Рішення № 39722882, 26.05.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2014 р.Справа № 921/311/14-г/1

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", вул. Богунська, 26 В, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" вул. Незалежності, 68/а, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48257

про стягнення заборгованості в сумі 525 275,87 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: Буряк Ірина Михайлівна, довіреність б/н від 05.11.2013р.;

Відповідача: не з'явився

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 - 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

В судовому засіданні 26.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ" вул. Богунська, 26 В, м. Бровари, Броварський район, Київська область звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" вул. Незалежності, 68/а, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область про cтягнення заборгованості в сумі 525 275 грн. 87 коп., з яких: 499 026 грн. 00 коп. - заборгованість; 21 327 грн. 97 коп. - пеня за неналежне виконання грошових зобов'язань та 4 921 грн. 90 коп. - 3% річних за користування коштами.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.04.2014р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 05.05.2014р. на 15 год. 00 хв., який, відповідно до ст. 77 ГПК України, відкладався за клопотанням позивача на 26.05.2014р.

Відповідач у відзиві на позов № 2014/05-05 від 05.05.14р. та його представниця в судовому засіданні 05.05.2014р. повідомила про часткове погашення заборгованості в сумі 5000 грн., на підтвердження чого надала суду платіжне доручення № 8 від 09.04.2014р. Просить суд в цій частині провадження у справі припинити. Також повідомила, що відповідачем до порушення провадження у справі платіжним дорученням №8850023 від 24.02.2014р. сплачено 13000 грн., у зв'язку з чим просить суд в цій частині позовних вимог відмовити.

Представник відповідача в судове засідання 26.05.2014р. не з'явився, однак у поданому Доповненні до відзиву №2014/05-26/2 від 26.05.2014р. відповідач повідомив про додаткове часткове погашення заборгованості в сумі 30 000 грн., на підтвердження чого надав суду копії платіжних доручень №390 від 29.04.2014р. на суму 20 000 грн. та №603 від 30.04.2014р. на суму 10 000 грн., просить суд в цій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Також відповідач подав суду клопотання №2014/05-26 від 26.05.2014р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника, докази підтверджуючі дану обставину зобов'язався надати в наступне засідання.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог №2205/1 від 22.05.2014р. у якій підтвердив часткове погашення заборгованості в сумі 13 000 грн., яке відбулось до порушення провадження у справі та 35 000 грн., яке відбулося після порушення провадження у справі. Також зазначеною заявою збільшив позовні вимоги в частині стягнення пені та 3 % річних, та просить суд стягнути з відповідача 451 026,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 28 914,74 грн. пені та 6 672,71 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву (вх. №10390 від 26.05.2014р.) якою він відмовився від збільшення позовних в частині стягнення пені та 3% річних, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 451 026 грн. 00 коп. - заборгованість; 21 327 грн. 97 коп. - пеня за неналежне виконання грошових зобов'язань та 4 921 грн. 90 коп. - 3% річних за користування коштами.

Суд, розглянувши заяву, приймає її як таку що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Щодо поданого відповідачем клопотання заперечив та просить суд розглядати справу у його відсутності так як останнім не заперечено наявність заборгованості.

Суд, розглянувши клопотання, враховуючи заперечення позивача та закінчення строку розгляду справи, відхилив його, оскільки у відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.), при цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні, та згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши представлені докази, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.

06 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" в особі директора Рябої Т.П., який діяла на підставі Статуту (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" в особі директора Карпінського В.В. (покупець за договором) укладено договір поставки шин №649/2013П (надалі Договір), у відповідності до умов якого, постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцеві шини в асортименті (надалі товар), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар (п. 1.1. договору).

Найменування, одиниці виміру, ціна та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються специфікаціями, що становитимуть невід'ємну частину договору (п. 1.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору, ціна за одиницю товару, що поставляється за договором визначена сторонами у первинних документах (накладних та/або товарно-транспортних накладних) та специфікаціях.

Загальна вартість товару, що поставляється за договором, складає суму всіх первинних документів за договором і становить 539 026 грн. з ПДВ.

Специфікацією №1 до договору № 649/2013П від 06.06.2013 року сторони дійшли згоди про встановлення цін на товар.

Відповідно до п.п. 8.1., 8.2. договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та закінчується 31 грудня 2012 року.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе даним договором та від відповідальності за його порушення (п. 8.3 договору).

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту Договору він по своїй правовій природі є договором поставки, і, на підставі ст. 712 ЦК України, до нього застосовуються загальні положення про купівлю - продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання вищезазначеного Договору, позивачем було здійснено поставку товару, який прийнятий відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відвантажив відповідачу через представника Юрчука М.П. (довіреність №382 від 20.06.2013р.) товар на підставі видаткових накладних: № ЕХМ0613270 від 20.06.2013р. на суму 285210 грн., № ЕХМ0613283 від 21.06.2013р. на суму 226588 грн. та № ЕХМ0613294 від 21.06.2013р. на суму 27228 грн., а всього на суму 539 026 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.

Розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування покупцем грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.4. договору сторони узгодили, що оплата товару, що поставляється за цим Договором, здійснюється наступним чином: 100% вартості отриманого товару сплачується протягом періоду з 16.09.2013р. по 30.09.2013р..

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

20.11.2013р. позивач направив відповідачу претензію №1811 від 18.11.2013р., в якій просить погасити прострочену заборгованість в повному обсязі, яка отримана відповідачем 25.11.2013р.

Вимога позивача, що була пред'явлена відповідачу щодо виконання зобов'язання, як вбачається з матеріалів справи оплачена частково.

Як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару належним чином не виконав, отриманий товар оплатив лише частково, і станом на дату подання позовної заяви (вих. 0302/1 від 03.02.2014р.) за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 499026 грн..

Водночас як зазначив відповідач, ним до порушення провадження у справі сплачено 13 000 грн., на підтвердження чого надано платіжне доручення №8850023 від 24.02.2014р., у зв'язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити, як безпідставно заявлених.

В процесі розгляду справи, відповідачем частково погашено заборгованість в розмірі 35 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8 від 09.04.2014р., №390 від 29.04.2014р. та №603 від 30.04.2014р., а тому провадження у справі в цій частині припиняється на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

У зв'язку з вищезазначеним, станом на момент розгляду справи (26.05.2014р.) за відповідачем рахується загальна заборгованість за отриманий товар в сумі 451026 грн..

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату вартості отриманого товару не надав, а тому згідно вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 451 026 грн..

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену умовами п. 5.4 договору, у відповідності до якої, за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивачем нарахована відповідачу пеня за період 30.09.2013р. - 31.01.2014р. в сумі 21 327 грн. 97 коп.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

За підрахунками позивача розмір 3 % річних за період 30.09.2013р. - 31.01.2014р. становить 4 921 грн. 90 коп.

Розглянувши надані позивачем розрахунки суми пені та річних, суд приймає їх як правомірні та обґрунтовані, а позовні вимоги вважає такими, що доведені матеріалами справи, підлягають до задоволення та не оспорені відповідачем.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України та ст.ст. 33, 34 ГПК України позовні вимоги про стягнення із відповідача 451 026 грн. заборгованості за поставлений товар, 21327 грн. 97 коп. пені та 4921 грн. 90 коп. 3% річних підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справами та не оспорені відповідачем.

Судовий збір на підставі ст. 49 ГПК України покладається на відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг", с.Васильківці Гусятинського району Тернопільської області (код 3585570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", вул. Богунська, 26 В, м. Бровари, Броварський район, Київська область (код 33212540) - 451 026 (чотириста п'ятдесят одну тисячу двадцять шість) грн. заборгованості за поставлений товар, 21327 (двадцять одну тисячу триста двадцять сім) грн. 97 коп. пені та 4921 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять одну) грн. 90 коп. 3% річних та 10145 (десять тисяч сто сорок п'ять) грн. 52 коп. судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.Провадження у справі в частині стягнення 35 000 грн. основного боргу - припинити.

4.В частині стягнення 13 000 грн. основного боргу відмовити.

Протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення суду сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.

Повний текст рішення виготовлено 30 травня 2014р..

Суддя Ю.О. Чопко