Ухвала суду № 39705561, 01.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 р.Справа № 816/3850/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача Міщенка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 816/3850/13-а

за позовом Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

29 липня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду позовні вимоги Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області задоволено.

Стягнуто із фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України на рахунок 31115106700002 в УДК у м. Полтаві, код за ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 згідно бюджетної класифікації 21081100, символу 106 суму фінансових санкцій в розмірі 1 700 грн. (одну тисячу сімсот гривень).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансінспекції у Полтавській області № 148682 від 24.12.2012 року. Судом першої інстанції, на думку заявника, не було надано належної оцінки обставинам, за яких встановлено порушення відповідачем вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а також тому факту, що притягнення відповідача до відповідальності за вчинене порушення є безпідставним.

Позивач правом, передбаченим статтею 191 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, письмових заперечень до суду не подав.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 19.11.2012 року на підставі завдання на перевірку від 15.11.2012 року №067379 державними інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції у Київській області було проведено перевірку транспортного засобу марки "Volswagen", державний номерний знак НОМЕР_2, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 .

За результатами даної перевірки складено акт №074856 від 19.11.2012 року, в якому зафіксовано порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів за маршрутом Полтава - Київ - Вишневе без оформлення документів, що засвідчують оплату транспортних послуг. (а.с. 7). Даний акт було доведено до відома водія ОСОБА_3 , проте від дачі пояснень та підпису акта він відмовився.

На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем 24.12.2012 року було винесено постанову № 148682, якою до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 1700 гривень. Копія вказаної постанови направлялася на адресу відповідача та була отримана ним 14.01.2013 року, про що свідчить підпис на зворотному повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 9 ).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області № 156250 від 24.12.2012 року відповідачем не оскаржувалась, фінансові санкції у розмірі 1700 грн. сплачені не були, отже позовні вимоги є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Частина 4 статті 39 цього Закону визначає перелік документів для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно п.п. 3 п. 147 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176, водій автобуса зобов'язаний мати із собою і пред'являти для перевірки уповноваженим особам передбачені законодавством документи.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт шляхом застосування до автомобільних перевізників адміністративно-господарських штрафів за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що за надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом Полтава-Київ-Вишневе без оформлення документу, що засвідчує сплату транспортних послуг, ФОП ОСОБА_2 був притягнутий до відповідальності шляхом накладення фінансових санкцій у сумі 1700 гривень. Постанова про застосування фінансових санкцій №156250 від 24.12.2012 року була надіслана на поштову адресу відповідача та отримана ним 14.01.2013 року (а.с.9).

Відповідно до пункту 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567, скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.

Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про розгляд справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті та отримав поштою постанову від 24.12.2012 року №156250. Між тим, відомості щодо оскарження зазначеного рішення у матеріалах справи відсутні. Відповідачем не доведено факту звернення зі скаргою на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу до уповноваженого органу державного контролю. Фінансові санкції у розмірі 1700 грн., за порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", ФОП ОСОБА_2 також сплачено не було.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми не сплачених фінансових санкцій у розмірі 1700 гривень обґрунтованими.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на протиправність постанови від 24.12.2012 року №156250, висновків суду не спростовують, оскільки заявником не надано належних доказів на підтвердження того факту, що ним оскаржувалось зазначене рішення у порядку та у встановлені чинним законодавством строки, із зазначенням обставин та пред'явленням документів, на які у апеляційній скарзі вказує заявник. На даний час постанова про застосування фінансових санкцій від 24.12.2012 року 3156250 є чинною та ФОП ОСОБА_2 протиправно не виконана.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 816/3850/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 07.07.2014 р.

Помічник судді Цюпак О.П.