Рішення № 39703531, 03.07.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 132/854/14-ц Провадження № 22-ц/772/1809/2014Головуючий в суді першої інстанції:Павленко І. В.Категорія: 24 Доповідач: Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Нікушина В.П.

суддів Стеблюк Л.П., Копаничук С.Г.,

при секретарі Торбасюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 16 квітня 2014 року ухвалене по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" про стягнення грошових коштів за договором про надання послуг, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з вказаним позовом до ТОВ "АВТО ПРОСТО".

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 09 грудня 2013 року між ТОВ "АВТО ПРОСТО" і ним укладено договір про надання фінансових послуг № 706924 з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі та додаток до цього договору про включення учасника до групи системи «Авто Так» та формування групи. Договірна вартість послуг, пов'язаних з включенням договору до системи «Авто Так» та формування групи склала 2840, 40 грн., ці кошти він сплатив 09.12.2013 р. на рахунок товариства.

17.12.2013 р. позивачем було подано письмову заяву ТОВ "АВТО ПРОСТО" з повідомленням про розірвання договору та вимогою про повернення сплачених коштів.

Однак товариство відмовило йому в виплаті коштів так як, позивачем не було дотримано чотирнадцятиденного терміну, встановленого ст. 12, п. 12.1.5 Розділу II договору.

ОСОБА_2 посилався на те, що своїми діями товариство завдало йому моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, оскільки позивач являється інвалідом III групи, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, хворіє і йому важко переносити такі стреси. За заподіяну моральну шкоду ним визначено грошову компенсацію в сумі 30000 грн.

Враховуючи дані обставини, ОСОБА_2 просив суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 2840, 40 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн. та моральну шкоду в сумі 30000 грн.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 16.04.2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "АВТО ПРОСТО" на користь позивача грошові кошти у розмірі 2840, 40 грн., 3000 грн. моральної шкоди та 500 грн. витрат, понесених на правову допомогу.

Не погодившись з таким рішенням суду, ТОВ "АВТО ПРОСТО" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому, скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухва лене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказа ми, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність вис новків суду обставинам справи.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що договір про надання фінансових послуг № 706924 з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі був укладений 09.12.2013 року. 17.12.2013 року позивачем подано заяву відповідачу з повідомленням про розірвання договору та вимогою повернення грошових коштів. Оскільки останній відмовився повертати внесені позивачем кошти, суд першої інстанції прийшов до висновку, що має місце одностороння відмова від договору за бажанням позивача протягом 14 календарних днів, як то передбачає п. 12.1.5. Договору, та повернення йому грошових коштів сплачених на виконання умов цього Договору.

З такими висновками суду не можливо погодитись з огляду на наступне.

Статтею 5 Договору про надання фінансових послуг № 706924 з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами. З матеріалів справи вбачається, що даний договір було підписано сторонами 28.11.2013 року (а. с. 25-29). В даному випадку договір вважається укладений саме з моменту його підписання, тобто з 28.11.2013 року.

Так, висновки суду щодо укладення Договору 09.12.2013 року, а саме з моменту оплати винагороди ОСОБА_2, є безпідставними.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він 28.11.2013 року не міг підписати договір, через те, що перебував на роботі є непереконливими, оскільки дана обставина не є тією перешкодою, що виключала б можливість підписання договору в цей день.

Відповідно до ст. 4 Договору учасник групи зобов'язаний сплатити винагороду за послуги, пов'язані з включенням договору до системи «Авто Так» та формуванням групи протягом 10 (десяти) днів після повідомлення товариством учаснику номера групи, до якої він належить, та дати створення групи.

Зокрема, внесення позивачем коштів в сумі 2840,40 грн., як винагороду за послуги, пов'язані з включенням Договору до системи «Авто Так» та формуванням групи навпаки свідчать про те, що позивач погодився з умовами Договору та на виконання яких сплатив ці кошти (а. с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся з заявою про розірвання договору та вимогою про повернення сплачених коштів лише 17.12.2013 року, а відтак підстав для задоволення його вимог, як то передбачає п. 12.1.5 ст. 12 Договору немає.

Також слід зазначити, що навіть за наявності підстав у позивача для застосування п. 12.1.5 ст. 12 Договору, повернення йому коштів, сплачених за надані послуги, не є можливим, оскільки відповідно до п. 12.1 ст. 12 Договору у разі розірвання договору поверненню підлягають тільки періодичні платежі, сплачені за Договором. Сплачені позивачем кошти до періодичних платежів не відносяться, так як ці кошти сплачені як винагорода за послуги.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" задовольнити.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 16 квітня 2014 року ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" про стягнення грошових коштів за договором про надання послуг скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий-суддя: (підпис)В.П. НікушинСудді:(підпис)Л.П. Стеблюк (підпис)С.Г. КопаничукЗ оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду Вінницької області ___ В.П. Нікушин