Ухвала суду № 39716281, 02.07.2014, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

02.07.2014

Справа №642/2732/14

Провадження №2п/642/29/14

У Х В А Л А

01 липня 2014 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Скляренка С.О.., за участю секретаря Островерхової О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 16 травня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 16.05.2014 року позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки був задоволений: звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №52Ф-СК-400/z3 від 19.03.2008 року між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_2, а саме чотирьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з чотирьох жилих кімнат, загальною площею 73,7 кв. м., житловою 52,3 кв. м., яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 29 грудня 2004 року за реєстром №6935, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 30 грудня 2004 року, номер витягу 615148, номер правочину 431131 (право власності зареєстроване Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 19 січня 2005 року в книзі №1 за номером запису В-52112 за реєстраційним номером 9380369, що підтверджується його витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно 6257109), шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (код ЄДРПОУ 14359319) за кредитним договором №52Ф-СК-400 від 19.03.2008 року, в розмірі заборгованості станом на 20.03.2014 року в сумі 2057383,23 грн., а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ БАНК» сплачений судовий збір в сумі 3775,80 грн.

30.05.2014 року представник відповідача ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що за місцем реєстрації, на яку надсилалися судові повістки, вона не мешкає з березня 2014 року,а з 15.05.2014 року знята з реєстрації за вказаною адресою, про судові засідання їй не було відомо, оскільки повістки отримувала мати, а крім того, вважає фактом, що має істотне значення при вирішенні питання про перегляд заочного рішення суду, те, що майно, на яке було звернено стягнення, є єдиним житлом майнового поручителя та її неповнолітнього сина, що суперечить п. 1 Закону України від 07.06.2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Представник позивача в судовому засіданні проти скасування вищевказаного заочного рішення заперечувала, посилаючись на те, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.. ст. 76, 77 ЦПК України..

Відповідачка до суду не з'явилася, про дату та час розгляду заяви повідомлялася належним чином, про причини неявки суду невідомо.

Представник відповідачки ОСОБА_1 у судовому засіданні просила скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку з підстав, викладених у заяві про скасування заочного рішення та доповненні до неї.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку представників позивача та відповідачки, вважає, що заява про перегляд заочного рішення по даній справі задоволенню не підлягає на підставі наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився у судове засідання з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий розгляд зазначеної справи був призначений на 28 квітня 2014 року на 14-00 годину. Про дату та час слухання справи відповідачка була повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи (а.с. 38), однак у судове засідання не з'явилася по нез'ясованій судом причині, жодних заяв про перенесення розгляду справи від неї на адресу суду не надходило. У зв'язку з цим слухання справи було перенесено на 16 травня 2014 року на 14 годину 30 хвилин.

16 травня 2014 року відповідачка в судове засідання також не з'явилась, по нез'ясованій судом причині, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 43).

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки; якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Крім того, як зазначено у ст.. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Як вбачається з поштових повідомлень, що містяться в матеріалах справи (а.с. 38, 43), судові повістки на ім'я ОСОБА_2 отримувала мати ОСОБА_4, що підтверджує також у своїй заяві про перегляд заочного рішення представник відповідачки за довіреністю - ОСОБА_1 (а.с. 59).

Таким чином відповідачка ОСОБА_2 викликалася судом належним чином, у відповідності до ст.. 77 ЦПК України вважається повідомленою належним чином про дату та час розгляду справи,та такою, що не з'явилася в судове засідання без поважних причин, тому суд при заочному розгляді вказаної вище справи обмежився доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

З урахуванням наведеного вище, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи знаходяться докази того, що відповідачка вважається такою, що повідомлена про дату та час слухання справи належним чином, а заявником ОСОБА_1 не зазначено жодної обставини, яка б свідчила про поважність причин неявки її в судові засідання та докази про це, не надано обґрунтованих пояснень та доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи і можуть стати підставою для скасування заочного рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 16 травня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя С.О.Скляренко