Ухвала суду № 39716717, 22.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2014 рокусправа № 2а-175/5207/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2013 року у справі № 2а-175/5207/13-а за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального трудового стажу період роботи на великовантажних автомобілях за період з 05 лютого 2004 року по 19 лютого 2008 року та здійснити виплату недоотриманих грошових коштів, призначених за результатами перерахунку, з урахуванням пільгового стажу за період з 05 лютого 2004 року по 19 лютого 2008 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідно до записів трудової книжки, довідки, виданої Філією «Дніпропетровської бази механізації №456» Публічного акціонерного товариства «Дніпроелектромонтаж» від 20 червня 2013 року №16 та свідоцтва Державного підприємства «Регіональний навчально-методичний центр підготовки фахівців, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом» № 011286 від 05 лютого 2004 року про проходження атестації факторів трудового процесу підтверджується право на призначення та отримання пенсії ОСОБА_1. відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на наявності спеціального трудового стажу період роботи на великовантажних автомобілях за період з 05 лютого 2004 року по 19 лютого 2008 року.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду. Апелянт зазначає, що відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений шестимісячний строк подання адміністративного позову, а тому ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2013 року прийнято необґрунтовано.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській. Позивач звертався із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зарахування до пільгового стажу відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи водієм з перевезення вибухонебезпечного вантажу в Дніпропетровській базі механізації №456 Закритого акціонерного товариства «Дніпроелектромонтаж» за період з 05 лютого 2004 року по 19 лютого 2008 року. Листом відповідача від 25 липня 2013 року №У1637-13 у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем місячного строку звернення з позовною заявою для оскарження рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України

для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що початком перебігу строку оскарження дій суб'єкта владних повноважень позивачем є момент, з якого позивач дізнався про порушення свого права, а саме отримання листа-відповіді Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25 липня 2013 року №У1637-13. Оскільки дата отримання зазначеного листа відповідача ОСОБА_1 не підтверджена, датою початку перебігу строку для подання позовної заяви про оскарження дій суб'єкта владних повноважень є дата складання зазначеного листа - 25 липня 2013 року.

Таким чином, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою 24 жовтня 2013 року у строк, встановлений частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які призвели до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена ухвала - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 195-196, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2013 року у справі № 2а-175/5207/13-а - скасувати.

Справу № 2а-175/5207/13-а направити до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не підлягає оскарженню, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко