісії за розрахункове обслуговування кредиту - 2884,40 грн., по пені за несвоєчасне повернення основного боргу (кредиту) та процентів - 111420,32 грн. (а.с. 150-154, т.1).

Наявність вищевказаної суми заборгованості відповідача-1 перед позивачем по тілу кредиту підтверджується довідкою заборгованості ТзОВ «МК-Буд» згідно кредитного договору № КР 28674 від 19.06.2008р. станом на 01.01.2014р. та актом звірки заборгованості перед ПАТ «ВіЕс Банк» по кредитному договору № КР 28674 від 19.06.2008р. станом на 03.03.2014р., підписаними та скріпленими печаткою відповідача-1 (а.с.101, 131-136, т.1).

В матеріалах справи містяться копії повідомлень-вимог банку, надісланих відповідачам про дострокове повернення кредиту, у зв'язку з тривалим невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором (а.с.52-53, т.1).

Однак, вимоги позивача залишені відповідачами без відповіді та задоволення, що слугувало підставою звернення ПАТ «ВіЕс Банк» до місцевого господарського суду з даним позовом.

17.03.2014р. позивач звернувся в суд першої інстанції з заявою про збільшення розміру позовних вимог за № 10-3/5442 від 17.03.2014р., в якій просив задоволити позовні вимоги банку та винести рішення, яким стягнути з відповідачів заборгованість за договором кредиту в розмірі 355268,33 доларів США (еквівалент на дату подання клопотання 03.02.2014р. згідно курсу НБУ 2839659,76 грн.) та 114304,72 грн., з яких: 344361,89 доларів США (гривневий еквівалент 2752484,59 грн.) - заборгованість по тілу кредиту; 10906,44 доларів США (гривневий еквівалент 87175,17 грн.) - нараховані та несплачені відсотки за користування коштами; 2884,40 грн. - несплачена комісія за обслуговування кредиту; 111420,32 грн. - нарахована пеня за неналежне виконання умов кредитного договору (а.с.148-149, т.1).

03.04.2014р. відповідачі звернулися до місцевого господарського суду з клопотаннями про надання відстрочки виконання рішення суду строком на 1 рік (а.с. 184-185, т.1).

07.07.2014р. відповідач-1 подав до суду апеляційної інстанції бухгалтерські довідки ТзОВ "МК-Буд" та ТзОВ "МКБУД-Зв'язок" про рух коштів за період з листопада 2013 року по липень 2014 року, якими підтверджується факт відсутності коштів на рахунках відповідачів у вказаний період (а.с.35-36, т.2).

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ході розгляду апеляційної скарги ПАТ «ВіЕс Банк» колегією суддів встановлено, що на виконання умов кредитного договору № КР 28674 від 19.06.2008р. позивач надав відповідачу-1 кредит в розмірі 553405,41 доларів США, що підтверджується вищеописаними копіями валютних платіжних доручень.

Одночасно, факт виконання позивачем своїх договірних зобов'язань щодо надання кредиту не заперечується відповідачами у даній справі.

В забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань, що виникають на підставі кредитного договору № КР 28674 від 19.06.2008р. (з наступними змінами та доповненнями), банком укладено з відповідачем-2 договір поруки № 28674/S-4 від 14.02.2012р.

Пунктом 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В ст. 554 ЦК України зазначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 1.2 договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно із боржником в повному обсязі за своєчасне виконання боржником його зобов'язань за договором основного зобов'язання (кредитний договір №КР28674 від 19.06.2008р.).

В порушення умов укладеного кредитного договору (зі змінами), відповідач-1 свої зобов'язання зі сплати кредиту не виконав, в результаті чого станом на 03.02.2014р. виник борг в сумі 344361,89 доларів США, що підтверджено наявними в матеріалах справи розрахунками суми заборгованості, довідкою заборгованості ТзОВ «МК-Буд» та актом звірки заборгованості перед ПАТ «ВіЕс Банк» по кредитному договору № КР 28674 від 19.06.2008р.

Проаналізувавши вищенаведені приписи чинного законодавства України, умови укладених між сторонами договорів та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги щодо стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 344361,89 доларів США (що еквівалентно 2752484,59 грн.) заборгованості по тілу кредиту.

Крім того, відповідач-1 не підтвердив належними та допустимими доказами виконання свого зобов'язання щодо сплати відсотків.

Згідно положень ст.ст. 1048, 1054 ЦК України одним із обов'язків позичальника за кредитним договором є сплата процентів за користування кредитом, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Відповідно до наявних у справі розрахунків заборгованість відповідача-1 перед позивачем по нарахованих процентах за користування кредитом станом на 03.02.2014р. складає 10906,44 доларів США.

Отже, задоволення місцевим господарським судом вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 10906,44 доларів США (що еквівалентно 87175,17 грн.), є правомірним.

У відповідності до п. 5.2.13 кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати плату за розрахункове обслуговування кредиту. З розрахунків позовних вимог вбачається відсутність оплати відповідачем-1 комісії за обслуговування кредиту в сумі 2884,40 грн., у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд підставно стягнув солідарно з відповідачів на користь позивача 2884,40 грн. комісії за користування кредитом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР з наступними змінами та доповненнями передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 кредитного договору за несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання; за несвоєчасну (неналежну) сплату процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Згідно наявного у справі розрахунку загальної заборгованості по кредитному договору № КР 28674 від 19.06.2008р. станом на 03.02.2014р. сума пені за несвоєчасне повернення основного боргу (кредиту) складає 110146,31 грн. та сума пені за несвоєчасне повернення процентів - 1274,01 грн. (за період з 01.08.2013р. по 02.02.2014р.).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого суду про те, що позовна вимога щодо стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 111420,32 грн. пені за несвоєчасну сплату суми кредиту та несвоєчасну сплату суми відсотків (за період з 01.08.2013р. по 02.02.2014р.) підлягає задоволенню.

Колегією суддів враховано те, що жодною із сторін у даній справі не оскаржено рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2014р. в частині стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 344361,89 дол. США (що еквівалентно 2752484,59 грн.) - заборгованості по тілу кредиту, 10906,44 дол. США (що еквівалентно 87175,17 грн.) - відсотків за користування коштами, 2884,40 грн. - комісії за користування кредитом та 111420,32 грн. - пені.

Одночасно, оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду відстрочено його виконання на 6 місяців.

Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відстрочки виконання на 6 місяців, колегія суддів керувалася наступним:

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.04.2014р. відповідачі звернулись в місцевий господарський суд з клопотаннями про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2014р. у справі № 914/4077/13 строком на 1 рік.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

З наведеного, колегія суддів констатує, що, частково задоволивши клопотання відповідачів про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2014р. у справі № 914/4077/13, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано взяв до уваги скрутне фінансове становище відповідачів, що підтверджено бухгалтерськими довідками про рух коштів по ТзОВ "МК-Буд" та ТзОВ "МКБУД-Зв'язок" за період з листопада 2013 року по липень 2014 року, фінансовими звітами відповідачів за 2013 рік, з яких вбачається, що у 2013 році ТзОВ «МК-Буд» зазнало чистого збитку на загальну суму 1960800,00 грн., а чистий збиток ТзОВ «МКБУД-Зв'язок» за 2012 рік складав 256000,00 грн. Одночасно суд врахував, що виконання рішення суду у встановлений строк, без надання відстрочки може спричинити негативні наслідки для боржників, зокрема призвести до неможливості придбання матеріалів та устаткування, що унеможливить здійснення основного виду діяльності та спричинить фактичну зупинку підприємств. У зв'язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відстрочка виконання рішення у даній справі на 6 місяців сприятиме як можливості продовження господарської діяльності ТзОВ "МК-Буд" та ТзОВ "МКБУД-Зв'язок", так і зробить реальною можливість отримання боргу ПАТ "ВіЕс Банк".

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахував й інтереси позивача, оскільки зменшив період відстрочки виконання судового рішення з 1 року, як просили відповідачі, до 6 місяців.

Таким чином, суд апеляційної інстанції розцінює наведені відповідачами обставини, як такі, що дають право на відстрочення виконання рішення суду та погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення клопотань ТзОВ "МК-Буд" та ТзОВ "МКБУД-Зв'язок" про відстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2014р. у справі №914/4077/13.

Судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2014р. у справі №914/4077/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Кордюк Г.Т.

Юрченко Я.О.