Постанова № 39717211, 26.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2014 рокусправа № 2а/0470/3427/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності

Фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 04 березня 2013 року

у справі № 2а/0470/3427/12

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності

Фізичної особи ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

до відповідача Державної податкової інспекції

у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області,

вул. Театральна, 1-А, м. Дніпропетровськ, 49047;

до відповідача Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області,

вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпропетровськ, 49600, МСП;

про скасування акта, -

встановив: Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 подано позов до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська та до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 жовтня 2011 року №№ 0005901701 і 0005911701, та від 19 грудня 2011 року №№ 0006201701 і 0006221701.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Куделько Н.Є.) своєю постановою від 04 березня 2013 року у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, отримавши у ІІІ кварталі 2010 року виручку понад 500.000,00 грн., втратила статус суб'єкта малого підприємництва - платника єдиного податку, і з ІV кварталу до оподаткування її доходів мають застосовуватись положення законодавства, що визначають порядок оподаткування на загальних засадах.

ОСОБА_1, відповідно, підлягала обов'язковій реєстрації платником ПДВ. Отримані грошові кошти є об'єктом оподаткування ПДВ.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Позивач - Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що на 2011 рік отримувала Свідоцтво про сплату єдиного податку. Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська, Відповідач, не ухвалював жодного рішення про анулювання цього Свідоцтва та не довів його до відома платника податків.

Крім того, критерієм для реєстрації платником ПДВ є здійснення операцій з поставки товарів, що підлягають оподаткуванню згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР). Поняття «отриманий дохід» та «обсяг продажу» не кореспондується з приписами підпункту 2.3.1 цього Закону.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

З огляду на встановлений факт реорганізації, та в силу приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне здійснити заміну відповідних сторін - Відповідачів у справі, їх правонаступниками - ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13 квітня 2010 року по 30 червня 2011 року.

За результатами перевірки складений Акт № 3268/17-3-16/НОМЕР_5 від 06 жовтня 2011 року.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення -

Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року N 727/98, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 41.804,37 грн.;

статей 9, 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), статей 185, 187 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, в результаті чого донараховано податок на додану вартість у розмірі 55.422,96 грн.

Виходячи з фактичних обставин справи, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, яка перебувала на спрощеній системі оподаткування -

у ІІІ кварталі 2010 року перевищила граничний обсяг виручки 500.000,00 грн. від реалізації продукції;

у IV кварталі 2010 року ОСОБА_1 фінансово-господарської діяльності не здійснювала, доходів не отримувала;

у першому півріччі 2011 підприємцем було отримано дохід в сумі 277.114,80 грн.

За позицією фахівців контролюючого органу, за ІІІ квартал 2010 року встановлене перевищення граничного обсягу виручки 500.000,00 грн. від реалізації продукції зобов'язувало платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, з реєстрацією платником ПДВ, відповідно.

Сума перевищення підлягала оподаткуванню на загальних підставах. (1.581,00 грн. х 15% = 237,15 грн.)

Крім того, встановлене перевищення граничного обсягу виручки 500.000,00 грн. від реалізації продукції за календарний 2010 рік не надавало законодавчих підстав Суб'єкту підприємницької діяльності для застосування спрощеної системи оподаткування у 2011 році. Сума отриманого доходу, відповідно, підлягала оподаткуванню на загальних підставах (277.114,80 грн. х 15% = 41.567,22 грн.).

19 жовтня 2011 року керівником контролюючого органу прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0005901701 та 0005911701.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -

50 11010200, податок з доходів фізичних осіб, у розмірі 46.217,49 грн.;

30 14010100, податок на додану вартість, у розмірі 55.422,96 грн.

За результатами адміністративного оскарження, -

повідомлення-рішення № 0005901701 скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 59,29 грн.;

збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1.020,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за неподання звітності.

19 грудня 2011 року керівником контролюючого органу прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0006201701 і 0006221701.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -

50 11010200, податок з доходів фізичних осіб, у розмірі 46.158,20 грн.;

30 14010100, податок на додану вартість, у розмірі 1.020,00 грн.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією фахівців контролюючого органу, з чим погодився суд першої інстанції, за ІІІ квартал 2010 року встановлене перевищення граничного обсягу виручки 500.000,00 грн. від реалізації продукції зобов'язувало платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, з реєстрацією платником ПДВ, відповідно.

В той же час, перелік підстав, за наявності яких особа підлягала обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, визначався Законом України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР).

Відповідно до підпункту 2.3.1 цього Закону особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000,00 гривень (без урахування податку на додану вартість). Таким чином, загальна сума, що перевищує 300 000,00 гривень визначається виходячи з операцій, що підлягають оподаткуванню згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР).

Податкова служба, виходячи з підстав визначення спірних податкових зобов'язань, безпідставно ототожнює поняття «виручка», якою згідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року N 727/98, є сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), з поняттям «оподатковуваних операцій» в розумінні підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР), оскільки відповідно до статті 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року N 727/98 платник єдиного податку не є платником ПДВ, у зв'язку з чим суми поставки товарів (послуг), здійсненні під час перебування суб'єкта підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Акт перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не містить у собі відомостей про те, що позивачем протягом останніх дванадцяти календарних місяців перевищено 300 000,00 гривень - граничну суму від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з Законом України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, підстави для нарахування позивачу спірних податкових зобов'язань не узгоджуються з вимогами Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року N 727/98 та Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР), що є підставою для скасування оскарженого повідомлення-рішення як протиправного.

Іншою підставою для визначення суми податкового зобов'язання стало оподаткування суми перевищення обсягу виручки 500.000,00 грн. за ІІІ квартали 2010 року.

Питання оподаткування сум, що перевищують установлений законодавцем граничний обсяг виручки, положеннями Указу врегульовані не були.

Аналіз загальних принципів оподаткування, закріплених Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування», якими встановлювались засади податкових відносин в Україні на час виникнення спірних відносин, та наведених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що оподаткування доходів СПД-ФО - платника єдиного податку, отриманих з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, має здійснюватись із застосуванням встановлених правил загальної системи оподаткування для платників податків, що не є такими - суб'єктами підприємницької діяльності.

Крім того, за позицією фахівців контролюючого органу, встановлене перевищення граничного обсягу виручки 500.000,00 грн. від реалізації продукції за календарний 2010 рік не надавало законодавчих підстав Суб'єкту підприємницької діяльності для застосування спрощеної системи оподаткування у 2011 році. Суми отриманого доходу, відповідно, підлягали оподаткуванню на загальних підставах.

Безумовно, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених Указом вимог. При цьому, при застосуванні терміна «рік» у розумінні Указу № 727/98, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року N 507, якою визначено, що під терміном «рік» вживається термін «календарний рік», який розпочинається 1 січня та триває по 31 грудня включно.

Порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 Указу, у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку.

Лише за умов додержання приписів зазначеного Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку. Сама таке розуміння наведених нормативних актів доведено Вищим адміністративним судом України листом від 15.06.2010 року N 889/11/13-10.

Встановлене перевищення граничного обсягу виручки 500.000,00 грн. від реалізації продукції за 2010 рік, як факт встановлений, не надавало законодавчих підстав Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 для застосування спрощеної системи оподаткування у 2011 році.

В той же час, в силу статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року N 13-92 (втратив чинність згідно із Законом України від 4 листопада 2011 року N 4014-VI) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

У відповідності з Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19 жовтня 2000 року N 2063-III для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності.

Згідно із Порядком ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1269, для визначення результатів власної підприємницької діяльності платник єдиного податку веде книгу обліку доходів та витрат.

Книгу ведуть підприємці-фізичні особи, що сплачують єдиний податок та підприємці на загальній системі оподаткування. Ведення книги за формою № 10 у цих двох категорій підприємців відрізняється. Єдинники мають дещо спрощений порядок ведення книги.

В акті перевірки є теза про те, що Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 первинні бухгалтерські документи, які підтверджують витрати, до перевірки не надала.

Проте, виключно у випадку, якщо витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони мали бути враховані податковим органом при проведенні остаточних розрахунків за нормами.

За встановлених обставин, визначення суми податкового зобов'язання згідно даних тільки про доходи книги обліку, без урахування витрат, не можна визнати достовірним.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу Адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі № 2а/0470/3427/12 скасувати та прийняти нову постанову суду.

Позов Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0005901701 і 0005911701 від 19 жовтня 2011 року, та №№ 0006201701 і 0006221701 від 19 грудня 2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 01 липня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко