Ухвала суду № 39707876, 02.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 р.Справа № 820/6176/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. по справі № 820/6176/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль"

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 4 червня 2014 року в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови - відмовлено у повному обсязі.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" (вул. Комсомольське шосе, буд.88, Харків, 61020, код 32565288) судовий збір у розмірі 3383,73 грн. (три тисячі триста вісімдесят три гривні 73 копійки) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 16, 61010, розрахунковий рахунок 31217206784011, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації: 22030001).

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення ч. 1 ч. 2 ст. 57, ст. 53, ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 21.08.2013 року між ПрАТ "Новий Стиль" та компанією HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD була укладена специфікація №4 до контракту №130513-ZHONG від 13.05.2013 відповідно до якого компанія компанією HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD (продавець) зобов'язувався поставити ПрАТ "Новий Стиль" товар (механізми хитання Т702В, Т702А). На виконання Контракту згідно комерційного інвойсу №NY13010 від 21.08.2013 року HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD поставив ПрАТ "Новий Стиль" механізми хитання Т702В - 1000 шт та Т702А - 2800 шт.

З метою митного оформлення товару ПрАТ "Новий Стиль" було оформлено та подано Харківської митниці Міндоходів МД №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року.

При здійсненні контролю поданих до митного оформлення документів посадовими особами Харківської обласної митниці були виявлені наступні обставини:

- заявлена позивачем митна вартість товару по МД - 3,1578 дол. США/кг., значно нижча ніж інформація по фактам митних оформлень Харківською митницею Міндоходів, та іншими митницями України. Мінімальний рівень на аналогічні товари, час оформлення яких максимально наближений, складав 4,7 дол. США/кг. (факти попередніх митних оформлень). Даний факт підтверджується інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (МД № 807100000/2013/44065 від 10.09.2013 року). Вказане порівняння здійснено на виконання п. 2.5 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 року № 362 (далі - Методичні рекомендації), відповідно до якого робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- не подано декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

А саме, відсутність банківських платіжних документів. Тому, що відповідно до пункту 5.2 частини 5 контракту №130513-ZHONG від 13.05.2013 року умовою сплати за товар є "100% в течении 21 календарного дня с даты, указанной в коносаменте". Відповідно до коносаменту, поданого у пакеті документів, датою його видання є 06.09.2013. Митну декларацію №807100000/2013/050205 подано до митного оформлення 10.10.2013 року. Виходячи з цього на момент митного оформлення повинні були здійсненні усі платежі відповідно до цієї поставки товару. У пакеті документів вони були відсутні та додатково не надавались.

Також у пакеті документів зазначено зовнішньоекономічний контракт №130513-ZHONG від 13.05.2013 року та додаток №4 від 21.08.2013 року. Виходячи з цього не зрозуміла відсутність Додатків № 1, 2 та 3, які повинні були бути додані до пакету документів. Не можливо визначити зміст цих документів без їх наявності, які можливо включали в себе істотні зміни до основного тексту зовнішньоекономічний контракту, та могли впливати на умови поставки.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, відповідачем доведено факт неможливості застосування визначення митної вартості товару за ціною договору (перший метод), та доведено правомірність і обґрунтованість застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до положень ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів та інше.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особо. Методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви, щодо повноти заявлення декларантом всіх складових митної вартості.

З огляду на вищевикладені обставини, з урахуванням аналізу інформації, що міститься у поданих до митного оформлення документах, перевірки цінової інформації з ЄАІС ДМСУ на товари, які ввозились на митну територію України, на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України митним органом було розпочато проведення процедури консультації та запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Дані пропозиції направлені декларанту в електронному вигляді 14.10.2013 року.

За приписами частини п'ятої та шостої статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У графі "Для відміток митного органу" Декларації митної вартості №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року зазначено, що для підтвердження заявленої вартості ПрАТ "Новий Стиль" необхідно надати додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угоду, контракт) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умови, визначення договором (угоду, контракт); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоду, контракт); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) придатну до читання копію митної декларації країни відправлення з обов'язковим перекладом та проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (наданий до митного оформлення звіт про оцінку майна не відповідає вимогам Держстандарту №1)

Також, декларанту було запропоновано подати за власним бажанням інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

З огляду на вищевикладені норми Митного кодексу України, дії митного органу щодо витребування додаткових документів для встановлення митної вартості товару відповідають вимогам діючого законодавства та є обґрунтованими.

Відповідно до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у статті 53 Кодексу, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання.

Судовим розглядом встановлено , позивач не надав на вимогу митного органу додаткових документів, доказів протилежного позивачем суду не надано.

При цьому, 14.10.2013 року до митного органу надіслано сканкопію листа вих..2013/10-14 від 14.10.2013 року за підписом начальника ВЗЕД АТ "НОВИЙ СТИЛЬ" Мамонової О.А. щодо вимоги про надання рішення про коригування митної вартості товару.

Оскільки, декларантом безпідставно не були надані на вимогу митного органу всі необхідні додаткові документи, 14.10.2013 року митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000000/2013/002021/2 від 14.10.2013 року, яким було скориговано митну вартість товарів за митною декларацією №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року, при цьому митним органом було використано 6 метод визначення митної вартості товару.

Також, митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/01325 від 14.10.2010 року.

Колегія суддів зазначає, що законодавчими нормами не передбачено інших способів узгодження митної вартості товару митним органом із декларантом, ніж витребування додаткових документів або надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Таким чином, в зв'язку з ненаданням декларантом вичерпного пакету документів, відсутність у митного органу інших даних про вартість товару, а також не надання декларантом такої інформації, митним органом було скориговано митну вартість заявлену декларантом відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним 6-м методом.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що митним органом обґрунтовано відмовлено у митному оформленні товарів, задекларованих у митній декларації від 10.10.2013 року №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року.

Щодо застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частини 2 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, частиною 3 зазначеної статті Митного кодексу України визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. В даному випадку дана процедура проведена з декларантом, що підтверджується записом на обороті 1-го аркушу ДМВ №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст. 57 Митного кодексу України).

Частиною 1 статті 64 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Судовим розглядом встановлено, що враховуючи вищевикладене Харківською обласною митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 14.10.2013 року№807000000/2013/002021/2 за 6 методом.

Стосовно неможливості прийняття методу оцінки за ціною угоди, сілд зазначати наступне.

З пояснень представника відповідача та наявних матеріалів справи вбачається, що попередні методи не були застосовані з таких причин: 1) 1-й метод - невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митною кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України; 2) 2-й метод - не застосовано в зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього; 3) 3-й метод - відсутня інформація щодо вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та які оформлені за ціною угоди. У митниці відсутня така інформація, а декларантом не надавалась така інформація; 4) 4-й метод - через відсутність даних та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару (не надана (відсутня) інформація): - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) 5-й метод - із за відсутності даних та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну тощо.

З огляду на викладене, митним органом було правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, виходячи з наявних документів. Рішення про коригування митної вартості товарів від 14.10.2013 року №807000003/2013/002021/2 прийнято за другорядним (резервним) методом, відповідно до статті 64 Митного кодексу України, та відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 року №362. При прийнятті митним органом рішення про коригування митної вартості від 14.10.2013 року №807000003/2013/002021/2 за основу взято наявну в митниці цінову інформацію ПІК Інспектор 2006 щодо рівнів митної вартості на товар "Механізми хитання", виробництва Китаю в перерахунку дол. США за кг., а саме 4,7 дол. США за кг.

Слід відмітити, що митна декларація заповнюється декларантом у звичайному порядку, згідно Наказу МФУ "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа " від 30.05.2012 року №651.

ПрАТ "Новий Стиль" 14.10.2013 року не оскаржуючи рішення про коригування митної вартості товарів №807000000/2013/002021/2 від 14.10.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/01325 від 14.10.2013 року, подав до митного оформлення нову ВМД № 807100000/2013/050864, в якій самостійно визначив митну вартість товарів за резервним методом на загальну суму 5722898,28 грн. та розраховану суму ПДВ, яка підлягає сплаті, у розмірі 114579,66 грн.

Тобто, позивач не скористався правом на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету сум податків та зборів згідно з митною вартістю товарів, визначених митним органом та не надав на вимогу митного органу витребувані обов'язкові додаткові документи у визначений термін (80 календарних днів з дати митного оформлення).

Отже, сплачена ПрАТ "Новий Стиль" сума ПДВ в розмірі 114579,66 грн. є такою, що самостійно визначена ним у поданій новій митній декларації.

Відповідно до п.37.1, п.37.2 ст.37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Згідно до п.п.41.1.2 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно до ч. 8 ст.264 Митного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до норм ст. 269 Митного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин: - відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови. - внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а, також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації. - порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450 затверджено Положення про митні декларації, яке містить Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання.

Представником позивача не надано доказів до суду щодо внесення змін до МД №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року.

Таким чином, сума ПДВ, визначена в митній декларації №807100000/2013/050205 від 10.10.2013 року, є узгодженою сумою податкового зобов'язання та могла бути змінена виключно в порядку, передбаченому Положенням про митні декларації.

Виходячи з вищезазначеного, вказана сума ПДВ самостійно визначена позивачем та має статус узгодженої суми грошового зобов'язання, яка в силу приписів п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 05.02.2013 року по справі №К/9991/30497/11.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Харківською митницею Міндоходів у даній справі доведено факт неможливості застосування визначення митної вартості товару за ціною договору (перший метод), та доведено правомірність і обґрунтованість застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ч. 1 ч. 2 ст. 57, ст. 53, ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. по справі № 820/6176/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 07.07.2014 р.