Постанова № 39717237, 26.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2014 рокусправа № 2а/0470/1135/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

представника позивача - Нещерет Л.Г. ( довіреність від 23.06.2014)

представника відповідача - Волинець М.О.( довіреність від 06.06.2014)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального підприємства "Навчально-виробничий центр" Дніпропетровської обласної ради

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/1135/11 за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Навчально-виробничий центр" Дніпропетровської обласної ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У січні 2011 року Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області (далі - Позивач) звернулась з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Навчально-виробничий центр" Дніпропетровської обласної ради (далі - Відповідач), в якому просила зобов'язати Відповідача виконати вимоги контрольно-ревізійного відділу в м. Кривому Розі від 13.08.2010 № 6-28/2361, а саме:

- відшкодувати в повному обсязі зайво нараховану та виплачену премію в сумі 120146,70 грн. у способи, передбачені чинним законодавством, зокрема, шляхом проведення претензійно-позовної роботи, в т.ч. за рахунок винних осіб;

- відшкодувати в повному обсязі зайво нараховані відпускні в сумі 7064,54 грн. у способи, передбачені чинним законодавством, зокрема, шляхом проведення претензійно-позовної роботи, в т.ч., за рахунок винних осіб;

- відшкодувати в повному обсязі зайво нараховані виплати за лікарняними листами в сумі 1074,97 грн. у способи, передбачені чинним законодавством, зокрема, шляхом проведення претензійно-позовної роботи, в т.ч. за рахунок винних осіб;

- відшкодувати в повному обсязі зайво виплачену заробітну плату зовнішнім сумісникам в сумі 4740,54 грн. у способи, передбачені чинним законодавством, зокрема, шляхом проведення претензійно-позовної роботи, в т.ч. за рахунок винних осіб;

- відшкодувати в повному обсязі зайво перераховані кошти до загальнообов'язкових державних фондів в сумі 47339,10 грн., у способи, передбачені чинним законодавством, зокрема, шляхом здійснення перерахунку сум внесків до загальнообов'язкових державних фондів та зарахування зайво сплачених коштів в сумі 47399,10 грн. до майбутніх платежів.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що актом ревізії вказаного підприємства були встановлені порушення нарахування та виплати премій, заробітної плати за час відпустки, заробітної плати працівникам, які працюють в КП «НВЦ» ДОР за зовнішнім сумісництвом, у зв'язку з чим Позивачем було направлено вимогу про усунення вказаних порушень, які в добровільному порядку підприємством виконані не були. (а.с.2-7)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області були задоволені в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Відповідачем в судовому порядку вимога Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області оскаржена не була та у добровільному порядку виконана не була, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення. (а.с.160-164).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, КП «НВЦ» ДОР подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17 квітня 2012 року, та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підприємством нарахування та виплата премій працівникам здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому в акті ревізії Позивач зазначає, що винною особою у порушенні порядку нарахування та виплати премій є колишній директор ОСОБА_3, разом з тим, жодним обвинувальним вироком суду вказану особу не визнано винною у вчиненні зазначеного діяння. Зазначають, що педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш, як 240 годин на рік, не може вважатися сумісництвом. Крім того, сумісники мають право на оплату фактично виконаної роботи навіть тоді, коли були порушені встановлені для певної категорії працівників обмеження для роботи за сумісництвом. Вважають, що оскарження вимог Державної фінансової інспекції є правом, а не обов'язком Відповідача, факт не оскарження вказаної вимоги не може свідчити про її визнання КП «НВЦ» ДОР. (а.с.169-171)

Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача - КП "Навчально-виробничий центр" Дніпропетровської обласної ради, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених. Просили врахувати, що за результатами проведеної прокуратурою міста перевірки по матеріалам ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства, на підставі яких приймались вищевказані вимоги, у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб підприємства відмовлено з посиланням на п.2 ст.6 КПК України ( відсутність складу злочину) . Крім того, зобов'язуючи підприємство звертатись з позовами до суду, при цьому, до невизначених осіб, Держфінінспекція вийшла за межі своїх повноважень.

Представник Позивача - Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на безпідставність її доводів. Зазначав, що само по собі звільнення керівника підприємства з посади та наявність постанови про відмову у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб підприємства не звільняє Відповідача від проведення претензійно - позовної роботи щодо відшкодування зайво нарахованих у 2007- 2010 роках сум за рахунок винних осіб.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і наданих заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання п. 1.4.14 Плану контрольно-ревізійної контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області на другий квартал 2010 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 08.07.2010 р. № 453, уповноваженими фахівцями Позивача проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Навчально-виробничий центр" Дніпропетровської обласної ради за період з 01.01.2007 по 31.05.2010, за результатами якої складено акт № 6-19/057 від 29.07.2010 р. (а.с.8-15)

Перевіркою було встановлено наступне:

- ревізією з питання повноти нарахування та виплати премій за результатами роботи за квартал, встановлено порушення ст. 97 Кодексу законів про працю від 10.12.1971 № 322-УІІІ. ст. 14, 15 Закону України "Про оплату праці", п. 4.4 Колективною договору від 04.10.2006 № 58. п. 4.4, 6.5 Колективного договору від 01.12.2009 №70 в частині виплати окремим працівникам підприємства квартальних премій в завищеному розмірі, у зв'язку з тим, що підприємство при визначенні розміру премії не звертало уваги на обмеження, встановлені Колективними договорами та додатком № 3 «Положення про оплату праці», де встановлено максимальний відсоток премій по професіях та посадах та у розмірі не більше 100% посадового окладу (тарифної сітки) на місяць;

- ревізією правильності нарахування середньої заробітної плати за час відпустки встановлено, що в порушення п.1, п.8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.4 розділу III Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, завищено розмір середньої заробітної плати для нарахування відпускних на суму 7 064,54 грн. (в т.ч. за 2007 рік - 2832,54 грн., 2008 рік - 3437,78 грн., 2009 рік - 538,70 грн., І кв. 2010 року - 255,52 грн.). Вищезазначені порушення призвели до матеріальної шкоди (збитків) підприємству в загальній сумі 127211,24 гривень.

- ревізією правильності нарахування і виплати заробітної плати працівникам, які працюють в КП „НВЦ" ДОР за зовнішнім сумісництвом, встановлено, що закладом в порушення ст.1 Закону України "Про оплату праці", п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 №245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" проведено нарахування та виплату заробітної плати за час, коли сумісник працював за основним місцем роботи, внаслідок чого зайво виплачено заробітну плату за 2008р. та 2009р. в сумі 4740,54 грн. (2007 рік-119,70 грн., 2008 рік - 1476,01 грн., 2009 рік - 1661,71 грн., 2010 рік - 1483,12 грн.), а також зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано внесків до державних цільових фондів на загальну суму 1594,45 грн. ( в т.ч. за 2007 рік - 43,90 грн., 2008 рік - 541,40грн., 2009 рік - 465,14 грн., 2010 рік - 544,01 грн.).

- ревізією нарахування та виплати допомоги по тимчасовій втраті працездатності внаслідок порушень, викладених в п. 6.2 акту, які були спричинені виплатою премій в завищеному обсязі, зайво нараховано виплати в загальній сумі 3577,71 грн. за лікарняним листком з них: оплата перших п'яти днів лікарняного в сумі 1074,97 грн. (в т. ч. за 2007 рік - 370,95 грн., 2008 рік - 428,86 грн., 2009 рік - 275,16 грн.), та 2502,74 грн. за рахунок коштів Фонду соціального страхування, що є порушенням п. 7,8 порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 зі змінами. Зайве нарахування і виплата сум за лікарняними листами перших п'яти днів лікарняного в сумі 1074,97 грн. призвело до зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів в сумі 356,89 грн. а саме: до Пенсійного фонду України в сумі 356,89 грн. (в т. ч. за 2007 рік - 123.16 грн. 2008 рік - 142,38 грн., 2009 рік - 91,35 грн.), чим порушено ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 №400/97-ВР.

13.08.2010 року Позивачем на адресу Відповідача направлено вимогу № 6-28/2361 щодо усунення виявлених порушень шляхом проведення претензійно - позовної роботи щодо відшкодування зайво нарахованих у 2007- 2010 роках сум , у тому числі і за рахунок винних осіб. (а.с.55)

Зобов'язання Відповідача виконати вимоги Позивача і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем в судовому порядку вимога Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області оскаржена не була та у добровільному порядку виконана не була, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Як слідує із матеріалів справи, Держфініспекція відповідного позову не заявлялось.

В той же час, як слідує із суті заявленої вимоги (а.с. 55), Держфінінспекція пред'явила вимоги, які зводяться до зобов'язання підприємства внести в касу певні кошти шляхом проведення претензійно-правової роботи про стягнення цих коштів з винних осіб в порядку та розмірі, встановленому ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Однак, відповідно до приписів правових норм, звернення до суду з позовом - це право підприємства, установи, організації, а не її обов'язок.

Тим більше, сформовані фінансовою інспекцією Вимоги на усунення виявлених порушень повинні узгоджуватись з приписами правових норм, які мають бути застосовані при їх виконанні.

З огляду на час встановлених за позицією Держфінінспекції порушень - 2007-2010 роки, їх неналежне обґрунтування, вимоги про проведення у 2013 році претензійно-правової роботи, у тому числі, і шляхом стягнення цих коштів з винних осіб в порядку та розмірі, встановленому ст. 130-136 Кодексу Законів про працю України, визнаються колегією суддів некоректними та такими, що не підлягають задоволенню.

Більш того, у матеріалах справи наявна постанова компетентного органу, прийнята за результатами проведеної прокуратурою міста перевірки по матеріалах ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства(саме цей Акт ревізії слугував підставою для прийняття вищевказаних вимог), якою відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб підприємства.

Оскільки судом першої інстанції не було враховано вищевказані обставини та приписи правових норм, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вимог Держфінінспекції.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

постановив :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Навчально-виробничий центр" Дніпропетровської обласної ради - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/1135/11 - скасувати та прийняти нову.

У задоволенні позовних вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 01 липня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко