Ухвала суду № 39721451, 02.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2014 р. м. Київ К/9991/38506/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Вербицької О.В.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011 по справі №2а-1433/11/1270 за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» Дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Луганськвугілля» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2011, залишеною без змін Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011, позовні вимоги Державного відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» Дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Луганськвугілля» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.01.2011 №0000681520/0 в частині визначення Державному відкритому акціонерному товариству «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» Дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Луганськвугілля» штрафу в сумі 57586,77грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при визначенні суми штрафу відповідач посилався на статтю 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який на момент складання спірного повідомлення-рішення втратив силу у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України, яким пом'якшено відповідальність платників податків за несплату суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція в Артемівському районі у місті Луганську 25.06.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 05.07.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція в Артемівському районі у місті Луганську посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 86.7 статті 86, пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Держаною податковою інспекцією в Артемівському районі у місті Луганську проведено перевірку позивача за період з 05.01.2011 по 14.01.2011, за результатами якої складено акт від 14.01.2011 №4/15-20/05400916, яким встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Державне відкрите акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» Дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Луганськвугілля» сплатило узгоджені суми податкових зобов'язань, зазначених у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість, з порушенням граничного терміну сплати від 63 до 183 днів.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в Артемівському районі у місті Луганську винесено податкове повідомлення-рішення від 20.01.2011 №0000681520/0, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 95977,94грн., що складає 50% від суми податкового боргу.

В період виникнення заборгованості у позивача, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до статті 126 якого у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що штрафні санкції нараховані позивачу за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, визначених у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з серпня 2009 року по березень 2010 року.

В той же час, податкове повідомлення-рішення від 20.01.2011 №0000681520/0, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 95977,94грн., що складає 50% від суми податкового боргу, прийнято після набрання чинності Податковим кодексом України, яким пом'якшено відповідальність за не сплату сум самостійно визначених грошових зобов'язань, зазначених у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Таким чином, з огляду на те, що з 01 січня 2011 року втратив чинність Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та набрав чинності Податковий кодекс України, яким змінена відповідальність за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, позивач повинен був бути притягнутим до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 20.01.2011 №0000681520/0 в частині визначення Державному відкритому акціонерному товариству «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» Дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Луганськвугілля» штрафу в сумі 57586,77грн. є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Держаної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011 по справі №2а-1433/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ О.В. Вербицька