Ухвала суду № 39711118, 08.07.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1454/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б.

секретар судового засідання: Сокольвак Ю.В.

за участю:

представника відповідачів: Подлюк Г.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Хмельницької митниці та Державної митної служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Хмельницької митниці про визнання протиправними і скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом Державної митної служби України та Хмельницької митниці про визнання протиправними і скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії .

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року, яка залишена в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011 року, в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.01.2013 року, скасовані постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року і ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011 року, а справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Хмельницького окружного адміністратвиного суду від 11 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачами - Державною митною службою України та Хмельницькою митницею подано апеляційні скарги з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянти просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

До початку розгляду апеляційних скарг представник відповідачів заявила клопотання про заміну Державної митної служби України на Міністерство доходів і зборів України та Хмельницької митниці на Хмельницьку митницю Міндоходів у зв'язку з утворенням територіальних органів Міністерства доходів і зборів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 "Про утворенння Міністерства доходів і зборів".

Колегія суддів, дослідивши доводи представника відповідачів, враховуючи положення ст.55 КАС України, задоволила вказане клопотання.

Представник відповідачів в судовому засіданні 08 липня 2014 року апеляційні скарги підтримала у повному обсязі, просила вимоги, що в них викладені, задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь позивача в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи наказом Державної митної служби України №1024-к від 21.06.2005 року ОСОБА_3 був призначений на посаду першого заступника Хмельницької митниці з 25.06.2005 року у порядку переведення з Подільської регіональної митниці та 05.06.1995 року прийняв присягу державного службовця.

Згідно п.1 наказу Державної митної служби України №1197-к від 30.06.2010 року за порушення Присяги державних службовців що виявилось у несумлінному виконанні службових обов"язків, відповідно до вимог ст.17, п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу", припинено перебування на державній службі в митних органах України звільнивши із займаних посад: ОСОБА_3, першого заступника начальника Хмельницької митниці з 30.06.2010 року; ОСОБА_7, головного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості Хмельницької митниці з 02.07.2010 року; ОСОБА_8 головного інспектора сектору оформлення та визначення походження товарів відділу адміністрування та митних платежів Хмельницької митниці, в перший день після закінчення тимчасової непрацездатності.

Відповідно до п.1 наказу Хмельницької митниці Державної митної служби України №310-к віл 30.06.2010 року, вважати ОСОБА_3 таким, що звільнений з посади першого заступника начальника Хмельницької митниці з 30.06.2010 року.

Підставами для прийняття оскаржуваних наказів став аналіз Державної митної служби України результатів перевірок проведених протягом 2008 - 2010 років, які встановили негативні наслідки та матеріальні збитки, заподіяні працівниками Хмельницької митниці ОСОБА_3, ОСОБА_7, та ОСОБА_8 під час здійснення службової діяльності (преамбула наказу №1197-к від 30.06.2010 року).

Непогоджуючись із прийнятим відповідачами рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та частково задовольняючи позов, виходив з того, що видаючи оскаржувані рішення відповідачі діяли не на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) що є підставою для визнання протиправними та скасування спірних наказів, та поновлення позивача на займаній ним посаді.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обовязки визначаються Конституцією України, Митним Кодексом України, Дисциплінарним Статутом, на який безпосередньо вказується у Митному Кодексі України, а в частині, що не регламентується цими законами, - Законом України «Про державну службу», а також КЗпП України, посилання на який міститься у Законі України «Про державну службу».

Статтею 17 Закону України "Про державну службу", визначений зміст присяги державного службовця і порядок її прийняття.

Згідно п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Пунктом 1 Дисциплінарного Статуту визначено, що службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обовязків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборони, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.

Пунктом 4 Дисциплінарного Статуту передбачені обов'язки посадової особи митної служби, у тому числі обов'язок додержуватись Конституції України, Митного кодексу України, цього Статуту та інших законів України, додержуватись порядку та умов проходження служби в митних органах, не допускати вчинків, не сумісних із статусом посадової особи митної служби.

Відповідно до п.21 Дисциплінарного Статуту протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобовязання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обовязків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України, є порушенням службової дисципліни.

Згідно з п.22 Дисциплінарного статуту порушенням службової дисципліни є порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи та державної служби, а також інші діяння, визначені як порушення службової дисципліни законами та іншими нормативно-правовими актами України.

З метою зясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування, а у разі звільнення посадової особи проведення службового розслідування є обов'язковим.

Відповідно до п.7.1 розділу 7 Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого правопорушення і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких учинено правопорушення, і попередню роботу працівника.

Пунктом 27 Дисциплінарного статуту митної служби України передбачає, що дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.

Пунктом 23 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» до посадових осіб митної служби можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана; 3) затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання; 4) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 5) попередження про неповну службову відповідність; 6) звільнення з митного органу.

Сукупність даних норм чинного законодавства, а також наявні письмові докази у справі, свідчать, що митний орган застосовуючи до позивача таке дисциплінарне стягнення, як звільнення, не дотримався вимог Закону щодо обов'язкового проведення службового розслідування (п.31 Статуту), не врахував характер порушень та ступінь вини позивача, характеризуючі дані працівника (тривалий час служби, заохочення, інш.), відсутність збитків, тому не законним є звільнення ОСОБА_3 з підстави передбаченої ст.17, п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу", який не є спеціальним у питаннях застосування дисциплінарних стягнень в тому числі - звільнення з митного органу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності прийнятих відповідачами наказів з порушенням процедури розгляду питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи положення ст.117 КЗпП України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Хмельницької митниці Державної митної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.06.2010 року по 11.04.2013 року, без визначення конкретної суми, так як суд не повинен підміняти компетентний орган у визначенні розміру середньомісячного заробітку за відповідний період, який повинен виконати рішення суду.

Крім того, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 гривень з підстав не доведеності спричення її ОСОБА_3, оскільки сам факт звільнення з посади позивача не є моральною шкодою, а тому не має причинового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також відсутність обгрунтування розміру моральної шкоди - 5000 гривень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Міністерства доходів і зборів України та Хмельницької митниці Міністерства доходів і зборів України, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 липня 2014 року .

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.