Ухвала суду № 39707233, 02.07.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"02" липня 2014 р. Справа № 817/778/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" квітня 2014 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Вілона - міжнародні перевезення" Малого приватного підприємства "Вілона" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Вілона-міжнародні перевезення" Малого приватного підприємства фірми "Вілона" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000521544 від 23.10.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 6507,00 грн., податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному № 0000531544 від 23.10.2013 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за серпень 2013 року у розмірі 8260,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 4130,00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області форми "В4" №0000521544 від 23 жовтня 2013 року та форми "В1" №0000531544 від 23 жовтня 2013 року. Присуджено на користь позивача Дочірнього підприємства "Вілона-міжнародні перевезення" Малого приватного підприємства "Вілона" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп.

Не погоджуючись з даною постановою Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судової повістки та копій ухвал суду.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Вілона-міжнародні перевезення" Малого приватного підприємства фірми "Вілона" 13 лютого 2001 року взято на облік платника податків та зареєстрований платником ПДВ, відповідно до Свідоцтва № 24922425 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.37).

Основним видом господарської діяльності позивача (за кодами КВЕД-2010) є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний). Крім того, відповідно до п.п.2.3 п.2 Статуту Дочірнього підприємства "Вілона-міжнародні перевезення" Малого приватного підприємства фірми "Вілона", зареєстрованого Розпорядженням міського голови м.Рівне №1971 від 06 лютого 2001 року, основними видами діяльності є, у тому числі: міжнародні перевезення вантажним транспортом; транспортно-експедиційна діяльність.

Для здійснення такої господарської діяльності, позивачем було укладено низку угод із контрагентами-постачальниками, зокрема, до матеріалів справи долучено, два подібні договори. Так, 30 грудня 2009 року між ЗАТ "Заммлер Україна" (Замовник) та ДП "Вілона-міжнародні перевезення" (Перевізник) було укладено Договір перевезення. Згідно п.п.2.1 п.2 Договору, Замовник доручає, а Перевізник надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України та по території іноземних держав згідно заявок Замовника.

19 жовтня 2012 року між ТОВ "В Вилтранс" (Експедитор) та ДП "Вілона-міжнародні перевезення" (Перевізник) було укладено Договір № 19/10/12-ПР на транспортно-експедиційне (агентське) обслуговування автомобільного транспорту в міжнародному сполученні. Відповідно до п.п.1.1 п.1 Договору, Експедитор, діючи від імені Перевізника або від свого імені, буде надавати агентські послуги щодо пошуку замовників транспорту для перевізника, направляти йому заявки на перевезення, а Перевізник - надавати автомобілі та здійснювати міжнародні перевезення вантажів у відповідності з письмовими (факсимільними) заявками Експедитора. Згідно п.п.2.1.5 п.п.2.1 п.2 Договору, в обов'язки Перевізника входить забезпечення водіїв необхідною документацією для здійснення міжнародних перевезень вантажів, зокрема книги МДП.

Крім того, позивачем було долучено міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR): № 003417; № 003380; від 15.08.2013 року; від 19.08.2013 року. Вказані первинні документи підтверджують факти здійснення міжнародних перевезень позивачем у періоді липень-серпень 2013 року. Як встановлено судом, податковий орган не заперечує того, що позивачем здійснювалися міжнародні перевезення у досліджуваному періоду, про що, зокрема вказано у акті перевірки.

14 жовтня 2013 року, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування ДП "Вілона-міжнародні перевезення" МПП фірми "Вілона" у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування, складено акт №50/17-16-15-01/31299567 (а.с.27-31), яким встановлено порушення позивачем п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 та п.198.3 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за липень 2013 року в сумі 8260,00 грн. та податкового кредиту за серпень 2013 року в сумі 6507,00 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2013 року на суму 8260,00 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (рядок 19) на суму 6507,00 грн.

23 жовтня 2014 року на підставі вказаного акту, відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0000521544, яким, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 6507,00 грн. (а.с.5);

- податкове повідомлення-рішення № 0000531544, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів з податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 8260,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 4130,00 грн. (а.с.17).

Позивач на підставі ст. 56 Податкового кодексу України звернувся із скаргою на названі податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження. Рішенням про результати розгляду скарги, прийнятого Міністерством доходів і зборів України за №2824/6/99-99-10-01-15 від 13 лютого 2014 року (а.с.33-35), скаргу було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про неналежне оформлення результатів перевірки, зокрема, податковим органом не описано чітко яким чином визначалася частина пального, інших ТМЦ та послуг, що використана поза межами господарської діяльності позивача, не наведені відповідні розрахунки, не вказані джерела інформації, на підставі якої були сформовані відповідні висновки тощо, крім того, податковим органом не надано належних доказів того, що платником податків було використано послуги та ТМЦ поза межами його господарської діяльності

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п. "ґ" п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, до адміністративних витрат, які спрямовані на обслуговування та управління підприємством належать витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати).

Відповідно до п.п. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України).

Статтею 201 Податкового кодексу України визначені основні положення щодо податкової накладної, зокрема, вказані обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної. У п.201.8 вказаної норми встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.п."а" п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.

У пп. 5.2 п.2 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України за № 984, від 22 грудня 2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984) передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Колегія суддів прийшла до висновку, що при розгляді справи, судом були досліджені первинні документи, які містять відомості про обставини, що є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з формуванням та визначенням суми податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України та відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), з рухом активів, отриманням економічних вигод, що описані вище, та підтверджують обґрунтованість визначення сум податкового кредиту з податку на додану вартість, тому вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" квітня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено 04.07.2014 року

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Вілона - міжнародні перевезення" Малого приватного підприємства"Вілона" вул.Кавказька,9 кім.403,м.Рівне,33013

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023

4 - ОСОБА_6, АДРЕСА_1 - ,