Постанова № 39713258, 07.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 липня 2014 року 15:42 № 826/6241/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Українсько-американського страхового товариства з додатковою відповідальністю «Росток» доГоловного державного інспектора сектору ресурсних та неподаткових платежів управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Стадника Олександра Григоровича (відповідач-1) Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (відповідач-2) провизнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0012111506 від 24.04.2014 року, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Українсько-американське страхове товариство з додатковою відповідальністю «Росток» (надалі - позивач або УА СТДВ «Росток») з позовом до Головного державного інспектора сектору ресурсних та неподаткових платежів управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач-1), Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач-2 або ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 27.05.2014 року):

- зобов'язати занести в акт перевірки №28/15-06/21475581 від 02.04.2014 року, нараховану суму 46,0 грн. податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання води за 3-й квартал, згідно податкової декларації від 31.10.2013 року, УАСТДВ «Росток» та вказати фактичну сплату податкового зобов'язання, проставити № платіжного доручення та дату сплати податку;

- зобов'язати занести в акт перевірки №28/15-06/21475581 від 02.04.2014 року, за 4-й квартал, зазначений правильний вихідний номер, згідно податкової декларації від 30.01.2014 року №1400007485, а не надуманий інспектором №1400007475 від 30.01.2014 року;

- зобов'язати затвердити акт перевірки №28/15-06/21475581 від 02.04.2014 керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби та підписати у начальника відділу (управління) працівника, що очолює перевірку. До акту невиїзної перевірки №28/15-06/21475581 від 02.04.2014 року додати: відомості або таблиці, в яких згруповані факт порушення; розрахунки пені та штрафних (фінансових санкцій) за порушення вимог податкового та іншого законодавства; завірені копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового та іншого законодавства; копії форм фінансової звітності за період, що перевірявся;

- визнати протиправні дії Головного державного інспектора сектору ресурсних та неподаткових платежів управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Стадника Олександра Григоровича з розміщення в акті перевірки №28/15-06/21475581 від 02.04.2014 року, недостовірної інформації;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0012111506 від 24.04.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 19.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що УА СТДВ «Росток» не порушувало строків сплати грошового зобов'язання, про що зазначено в акті перевірки позивача та на підставі чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 року №0012111506.

У судове засідання 19.06.2014 року з'явилися представник позивача та представник відповідача-2.

Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, хоча бувналежним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки у судове засідання відповідач-1 суду не повідомляв, заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-2 проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, зазначаючи, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві при проведенні камеральної перевірки УА СТДВ «Росток», за результатами якої складено акт та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяла у межах та на підставі наданих їй повноважень.

Суд у судовому засіданні 19.06.2014 року, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача-1 та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

При цьому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2014 року заяви представника УА СТДВ «Росток» від 24.06.2014 року та 01.07.2014 року повернуто на підставі положень ст. 137 КАС України, оскільки останні не відповідають приписам ч.ч. 4 та 5 ст. 106 КАС України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань УА СТДВ «Росток» за період з 01.10.2013 року по 02.04.2014 року по збору за спеціальне використання води, про що складено акт від 02.04.2014 року №28/15-06/21475581 (надалі - акт перевірки).

За результатами вищевказаної перевірки контролюючим органом встановлено порушення УА СТДВ «Росток» строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань зі збору за спеціальне використання води, а саме: 4 дні затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (згідно законодавства - 30.01.2014 року, фактично сплачено - 03.02.2014 року).

На підставі викладеного ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 24.04.2014 року №0012111506, яким УА СТДВ «Росток» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання у розмірі 30,80 грн., а саме: 3,08 грн.

Вважаючи дії відповідачів щодо зазначення в акті перевірки відповідної інформації та оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними, а свої права та охоронювані законом права та інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Як зазначено в акті перевірки, перевірка позивача проводилася на підставі положень ст. 76 ПК України, відповідно до приписів якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Приписами абз. 2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення, акт перевірки було направлено позивачу 02.04.2014 року на адресу м. Київ, вул. Ломоносова, 8-Б, яка відповідає місцезнаходженню УА СТДВ «Росток» зазначеному в інформації з Єдиного державного реєстру.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Головного державного інспектора сектору ресурсних та неподаткових платежів управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Стадника Олександра Григоровича з розміщення в акті перевірки №28/15-06/21475581 від 02.04.2014 року, недостовірної інформації, суд зазначає про наступне.

За своєю правовою природою акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені суб'єктом владних повноважень порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення.

З огляду на викладене, акт перевірки від 02.04.2014 року №28/15-06/21475581 сам по собі, безпосередньо, так і дії щодо його складання відповідної посадової особи, не породжують настання юридичних наслідків та не впливають на права чи обов'язки позивача, а, відтак, суд дійшов висновку, що вищезазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

Слід зазначити, що аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 12.03.2013 року у справі №К/9991/78912/12 (номер ЄДРСР 30328930) та постанові Верховного суду України від 10.09.2013 року (номер ЄДРСР 33770792), прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги, які полягають у зобов'язанні вчинити певні дії, а саме: зобов'язання занести в акт перевірки №28/15-06/21475581 від 02.04.2014 року, нараховану суму 46,0 грн. податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання води за 3-й квартал, згідно податкової декларації від 31.10.2013 року, УАСТДВ «Росток» та вказати фактичну сплату податкового зобов'язання, проставити № платіжного доручення та дату сплати податку; зобов'язання занести в акт перевірки №28/15-06/21475581 від 02.04.2014 року, за 4-й квартал, зазначений правильний вихідний номер, згідно податкової декларації від 30.01.2014 року №1400007485, а не надуманий інспектором №1400007475 від 30.01.2014 року; зобов'язання затвердити акт перевірки №28/15-06/21475581 від 02.04.2014 керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби та підписати у начальника відділу (управління) працівника, що очолює перевірку. До акту невиїзної перевірки №28/15-06/21475581 від 02.04.2014 року додати: відомості або таблиці, в яких згруповані факт порушення; розрахунки пені та штрафних (фінансових санкцій) за порушення вимог податкового та іншого законодавства; завірені копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового та іншого законодавства; копії форм фінансової звітності за період, що перевірявся; задоволенню також не підлягають, оскільки є похідними від розглянутої вище вимоги про визнання протиправними дії Головного державного інспектора сектору ресурсних та неподаткових платежів управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Стадника Олександра Григоровича з розміщення в акті перевірки №28/15-06/21475581 від 02.04.2014 року, недостовірної інформації, за результатами розгляду якої суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні.

Водночас, щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0012111506 від 24.04.2014 року, суд виходить з наступного.

Як було зазначено вище, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами виявленого порушення УА СТДВ «Росток» строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань зі збору за спеціальне використання води, а саме: 4 дні затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (згідно законодавства - 30.01.2014 року, фактично сплачено - 03.02.2014 року), на підставі чого УА СТДВ «Росток» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання у розмірі 30,80 грн., а саме: 3,08 грн.

Згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

У відповідності до п. 328.4 ст. 328 ПК України, збір за спеціальне використання води сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

В свою чергу, приписами ст. 50 ПК України врегульовано питання внесення змін до податкової звітності.

Так, у відповідності до вказаної статті, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, УА СТДВ «Росток» подало до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві уточнюючу податкову декларацію збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води за 3 квартали 2013 року, яка відповідно до відмітки надійшла до відповідача за вх.№1400007475 від 30.01.2014 року та згідно якої УА СТДВ «Росток» зазначило суму збору (недоплати), яка збільшує податкові зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки, у розмірі 45,02 грн. та суму штрафу у розмірі 1,35 грн.

Разом з тим, згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В акті перевірки ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вказало про порушення позивачем строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань зі збору за спеціальне використання води, а саме: 4 дні затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, оскільки згідно законодавства вказане податкове зобов'язання повинно бути сплачено 30.01.2014 року, проте, фактично сплачено - 03.02.2014 року.

Водночас, як вбачається з наявної у матеріалах копії квитанції, грошові кошти у розмірі 70 грн. сплачені позивачем 01.02.2014 року, що не заперечувалося відповідачем під час судового розгляду справи, однак, за твердженнями останнього, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями особового рахунку платника збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів міст) та виписки з банківського рахунку №33111357700002, вказані грошові кошти надійшли лише 03.02.2014 року, у зв'язку з чим виникло прострочення сплати збору за спеціальне використання води з боку УА СТДВ «Росток».

Приписами п. 129.6 ст. 129 ПК України визначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З огляду на викладене, УА СТДВ «Росток», як платник податків, не несе відповідальності за несвоєчасне перерахування банком збору за спеціальне використання води (включаючи нараховану пеню або штрафні санкції), а, відтак, з урахуванням сплати позивачем, згідно вищезазначеної квитанції, грошових коштів у розмірі 70,00 грн. саме 01.02.2014 року, а не 03.02.2014 року, як зазначено в акті перевірки, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо затримки у сплаті УА СТДВ «Росток» узгодженої суми податкового зобов'язання у кількості 4 днів, у зв'язку з чим прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 року №0012111506, з урахуванням всього викладеного вище, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2014 року №0012111506. В іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про відмову в їхньому задоволенні.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128 ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24.04.2014 року №0012111506.

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок