Ухвала суду № 39716915, 22.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2013 року

справа № 0870/9574/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року у справі № 0870/9574/12 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №0000900028 від 12 вересня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем з податку на прибуток на загальну суму 1 000 338,25 грн., з якого за основним платежем 845 049,00 грн. та за штрафними санкціями 155 289,25 грн. та №0000910028 від 12 вересня 2012 року, яким зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 243 259,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про безпідставність висновків податкового органу за результатами позапланової невиїзної перевірки. Відповідно до висновків відповідача про неможливість підтвердження фактів реального здійснення господарських операцій з придбання Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” робіт, послуг, продукції у Товариства з обмеженою відповідальністю “Соліт-Буд”, БВП “Строитель-Плюс”, Товариство з обмеженою відповідальністю НВФ “Еолла”, фірма “Капітель Плюс”, з огляду на результати документальних невиїзних перевірок Товариства з обюмеженою відповідальністю “Соліт-Буд”, фірми “Капітель Плюс”, БВП “Строитель-Плюс”, Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ “Еолла”. Всі необхідні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами (договори, податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, платіжні доручення, видаткові накладні, прибуткові ордери, товарно-транспортні накладні тощо) є в наявності та були досліджені податковим органом під час перевірки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що за період з 04 лютого 2010 року по 20 січня 2012 року позивачем здійснено операції з підприємствами постачальниками відповідно до правочинів, які укладені без дотримання вимог Цивільного кодексу України та не спрямовані на реальне настання фактичних наслідків, що обумовлені ними.

Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” у письмових запереченнях на апеляційну скаргу просило залишити оскаржувану постанову без змін як законну та обґрунтовану.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” є юридичною особою та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 17 травня 2000 року, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №555996. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами: БПВ “Строитель-Плюс” за листопад-грудень 2010 року, квітень-жовтень, грудень 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю “Південь-Схід Моноліт” за серпень 2012 року, Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ “Промкоплект” за вересень 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ “Еолла” за червень-жовтень, грудень 2009 року, лютий-березень, серпень, листопад-грудень 2010 року, березень-червень 2011 року, Фірмою “Капітель Плюс” за червень, серпень, жовтень, грудень 2009 року, червень-вересень 2010 року, листопад 2010 року, січень, травень, грудень 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю “Соліт-Буд” за червень, серпень, листопад 2010 року. За результатами вказаної перевірки складено акт №316/28-0/00130926 від 27 серпня 2012 року про порушення позивачем вимог статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, пункту 146.12 статті 146 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 845049,00 грн., в тому числі по періодах: за 2009 рік на суму 256782,00 грн., за 2010 рік на суму 364375,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 223892,00 грн. та встановлено завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування від усіх видів діяльності за І квартал 2011 року у сумі 243259,00 грн. 12 вересня 2012 року відповідачем прийняті та направлені на адресу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” податкові повідомлення – рішення: №0000900028 від 12 вересня 2012 pоку, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1 000 338,25 грн., в тому числі за основним платежем на суму 845 049,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 155 289,25 грн.; №0000910028 від 12 вересня 2012 pоку, яким зменшено суму від’ємного значення з податку на прибуток за І квартал 2011 року в розмірі 243259,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Для встановлення факту порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” необхідним є встановлення віднесення до складу валових витрат, які не підтверджені документально. Пунктом 5.11 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Відповідно до пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексуУкраїни витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. Відповідно до підпункту 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 11 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.3 пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг. Відповідно до пункту 138.8. статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, утому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Відповідно до підпункту 138.8.1. пункту 138.8. статті 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 140.5. статті 140 Податкового кодексу України установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється. Отже, для встановлення правомірності формування валових витрат за Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” та Податковим Кодексом України необхідним є їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Щодо взаємовідносин Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” з його контрагентами,слід зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Соліт-Буд” (підрядник) були укладені підрядні договори на виконання робіт з капітального ремонту обладнання замовника: № 017 від 28 травня 2010 року; № 018 від 28 травня 2010 року; №019 від 28 травня 2010 року; №021 від 18 серпня 2010 року; №071 від 20 вересня 2010 року; №072 від 20 вересня 2010 року; №073 від 20 вересня 2010 року та договір на виконання підрядних робіт по впровадженню автоматичної системи комерційного обліку електроенергії №708 від 07 серпня 2010 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” з Товариством з обмеженою відповідальністю “Соліт-Буд” з придбання послуг до матеріалів справи надані підрядні договори за 2010 рік та розрахунки вартості виконаних робіт. Розрахунки між суб’єктами господарювання за виконані роботи здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Виконання замовлених робіт, поміж іншим, підтверджується, робочою документацією та робочими кресленнями автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії Відкритого акціонерного товариства“Запоріжжяобленерго”, а також списком капітальних інвестицій Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” за 2008-2011 роки. Також наданими до матеріалів справи документами підтверджується, що станом на час здійснення операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Соліт-Буд” останнє було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та зареєстроване, як платник податку на додану вартість. Крім того, довідкою від 21 липня 2010 року №13026 виданої Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя зазначено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю “Соліт-Буд” станом на 21 липня 2010 року відсутня податкова заборгованість.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Капітель Плюс” (підрядник) були укладені договори підряду на виконання робіт з реконструкції обладнання замовника №33/06-10 від 01 червня 2010 року; №34/06-10 від 01 червня 2010 року; №481 від 10 липня 2008 року; №35/06-10 від 01 червня 2010 року, №60/05-09 від 15 травня 2009 року; № 28-12-08/КП від 27 січня 2009 року; № 482 від 10 липня 2008 року; № 639 від 25 грудня 2009 року, №950211 /308 від 17 лютого 2010 року; договори підряду №40/08-09 від 10 серпня 2009 року, №641 від 25 листопада 2009 року, №68/07-10 від 19 липня 2010 року. Також, між позивачем (покупець) та БВП “Строитель Плюс” (постачальник) були укладені договори про закупівлю товарів (лаки, фарби, електротехнічне устаткування) за державні кошти: №34/11-10 від 23 листопада 2010 року; №32/10-10 від 12 жовтня 2010 року; №440311/321 від 15 березня 2011 року. На підтвердження здійснення господарських операцій відкритого акціонерного товариства“Запоріжжяобленерго” з фірмою “Капітель Плюс” до матеріалів справи надані договори підряду у капітальному будівництві та розрахунки вартості замовлених робіт. Розрахунки між суб’єктами господарювання за виконані роботи здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Також виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи.

На підтвердження здійснення господарських операцій Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” з БВП “Строитель-Плюс” до матеріалів справи надані договори про закупівлю товарів за державні кошти та розрахунки вартості замовлених робіт. Розрахунки між суб’єктами господарювання за виконані роботи здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, видатковими накладними та прибутковими ордерами. Отримання позивачем матеріалів від БВП “Строитель-Плюс” підтверджується прибутковими ордерами №5000010159, №5000001926, №5000002864, №5000004854, №5000008688, №5000003824, №5000006011, №5000007177, №5000008608, №5000008673, №5000007956, №5000008907. Використання отриманих від БВП “Строитель-Плюс” в господарській діяльності позивача підтверджується відомостями витрат матеріалів Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ “Еолла” (виконавець) були уклдені договори про надання послуг з діагностики, ремонту, налагодження машин і механізмів: №59/04-09 від 17 квітня 2009 року; №34/11-09 від 03 листопада 2009 року; № 43/04-41 від 27 квітня 2010 року; № 480211 від 15 лютого 2011 року; №490211 від 15 лютого 2011 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” з Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ “Еолла” до матеріалів справи надані договори про надання послуг з монтажу, ремонту, налагодженню машин і механізмів. Розрахунки між суб’єктами господарювання за виконані роботи здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Також виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи. Крім того в матеріалах справи наявні витяги з “Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07)”, затверджених наказом №132 від 18 червня 2007 року Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду та з “Правил будови і безпечної експлуатації підйомників (НПАОП 0.00-1.36-03)”, затверджених наказом №232 від 08 грудня 2003 року Державного комітету України з нагляду за охороною праці, а також в матеріалах справи наявні графіки технічних оглядів та ремонтів кранів та підйомників, на підтвердження необхідності отримання вказаних послуг від Товаристваз обмеженою відповідальністю НВФ “Еолла”.

Отже на підтвердження здійснення господарських операцій Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” з Товариством з обмеженою відповідальністю “Соліт-Буд”, фірмою “Капітель Плюс”, БВП “Будівельник-Плюс”, Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ “Еолла” з придбання товарів та послуг для подальшого використання у господарській діяльності до матеріалів справи надано договори, розрахунки, платіжні доручення, акти прийняття виконаних робіт, відомості витрат матеріалів, тощо. Укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю “Соліт-Буд”, фірмою “Капітель Плюс”, БВП “Будівельник-Плюс”, Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ “Еолла” угоди відповідають змісту господарської діяльності позивача.

Таким чином до матеріалів справи надано достатньо доказів на підтвердження проведення господарських операцій між позивачем ТОВ “Соліт-Буд”, фірмою “Капітель Плюс”, БВП “Будівельник-Плюс”, ТОВ НВФ “Еолла”. З огляду на документальне підтвердження здійснених господарських операцій позивача з ТОВ “Соліт-Буд”, фірмою “Капітель Плюс”, БВП “Будівельник-Плюс”, ТОВ НВФ “Еолла” суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу про порушення норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та норм Податкового кодексу України.

Разом з тим, висновку про відсутність реального характеру вчинення господарських операцій податковий орган дійшов з огляду на надані до СДПІ акти позапланових перевірок ДПІ, на обліку у яких знаходяться Товаристві з обмеженою відповідальністю “Соліт-Буд”, БВП "Строитель-Плюс", Товаристві з обмеженою відповідальністю НВФ „Еолла”, Фірма “Капітель Плюс”, актів позапланових перевірок Державної податкової інспекції, на обліку у яких знаходяться контрагенти зазначених підприємств, надані до податкових органів податкових декларацій та додатків 5 “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів”, відповідно до яких сумнівні контрагенти Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” по ланцюгу надання послуг та постачання продукції не є виконавцями цих послуг та виробниками поставленої продукції. Крім того, проведеними перевірками встановлено відсутність виробничо-складських приміщень у підприємств-постачальників по ланцюгу постачання, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Висновки вказаних актів перевірок містять лише інформацію про виявлені порушення вимог податкового законодавства саме з боку вказаних юридичних осіб, а не його контрагентів. Оскільки сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не повинна створювати негативних наслідків для покупця. Отже, податкові органи не можуть накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Посилання податкового органу на постанову господарського суду Донецької області від 04 травня 2011 року, якою Товариство з обмеженою відповідальністю “Соліт Буд” визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 29 липня 2011 року державна реєстрація юридичної особи припинена у зв’язку із визнанням її банкрутом, оскільки визнання банкрутом та припинення державної реєстрації відбулося після виконання зобов’язань за укладеними договорами.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Статті 215 Цивільного кодексу України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, фактичні обставини об’єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем і його контрагентами, та правомірність формування витрат відповідно до первинних бухгалтерських документів, а тому позовні вимоги задоволено правильно.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року у справі № 0870/9574/12 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна