Ухвала суду № 39716948, 01.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2014 року

справа № 2а-4725/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засідані апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року у справі № 2а-4725/10/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Мінхоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс" звернулось зо суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя №0001822301/0 від 17 листопада 2009 року, №0001822301/1 від 05 лютого 2010 року, №0001822301/2 від 12 квітня 2010 року та №0001822301/3 від 05 липня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 821035 грн., за штрафними фінансовими санкціями 398248 грн., а всього на загальну суму 1219283 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав про помилковість висновків податкового органу, викладеному в Акті перевірки № 131/23-5/31775566 від 04 листопада 2009 року, щодо порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 821035 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що грошове зобов’язання позивачу у розмірі 749750 грн. було нараховано податковим органом до закінчення строку позовної давності по векселю власної емісії, а факт банкрутства та скасування державної реєстрації ТОВ «Ерідан-Інвест» не пов’язується з перебігом строку позовної давності. ТОВ «Ерідан-Інвест» могло передати вексель іншій особі, яка могла його пред’явити позивачу до сплати. Суд також вийшов за межі позовних вимог, дослідивши та надавши оцінку порушення позивачем податкового законодавства в частині заниження валових доходів у 1 кварталі 2009 року на суму 26500 грн., хоча це порушення позивачем не оспорювалось. Суд також не надав належної оцінки доводам позивача, що за весь перевіряє мий період підприємство отримувало дохід, і реалізація продукції за цінами нижчими ніж витрати на її виготовлення не свідчить про те, що ця діяльність є негосподарською для цілей оподаткування.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Мінхоходів у Запорізькій області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, зазначило про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке не підлягає скасуванню.

У судовому засідання представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових запереченнях на неї.

Прокурор, який подав заяву про вступ у справу, просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, відповідачем, на підставі направлень № 300771 від 12 жовтня 2009 року та № 300825 від 26 жовтня 2009 року, проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за наслідками якої 04.11.2009 року складений Акт № 131/23-5/31775566. В ході перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства: 1) пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого підприємством занижено валовий доход по декларації з податку на прибуток за 3 кв. 2008 року на загальну суму 2999000 грн. за рахунок не включення до складу валового доходу суму безповоротної фінансової допомоги (кредиторської заборгованості за векселем, виданим ТОВ «Ерідан-Інвест»); 2) п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого завищено валові витрати по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року на загальну суму 285140 грн. за рахунок віднесення до складу валових витрат витрати на виготовлення продукції, яка в подальшому була реалізована покупцю за цінами нижчими ніж витрати на її виготовлення; 3) пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» внаслідок чого занижено валовий доход по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року на загальну суму 26500 грн. за рахунок не включення до складу валового доходу консалтингових послуг ТОВ «Дієг-Авіастар». За результатами розгляду Акту перевірки відповідачем 17 листопада 2009 року прийнято податкове повідомлення – рішення №0001822301/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 821035 грн., за штрафними фінансовими санкціями 398248 грн., а всього на загальну суму 1219283 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ( скарга № 1112/1 від 11.12.2009 року), ДПА у Запорізький області ( повторна скарга № 1 від 17.02.2010 року), ДПА України ( повторна скарга № 35 від 23.04.2010 року). Рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 1215/10/25-002 від 05.02.2010 року податкове повідомлення-рішення № 0001822301/0 залишено без змін. Рішенням ДПА у Запорізький області № 1584/10/25-020 податкові повідомлення-рішення № 0001822301/0 та № 0001822301/1 залишені без змін. Рішенням ДПА України № 5974/6/25-0115 від 23.06.2010 року податкові повідомлення-рішення № 0001822301/0, № 0001822301/1, 0001822301/2, залишені без змін та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001822301/3.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із правомірності спірних податкових повідомлень-рішень та відсутності підстав для їх скасвання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону Україні "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) визначено, що до складу валового доходу включається доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Відповідно до вимог пункту 4 статті 91 Цивільного кодексу України "Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення."

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

За приписами статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від 05 квітня 2001 року № 2374-ІІІ у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Отже, у покупця - емітента простого векселя виникає зобов'язання сплатити певну суму, вказану в простому векселі, і припиняються зобов'язання за договором купівлі-продажу. Таким чином, у разі якщо підприємство - кредитор ліквідовано без визнання правонаступництва, то господарське зобов'язання щодо погашення вексель, отримувачем яких він є, припиняється. При цьому перебіг позовної давності щодо заборгованості за такими векселями зупиняється.

Отже, підприємством порушено вимоги підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, а саме: заниження валових доходів по рядку 01.6 декларації з податку на прибуток на загальну суму 2999999, 00 грн.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "УП Укрпромресурс" відповідно до договору на надання послуг №31/У від 10 березня 2009 року та акту здачі - приймання наданих послуг б/н від 31 березня 2009 року були надані консалтингові послуги Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієг-Авіастар" на загальну суму 26500,00 грн.

Відповідно до додатка 3 до Довідки про загальну інформацію сума доходів отриманих від продажу даних послуг не ввійшла до складу валових доходів 1 кварталу 2009 року, а відображена лише у складі валових доходів декларації з податку на прибуток півріччя 2009 року. З посиланням на вищезазначене в акті перевірки вчинено запис, що ТОВ "УП Укрпромресурс", в порушення підпункту 4.1.1 п. 4.1 статті 4, пункту11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону Україні "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено валовий доход по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року на загальну суму 26500,00 грн. за рахунок не включення до складу валового доходу консалтингових послуг наданих Товариство з обмеедною відповідальністю "Дієг-Авіастар" відповідно акту здачі-приймання наданих послуг б/н від 31 березня 2009 року.

Пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-Х1У визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог пункту 4.1.1 п. 4.1 статті 4 вказаного Закону валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статтці 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше; або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установ, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку. Тобто, в порушення ппідпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством позивача занижено валовий дохід по рядку 01.1 декларації з податку на прибуток "доходи від продажу товарів (робіт, послух) у першому кварталі 2009 року на загальну суму 26500, 00 грн.

Крім того, згідно матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "УП Укрпромресурс" придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієг-Авіастар" сорт кований марки ПТ-7М 6 140 мм у кількості 6,6 тон за ціною 105000,00 грн. за тону (на суму 693000,00 грн. та труби титанові сі 25x4,0 марки ПТ-7М, що підтверджено видатковою накладною від 10 червня 2008 року № РН-0000004 на загальну суму 840510,00 грн. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "УП Укрпромресурс" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дієг-Авіастар" (Виконавець) укладено Договір на переробку давальницької сировини № 26 від 20 червня 2008 року. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "УП Укрпромресурс" та Закритим акціонерним товариством Нікопольський завод сталевих труб "ЮтіСТ" (Виконавець) укладено Договір на переробку давальницької сировини № 01-2361 від 20 квітня 2006 року.

Як свідчать матеріали справи, в ході перевірки встановлено, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 26 за 1 квартал 2009 року вартість 734 кг. труби титанової ПТ-7М d 133x4,0-5,0 мм складає 344 230,40 грн. Відповідно до наданих первинних документів прибуткових накладних, договорів, актів виконаних робіт підприємством фактично понесено витрат на створення 734 кг. труби титанової ПТ- 7 М d 133x4,0-5,0 мм - 345 761, 00 грн. Вищевказана продукція, а саме 734кг. труби титанової ПТ -7М d 133x4,0 - 5,0 мм., відповідно до видаткової накладної від 23 січня 2009 року №РН-0000001 за ціною 82,59 грн. за кг (без ПДВ) Товариством з обмеженою відповідальністю "УП Укрпромресурс", реалізувало Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієг-Авіастар" на загальну суму 72745,27 грн., у тому числі податок на додану вартість 12124, 21 грн.

Висновок перевіряючих щодо порушення позивачем пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств, оскільки по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року завищено валові витрати на 285140, 00 грн., за рахунок віднесення до складу валових витрат на виготовлення продукції, яка в подальшому була реалізована покупцю за цінами нижчими ніж витрати на її виготовлення, що для цілей оподаткування відповідно до вказаного Закону не може бути визнано як господарська діяльність, суд вважає обґрунтованими з огляду на наступне:

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу це сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 вказаного Закону, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередньо участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Пунктом 1 статті 142 "Прибуток (доход) суб'єкта господарювання" Господарського кодексу України, визначає, ще "прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на валових витрат та суму амортизаційних відрахувань".

Отже, у визначенні господарської діяльності згідно статті 142 Господарського кодексу України термін "доход" ототожнюється з "прибутком". Враховуючи вказані вимоги Закону, платники податків мають право відносити до складу валових доходів та валових витрат суми коштів, що пов'язані з веденням господарської діяльності таких платників, тобто з діяльності, направленої на отримання доходу.

Таким чином, висновки перевірки є обґрунтованими та відповідно донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток таким, що здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому штрафні санкції нараховано правильно.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітарне підприємство Укрпромресурс" – залишити без задоволення.

Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року у справі № 2а-4725/10/0870 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко