ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" червня 2014 р. м. Київ К/9991/30841/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Пилипчук Н.Г.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011 у справі №2-а-10129/08/1570 за позовом Відкритого акціонерного товариства по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано незаконними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.05.2008 №0000142200/0, від 06.05.2008 №0000162200, від 30.05.2008 №0000142200/1, від 30.05.2008 №0000162200/1, від 26.06.2008 №0000142200/2, від 26.06.2008 №0000162200/2, від 15.09.2008 №0000142200/3, від 15.09.2008 №0000162200/3.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вантажна митна декларація не є єдиним документом, що підтверджує факт і дату фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввезення на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області 17.05.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 07.06.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 1 Митного кодексу України, статей 2 та 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пункту 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 №574, Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за №338/3631.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією проведену виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 по 31.12.07.
За результатами перевірки Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт від 18.04.2008. №1133/2320-00480922 та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.05.2008 №0000142200/0, яким позивачу за порушення ним законодавчо встановлених термінів розрахунків в іноземній валюті при здійснені імпортних операцій нарахована пеня у сумі 88877,00грн. та рішення від 06.05.2008 №0000162200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00грн.
За результатами адміністративного оскарження спірних рішень скарги Відкритого акціонерного товариства по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» були залишені без задоволення, у зв'язку з чим було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від30.05.2008 №0000142200/1, від 30.05.2008 №0000162200/1, від 26.06.2008 №0000142200/2, від 26.06.2008 №0000162200/2, від 15.09.2008 №0000142200/3, від 15.09.2008 №0000162200/3.
Позивачем укладені імпортні контракти з нерезидентами, імпортні операції по яким проводились на умовах відстрочення поставок товарів, при цьому першою подією було перерахування валютних коштів.
На виконання імпортного контракту від 25.01.2007 №14, укладеного з фірмою «АZОGМВН + С.О.К» (Німеччина) на поставку запчастин до станції підготовки сировини (загальна вартість контракту 10000 євро) Відкрите акціонерне товариство «Гемопласт» перерахувало 7159 євро згідно платіжного доручення від 06.02.2007 №027. Граничний термін надходження товару на територію України 07.05.2007.
На виконання імпортного контракту від 30.06.2006 №20200/06-01 із фірмою «Sventa АG» (Швейцарія) на поставку запчастин (загальна вартість контракту 6658 євро) Відкрите акціонерне товариство «Гемопласт» перерахувало 6658 євро згідно платіжного доручення від 15.12.2006 №22. Граничний термін надходження товару на територію України 15.03.2007.
На виконання імпортного контракту від 25.03.2006 №55 з фірмою «С.А.Т.S» (Франція) на поставку вентиляторів (загальна вартість контракту 7264 євро) Відкрите акціонерне товариство «Гемопласт» перерахувало 6765 євро згідно платіжного доручення від 06.02.2007 №030. Граничний термін надходження товару на територію України 07.05.2007.
На виконання імпортного контракту від 28.03.2007 №29, укладеного з фірмою «Shanghai Beipu Medical Со. LTD» (Китай) на поставку шприців, голок, загальна вартість контракту - 250000 дол. США, позивачем було перераховано 33751,20 доларів США згідно платіжного доручення від 23.04.2007 №098. Граничний термін поставки - 22.07.2007.
На виконання імпортного контракту від 30.01.2006 №LGIRU-060417-01S, укладеного з фірмою «LS CABLE LTD)» (Корея) на поставку термопластавтоматів, загальна вартість контракту - 247801.40 дол. США, позивачем перераховано 141600,80 дол. США згідно платіжного доручення від 21.03.2007 №066. Граничний термін поставки - 19.06.2007.
На виконання імпортного контракту від 11.01.2007 №07, укладеного з фірмою «Hartalega SDN ВНD» (Малайзія) на поставку латексних рукавичок, загальна сума контракту - 100000 дол. США; грошові кошти перераховані постачальнику платіжним дорученням від 13.08.2007 №191 в розмірі 16027.54 дол. США. Граничний термін поставки 11.11.2007.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній до 31.05.2007) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця
Відповідно до пункту 2 статті 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.
Згідно з пунктами 23, 35 статті 1 Митного Кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.
Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.
Відповідно до частин першої та другої статті 43 Митного Кодексу України товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Згідно з частиною п'ятою статті 43 Митного Кодексу України митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці, неможливе без фактичного перетину ним митного кордону України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.
При чому, перетин товаром митного кордону України, який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з пропуском товарів через митний кордон України, який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України, і який підтверджується оформленою ВМД.
З огляду на викладене, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2 та 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не момент оформлення ВМД.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що поставки на користь позивача в рамках імпортних операцій були здійснені в межах 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу позивачем на користь нерезидентів.
Також встановлено, що товар із граничним терміном надходження на територію України 15.03.2007 знаходився під митним контролем з 18.03.2007. Прострочення граничного строку склало 3 дні, позивач самостійно сплатив суму пені за прострочення поставки в розмірі 400,23грн.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що пеню за прострочені дні позивачем сплачено самостійно, висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.05.2008 №0000142200/0, від 06.05.2008 №0000162200, від 30.05.2008 №0000142200/1, від 30.05.2008 №0000162200/1, від 26.06.2008 №0000142200/2, від 26.06.2008 №0000162200/2, від 15.09.2008 №0000142200/3, від 15.09.2008 №0000162200/3 є правильним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011 у справі №2-а-10129/08/1570 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна
Судді: ___ Л.І. Бившева
___ Н.Г. Пилипчук
Судове рішення № 39721429, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 25.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10129/08/1570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: