Постанова № 39715354, 09.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 липня 2014 року № 826/4734/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2014 №0000512206

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Народна» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2014 №0000512206.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту від 03.03.2014 №1131/26-58-22-06-15/38675288 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «НК «Народна» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортним договорам: №05/1-13 від 16.05.2013 з фірмою нерезидентом SIA «VIRGO NAMI» (Латвія) за період з 14.06.2013 по 24.02.2014 ат №08/1-13 від 15.08.2013 з фірмою нерезидентом SIA «VIRGO NAMI» (Латвія) за період з 02.09.2013 по 08.01.2014» є необґрунтованими, отже прийняте не їх підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Позивач клопотав про вирішення справи без його участі.

Відповідач - Державна податкова інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «НК «Народна» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортним договорам: №05/1-13 від 16.05.2013 з фірмою нерезидентом SIA «VIRGO NAMI» (Латвія) за період з 14.06.2013 по 24.02.2014 та №08/1-13 від 15.08.2013 з фірмою нерезидентом SIA «VIRGO NAMI» (Латвія) за період з 02.09.2013 по 08.01.2014, за результатом якої складено акт від 03.03.2014 №1131/26-58-22-06-15/38675288 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідач вказує на порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2014 №0000512206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня у сфері ЗЕД у розмірі 3 813 853,82 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та фірмою нерезидентом SIA «VIRGO NAMI» (Латвія) укладено зовнішньоекономічні договори №05/1-13 від 16.05.2013 та №08/1-13 від 15.08.2013.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання контракту №05/1-13 від 16.05.2013 позивачем здійснено оплату нерезиденту SIA «VIRGO NAMI» на загальну суму 15 476 592,03 доларів США (123 704 400,09 грн.)

Податковий орган в акту перевірки вказує, що товар від нерезидента надійшов на суму 1277560,21 доларів США (10211538,76 грн.), в тому числі із порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків на суму 691695,18 доларів США (5 528 719,57 грн.).

Крім того, з акту перевірки вбачається, що відбулось повернення коштів від нерезидента SIA «VIRGO NAMI» позивачу на суму 9 263000 доларів США (73823347,99 грн.) в тому числі з порушенням встановлених термінів розрахунків.

Також, з акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено дебіторську заборгованість ТОВ «НК «Народна» по контракту №05/1-13 від 16.05.2013 граничний термін погашення якої минув в сумі 3364321,82 доларів США (26891024,23 грн.) та дебіторську заборгованість граничний термін, якої не настав в сумі 1520000,0 доларів США (12149360 грн.).

Крім того, судом встановлено, що на виконання умов імпортного договору №08/1-13 від 15.08.2013 позивачем здійснено оплату нерезиденту SIA «VIRGO NAMI» на загальну суму 150000 Євро (1586810,25 грн.). граничний термін надходження виручки 01.12.2013 повернення коштів відбулось з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме в сумі 150 000 Євро період прострочення з 02.12.2013 по 17.12.2013 кількість днів 16, 80 000 Євро період прострочення з 18.12.2013 по 08.01.2014 кількість днів прострочення 22.

Щодо твердження позивача, що строк 90 днів, згідно якого вираховувались порушення регламентовано постановами Національного банку України від 16.11.2012 №475 та від 14.05.2013 №163, які не були чинними на час укладання контрактів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

На підставі ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Національним банком України було визначено строки розрахунків інші ніж визначені частиною 1 ст. 2 згадуваного Закону постановами від 16.11.2012 №475, від 14.05.2013 №163, від 14.11.2013 №453.

Відповідно до п. 12 постанови Національного банку України №475 від 16.11.2012 постанова набирає чинності з наступного робочого дня після дня її офіційного опублікування. Пункти 3-8 цієї постанови діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою.

Згадувана постанова набрала чинності 19.11.2012, отже пункти 3-8 цієї постанови діяли до 19.05.2013, отже контракт №05/1-13 від 16.05.2013 було укладено в період чинності вказаної постанови.

Розрахунки по контракту №05/1-13 від 16.05.2013 відбувались у період з 14.06.2013по 24.02.2014.

У згадуваний період були чинним постанова Національного банку України №163 від 14.05.2013, яка набрала законної сили 20.05.2013 та діяла до 19.11.2013 і постанова Національного банку України №453 від 14.11.2013, яка набрала чинності 20.11.2013 та діяла до 17.05.2014.

Згадуваними постановами встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З огляду на викладене, твердження позивача, що податковим органом безпідставно застосовано 90 денний строк розрахунків є безпідставним.

Щодо твердження позивача, що податковим органом невірно розраховано суму пені, оскільки останній день поставки товару або повернення коштів припадав на неділю, у зв'язку з чим розрахунок було проведено наступного дня (у понеділок), суд зазначає наступне.

Відповідно до норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», постанов Національного банку України від 16.11.2012 №475, від 14.05.2013 №163, від 14.11.2013 №453 розрахунки по операціям повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згадувані норми закону не містять виключень щодо вихідних днів, отже твердження позивача, що податковим органом не вірно розраховано пеню є безпідставним.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач не отримував висновок Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України на продовження строків розрахунків.

Також, судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач не звертався до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості.

Щодо твердження позивача, що ним здійснено заходи щодо досудового врегулювання спору, суд зазначає, що згадуваними нормами Закону не передбачено можливості уникнення нарахування санкцій у вигляді пені у сфері ЗЕД в разі досудового вирішення спору.

З огляду на викладене висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по контрактам фірмою нерезидентом SIA «VIRGO NAMI» (Латвія) укладено зовнішньоекономічні договори №05/1-13 від 16.05.2013 та №08/1-13 від 15.08.2013 є обґрунтованим та знайшов підтвердження під час вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 122, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда