Рішення № 39718599, 03.07.2014, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3448/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

03 липня 2014 року м.Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді: Гриценко І.Г.

при секретарі: Манюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», треті особи без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними, вчинення дій щодо скасування реєстрації права оренди землі та договору оренди земельної ділянки, зобов'язання звільнити земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру за №041003400367 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6192 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774858 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6192 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774858 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в Управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області за №052060004000398 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3230 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774589 від 25.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3230 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774589 від 25.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в Управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області за №052060004000209 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3187 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774284 від 12.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3187 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774284 від 12.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в Управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області за №052060004000266 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6207 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №775452 від 12.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6207 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775452 від 12.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400340 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,5224 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774510 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,5224 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774510 від 24.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400407 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6191 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №775403 від 25.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6191 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775403 від 25.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в Управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області за №052060004000363 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3805 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774305 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3805 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774305 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400403 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6190 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №775380 від 25.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6190 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775380 від 25.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400397 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2547 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №775333 від 25.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2547 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775333 від 25.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000528 від 29.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2145 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774752 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2145 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774752 від 24.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_11 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000254 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3229 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774494 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3229 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774494 від 26.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_12 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000526 від 29.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6207 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774911 від 19.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6207 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774911 від 19.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_13 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,4621 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №775315 від 25.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,4621 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775315 від 25.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_14 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400376 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6209 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774949 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6209 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774949 від 26.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_15 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400287 від 27.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6192 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №775013 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6192 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775013 від 26.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_16 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000220 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,4437 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774753 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,4437 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774753 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_17 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000260 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,7884 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №775420 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,7884 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775420 від 26.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_18 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000761 від 07.04.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6208 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774906 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6208 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774906 від 24.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_19 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000745 від 07.04.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6190 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774841 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6190 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774841 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_20 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400364 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6192 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774837 від 19.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6192 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774837 від 19.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_21 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000241 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,9715 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774660 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,9715 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774660 від 24.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_75 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000342 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,4344 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774530 від 12.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,4344 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774530 від 12.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_23 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000512 від 29.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,9715 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774659 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,9715 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774659 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_24 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі підписаних між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрованих в установленому законом порядку за №041003400380 від 28.12.2010 року та за №041003400379 від 28.12.2010 року недійсними; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельних ділянок за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договорів оренди землі підписаних між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельні ділянки розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,7272 га та 1,7414 га, що належать їй згідно державних актів серії ЯЖ №774957 від 26.11.2008 року, серії ЯЖ №774956 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельних ділянок що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,7272 га та 1,7414 га, згідно державних актів серії ЯЖ №774957 від 26.11.2008 року, серії ЯЖ №774956 від 26.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані в органі державної реєстрації.

Договори оренди підписані між нею та відповідачем не містять такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельних ділянок, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_25 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000521 від 29.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6193 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №775008 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6193 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775008 від 26.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_26 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000390 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,4591 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №775338 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,4591 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775338 від 24.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_27 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі підписаних між його матір'ю ОСОБА_76 та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрованих в установленому законом порядку за №052060004000238 від 21.03.2011 та за №052060004000239 від 21.03.2011 року недійсними; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельних ділянок за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договорів оренди землі підписаних між його матір'ю та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити земельні ділянки розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6191 га та 1,6192 га, що належать йому в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_76, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом та державних актів серії ЯЖ №775275 від 12.11.2008 року і серії ЯЖ №775278 від 12.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельних ділянок що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6191 га та 1,6192 га, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом та державних актів серії ЯЖ №775275 від 12.11.2008 року і серії ЯЖ №775278 від 12.11.2008 року.

Між його матір'ю ОСОБА_76 та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані в органі державної реєстрації.

Договори оренди підписані між його матір'ю та відповідачем не містять такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельних ділянок, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_28 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400310 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2145 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774693 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2145 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774693 від 24.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_29 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000517 від 29.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,9715 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774624 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,9715 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774624 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_30 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі підписаних між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрованих в установленому законом порядку за №041003400299 від 28.12.2010 року та за №041003400298 від 28.12.2010 року недійсними; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельних ділянок за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договорів оренди землі підписаних між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельні ділянки розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,5080 га та 1,5407 га, що належать їй згідно державних актів серії ЯЖ №774475 від 26.11.2008 року, серії ЯЖ №774474 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельних ділянок що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,5080 га та 1,5407 га, згідно державних актів серії ЯЖ №774475 від 26.11.2008 року, серії ЯЖ №774474 від 26.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані в органі державної реєстрації.

Договори оренди підписані між нею та відповідачем не містять такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельних ділянок, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_31 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000359 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6208 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774907 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,9715 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774907 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_32 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000264 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6179 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774353 від 12.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6179 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774353 від 12.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_33 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400351 від 28.12.2010 року недійсним; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2143 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774701 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2143 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774701 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000461 від 29.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,4410 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774289 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,4410 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774289 від 26.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_35 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі підписаних між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрованих в установленому законом порядку за №041003400214 від 21.03.2011 року та за №041003400213 від 21.03.2011 року недійсними; витребувати у ТОВ «Правнича компанія «Справа» та передати їй земельні ділянки розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6184 га та 1,6187 га, що належать їй згідно державних актів серії ЯЖ №775098 від 24.11.2008 року, серії ЯЖ №775099 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельних ділянок що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6184 га та 1,6187 га, згідно державних актів серії ЯЖ №775098 від 24.11.2008 року, серії ЯЖ №775099 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані в органі державної реєстрації.

Договори оренди підписані між нею та відповідачем не містять такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельних ділянок, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_36 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку №1406 від 04.04.2011 року недійсним; витребувати у ТОВ «Правнича компанія «Справа» та повернути їй земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,5081 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774471 від 12.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,5081 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774471 від 12.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_37 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000262 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2145 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774697 від 19.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2145 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774697 від 19.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_38 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400253 від 27.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6207 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774875 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6207 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774875 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_39 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі підписаних між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрованих в установленому законом порядку за №1417 від 04.04.2011 року та за №1434 від 04.04.2011 року недійсними; витребувати у ТОВ «Правнича компанія «Справа» та повернути їй земельні ділянки, що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3237 га та 1,3237 га, що належать їй згідно державних актів серії ЯЛ №254795 від 30.12.2010 року, серії ЯЛ №254704 від 30.12.2010 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельних ділянок що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3237 га та 1,3237 га, згідно державних актів серії ЯЛ №254795 від 30.12.2010 року, серії ЯЛ №254704 від 30.12.2010 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані в органі державної реєстрації.

Договори оренди підписані між нею та відповідачем не містять такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельних ділянок, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_40 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі підписаних між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрованих в установленому законом порядку за №1817 від 13.07.2011 року та за №1818 від 13.07.2011 року недійсними; витребувати у ТОВ «Правнича компанія «Справа» та повернути їй земельні ділянки, що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6207 га та 1,6208 га, що належать їй згідно державних актів серії ЯЛ №633622 від 24.03.2011 року, серії ЯЖ №775443 від 25.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельних ділянок що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6207 га та 1,6208 га, згідно державних актів серії ЯЛ №633622 від 24.03.2011 року, серії ЯЖ №775443 від 25.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані в органі державної реєстрації.

Договори оренди підписані між нею та відповідачем не містять такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельних ділянок, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_41 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку №1811 від 13.07.2011 року недійсним; витребувати у ТОВ «Правнича компанія «Справа» та повернути йому земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,1202 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЛ №192648 від 02.11.2010 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,1202 га, згідно державного акту серії ЯЛ №192648 від 02.11.2010 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_42 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000204 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3228 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774513 від 12.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3228 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774513 від 12.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_43 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400275 від 27.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6207 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774930 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6207 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774930 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_44 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400300 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,4293 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774477 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,4293 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774477 від 26.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_45 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400371 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6209 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774931 від 19.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6209 га, згідно державного акту серії ЯЖ №7744931 від 19.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_46 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400291 від 27.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6178 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774356 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6178 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774356 від 26.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_47 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі підписаних між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрованих в установленому законом порядку за №1798 від 13.07.2011 року та за №1799 від 13.07.2011 року недійсними; витребувати у ТОВ «Правнича компанія «Справа» та повернути їй земельні ділянки, що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2144 га та 1,2145 га, що належать їй згідно державних актів серії ЯЖ №774760 від 19.11.2008 року, серії ЯЖ №774761 від 19.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельних ділянок що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2144 га та 1,2145 га, згідно державних актів серії ЯЖ №774760 від 19.11.2008 року, серії ЯЖ №774761 від 19.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані в органі державної реєстрації.

Договори оренди підписані між нею та відповідачем не містять такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельних ділянок, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_48 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі підписаних між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрованих в установленому законом порядку за №041003400402 від 28.12.2010 року та за №041003400331 від 28.12.2010 року недійсними; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельних ділянок за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договорів оренди землі підписаних між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельні ділянки розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6191 га та 1,3237 га, що належать їй згідно державних актів серії ЯЖ №775375 від 26.11.2008 року, серії ЯЖ №774349 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельних ділянок що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6191 га та 1,3237 га, згідно державних актів серії ЯЖ №775375 від 26.11.2008 року, серії ЯЖ №774349 від 26.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані в органі державної реєстрації.

Договори оренди підписані між нею та відповідачем не містять такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельних ділянок, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_49 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000435 від 29.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6192 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №775264 від 12.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6192 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775264 від 12.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_50 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000736 від 07.04.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,4190 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774531 від 12.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,4190 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774531 від 12.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_51 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000340 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6185 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №775109 від 12.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6185 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775109 від 12.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_52 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі підписаних між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрованих в установленому законом порядку за №041003400334 від 28.12.2010 року та за №052060004000246 від 21.03.2011 року недійсними; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельних ділянок за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договорів оренди землі підписаних між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельні ділянки розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,7352 га та 1,4746 га, що належать їй згідно державних актів серії ЯЖ №774402 від 24.11.2008 року, серії ЯЖ №774403 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельних ділянок що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,7352 га та 1,4746 га, згідно державних актів серії ЯЖ №774402 від 24.11.2008 року, серії ЯЖ №774403 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані в органі державної реєстрації.

Договори оренди підписані між нею та відповідачем не містять такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельних ділянок, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_53 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400305 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3228 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774428 від 25.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3228 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774428 від 25.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_54 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400257 від 27.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3248 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774416 від 25.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,3248 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774416 від 25.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_55 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку №1430 від 04.04.2011 року недійсним; витребувати у ТОВ «Правнича компанія «Справа» та повернути йому земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6192 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №775012 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6192 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775012 від 26.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_56 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000524 від 29.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2142 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774759 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2142 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774759 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_57 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000228 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,1203 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774261 від 12.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,1203 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774261 від 12.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_58 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000261 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2409 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774684 від 19.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2409 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774684 від 19.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_59 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000259 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6191 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №775401 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6191 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775401 від 26.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_60 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000432 від 29.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6086 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774492 від 25.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6086 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774492 від 25.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_61 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400360 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6195 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774817 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6195 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774817 від 24.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_62 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000229 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,7903 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №775421 від 26.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,7903 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775421 від 26.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_63 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000373 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,9715 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774612 від 19.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,9715 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774612 від 19.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_64 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400404 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6193 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №775381 від 25.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6193 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775381 від 25.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_65 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400285 від 27.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6191 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №775372 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6191 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775372 від 24.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_66 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000370 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6208 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774942 від 19.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6208 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774942 від 19.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_67 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400276 від 27.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити її земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6209 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774948 від 19.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6209 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774948 від 19.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_68 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №041003400317 від 28.12.2010 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2690 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774734 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2690 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774734 від 24.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_69 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку за №052060004000338 від 21.03.2011 року недійсним; вчинення дій щодо внесення відомостей державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького РУЮ вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа»; зобов'язання ТОВ «Правнича компанія «Справа» звільнити його земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2669 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №775332 від 12.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,2669 га, згідно державного акту серії ЯЖ №775332 від 12.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що була чинна на час проведення державної реєстрації) державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Державним кадастровим реєстраторам управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області слід вчинити дії щодо внесення в базу даних ДЗК відомостей про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, а реєстраційній службі Вінницького РУЮ, скасування реєстрації права оренди (договору оренди земельної ділянки) підписаного між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_70 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між ним та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку №052060004000740 від 07.04.2011 року недійсним; витребувати у ТОВ «Правнича компанія «Справа» та повернути йому земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6192 га, що належить йому згідно державного акту серії ЯЖ №774828 від 24.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на його користь судових витрат, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6192 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774828 від 24.11.2008 року.

Між ним та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між ним та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення йому земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_71 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку №1790 від 13.07.2011 року недійсним; витребувати у ТОВ «Правнича компанія «Справа» та повернути їй земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,9715 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЛ №546168 від 12.10.2011 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,9715 га, згідно державного акту серії ЯЛ №546168 від 12.10.2011 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_72 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі підписаних між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрованих в установленому законом порядку за №1804 від 13.07.2011 року та за №1808 від 13.07.2011 року недійсними; витребувати у ТОВ «Правнича компанія «Справа» та повернути їй земельні ділянки, що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,7594 га та 0,8593 га, що належать їй згідно державних актів серії ЯЛ №633599 від 02.08.2010 року, серії ЯЛ №633951 від 30.11.2010 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельних ділянок що розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,7594 га та 0,8593 га, згідно державних актів серії ЯЛ №633599 від 02.08.2010 року, серії ЯЛ №633951 від 30.11.2010 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані в органі державної реєстрації.

Договори оренди підписані між нею та відповідачем не містять такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельних ділянок, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_73 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку №1808 від 13.07.2011 року недійсним; витребувати у ТОВ «Правнича компанія «Справа» та повернути їй земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,6191 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЛ №633507 від 08.10.2010 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 1,6191 га, згідно державного акту серії ЯЛ №633507 від 08.10.2010 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

ОСОБА_74 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі підписаного між нею та ТОВ «Правнича компанія «Справа», зареєстрований в установленому законом порядку №052060004000733 від 07.04.2011 року недійсним; витребувати у ТОВ «Правнича компанія «Справа» та повернути їй земельну ділянку розташовану на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,9716 га, що належить їй згідно державного акту серії ЯЖ №774669 від 19.11.2008 року та стягнення з ТОВ «Правнича компанія «Справа» на її користь судових витрат, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, площею 0,9716 га, згідно державного акту серії ЯЖ №774669 від 19.11.2008 року.

Між нею та відповідачем ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в органі державної реєстрації.

Договір оренди підписаний між нею та відповідачем не містить такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, позивач неодноразово в усній формі звертався на протязі 2012-2013 р.р. до відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» з приводу повернення їй земельної ділянки, на що отримував відповідь, що тільки по закінченню терміну дії договору оренди, що спонукало звернутися до суду.

ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі підписаний між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в органі державної реєстрації суперечить положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Зміст зазначеного договору оренди землі суперечить актам цивільного законодавства, в зв'язку з чим договір має бути визнаний недійсним.

Орган державної реєстрації в зв'язку з відсутністю однієї із істотних умов повинен був відмовити у проведенні реєстрації договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Ухвалами Вінницького районного суду усі вищевказані позови позивачів об'єднані в одну справу за №128/3448/13-ц.

Ухвалами суду від 16.12.2013 року позовні вимоги ОСОБА_11, ОСОБА_28, ОСОБА_29 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа» та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між позивачами та ТОВ «Правнича компанія «Справа» залишені без розгляду.

Ухвалами суду від 17.12.2013 року позовні вимоги ОСОБА_25, ОСОБА_31, ОСОБА_32 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа» та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між позивачами та ТОВ «Правнича компанія «Справа» залишені без розгляду.

Ухвалами суду від 18.12.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_24 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа» та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між позивачами та ТОВ «Правнича компанія «Справа» залишені без розгляду.

Ухвалами суду від 19.12.2013 року позовні вимоги ОСОБА_21, ОСОБА_23 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа» та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між позивачами та ТОВ «Правнича компанія «Справа» залишені без розгляду.

Ухвалами суду від 23.12.2013 року позовні вимоги ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_30 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа» та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між позивачами та ТОВ «Правнича компанія «Справа» залишені без розгляду.

Ухвалами суду від 26.12.2013 року позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_68 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа» та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між позивачами та ТОВ «Правнича компанія «Справа» залишені без розгляду.

Ухвалами суду від 27.12.2013 року позовні вимоги ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_67 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа» та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між позивачами та ТОВ «Правнича компанія «Справа» залишені без розгляду.

Ухвалами суду від 31.12.2013 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_66 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа» та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між позивачами та ТОВ «Правнича компанія «Справа» залишені без розгляду.

Ухвалами суду від 18.02.2014 року позовні вимоги ОСОБА_10, ОСОБА_12 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа» та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між позивачами та ТОВ «Правнича компанія «Справа» залишені без розгляду.

Ухвалами суду від 19.02.2014 року позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_14 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа» та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між позивачами та ТОВ «Правнича компанія «Справа» залишені без розгляду.

Ухвалою суду від 24.02.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_52, ОСОБА_54, ОСОБА_57, ОСОБА_60 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа» та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між позивачами та ТОВ «Правнича компанія «Справа» залишені без розгляду.

Ухвалою суду від 27.03.2014 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_53, ОСОБА_56, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_69 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Правнича компанія «Справа» та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі підписаного між позивачами та ТОВ «Правнича компанія «Справа» залишені без розгляду.

В судове засідання представник позивачів ОСОБА_77 не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просить провести судове засідання по даній справі без його участі та без участі позивачів. Також представником позивачів в обгрунтування позовних вимог попередньо було надано суду в письмовому вигляді додаткові пояснення за позовною заявою.

Представник відповідача ТОВ «Правнича компанія «Справа» - ОСОБА_78 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просить розглянути справу у його відсутності, також попередньо надавав суду письмові заперечення та доповнення до заперечень, згідно яких просить в задоволенні позову відмовити, з підстав викладених в запереченні.

Представник третьої особи Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області - ОСОБА_79 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, згідно якої просить розглянути справу у її відсутності, щодо розгляду справи покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції в судове засідання не з'явилася.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оглянувши заяви учасників процесу, вивчивши матеріали справи, письмові пояснення представника позивачів, письмові заперечення проти позову представника відповідача, суд прийшов до наступних висновків

Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини по позовних вимогах кожного позивача.

ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6192 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,3230 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,3187 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6207 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_5 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,5224 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_6 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6191 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_7 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,3805 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_8 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6190 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_8 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_9 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,2547 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_9 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_10 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,2145 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_10 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_11 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,3229 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_11 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_12 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6207 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_12 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_13 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,4621 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_13 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_14 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6209 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_14 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_15 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6192 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_15 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_16 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,4437 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_16 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_17 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,7884 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_17 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_18 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6208 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_18 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_19 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6190 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_19 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_20 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6192 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_20 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_21 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 0,9715 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_21 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_22 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,4344 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_22 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_23 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 0,9715 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_23 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_24 являється власником земельних ділянок в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,7272 га та 1,7414 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_24 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 7 років, які зареєстровані в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаних договорах оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_25 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6193 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_25 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_26 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,4591 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_26 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_27 являється власником як спадкоємець після смерті матері ОСОБА_76 земельних ділянок в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6191 га та 1,6192 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_76 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 7 років, які зареєстровані в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаних договорах оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_28 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,2145 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_28 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_29 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 0,9715 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_29 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_30 являється власником земельних ділянок в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,5080 га та 1,5407 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_30 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 7 років, які зареєстровані в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаних договорах оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_31 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6208 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_31 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_32 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6179 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_32 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_33 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,2143 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_33 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 0,4410 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_35 являється власником земельних ділянок в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6184 га та 1,6187 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_35 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 7 років, які зареєстровані в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаних договорах оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_36 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,5081 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_36 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_37 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,2145 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_37 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_38 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6207 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_38 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_39 являється власником земельних ділянок в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,3237 га та 1,3237 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року та 16.12.2008 року між ОСОБА_39 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 7 років, які зареєстровані в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаних договорах оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_40 являється власником земельних ділянок в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6207 га та 1,6208 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_40 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 7 років, які зареєстровані в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаних договорах оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_41 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,1202 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_41 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_42 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,3228 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_42 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_43 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6207 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_43 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_44 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,4293 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_44 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_45 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6209 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_45 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_46 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6178 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_46 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_47 являється власником земельних ділянок в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,2144 га та 1,2145 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_47 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 7 років, які зареєстровані в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаних договорах оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_48 являється власником земельних ділянок в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6191 га та 1,3237 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_48 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 7 років, які зареєстровані в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаних договорах оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_49 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6192 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_49 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_50 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,4190 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_50 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_51 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6185 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_51 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_52 являється власником земельних ділянок в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,7352 га та 1,4746 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_52 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 7 років, які зареєстровані в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаних договорах оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_53 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,3228 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_53 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_54 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,3248 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_54 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_55 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6192 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_55 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_56 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,2142 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_56 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_57 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,1203 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_57 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_58 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,2409 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_58 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_59 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6191 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_59 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_60 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6086 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_60 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_61 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6195 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_61 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_62 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,7903 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_62 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_63 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 0,9715 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_63 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_64 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6193 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_64 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_65 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6191 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_65 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_66 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6208 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_66 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_67 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6209 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_67 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_68 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,2690 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_68 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_69 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,2669 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_69 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_70 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6192 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_70 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_71 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 0,9715 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_71 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_72 являється власником земельних ділянок в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 0,7594 га та 0,8593 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_72 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» були підписані договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 7 років, які зареєстровані в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаних договорах оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_73 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 1,6191 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_73 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_74 являється власником земельної ділянки в с.Мізяківські Хутори Вінницького району, площею 0,9716 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2008 року між ОСОБА_74 та ТОВ «Правнича компанія «Справа» був підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач вважає підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаному договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Посилання позивача на підставу визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначено такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, на думку суду є недоведеним належними доказами.

Суд також враховує Правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року та положення ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Договір оренди землі між сторонами був заключний в 2008 році, строком на 7 років і дія даного договору закінчується в 2015 році.

Оскільки позивачем не доведено суду належними доказами порушення в дійсності права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди землі такої істотної умови як - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, її істотність, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивача, тому суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.15, 638 ЦК України, ст.ст.11, 15 Закону України «Про оренду землі», Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року, ст.ст.3,10,11,15,60,88,197,209,212,214,215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_10 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_11 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_12 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_13 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_14 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_15 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_16 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_17 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_18 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_19 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_20 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_21 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_22 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_23 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_24 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов'язання звільнити земельні ділянки відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_25 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_26 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_27 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов'язання звільнити земельні ділянки відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_28 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_29 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_30 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов'язання звільнити земельні ділянки відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_31 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_32 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_33 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_34 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_35 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними, витребування та повернення земельних ділянок відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_36 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним, витребування та повернення земельної ділянки відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_37 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_38 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_39 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними, витребування та повернення земельних ділянок відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_40 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними, витребування та повернення земельних ділянок відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_41 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним, витребування та повернення земельної ділянки відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_42 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_43 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_44 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_45 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_46 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_47 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними, витребування та повернення земельних ділянок відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_48 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов'язання звільнити земельні ділянки відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_49 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_50 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_51 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_52 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов'язання звільнити земельні ділянки відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_53 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_54 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_55 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним, витребування та повернення земельної ділянки відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_56 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_57 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_58 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_59 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_60 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_61 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_62 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_63 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_64 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_65 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_66 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_67 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_68 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_69 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_70 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним, витребування та повернення земельної ділянки відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_71 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним, витребування та повернення земельної ділянки відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_72 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними, витребування та повернення земельних ділянок відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_73 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним, витребування та повернення земельної ділянки відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_74 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним, витребування та повернення земельної ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: