Ухвала суду № 39703073, 04.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.07.14 № 910/13068/14. Суддя Цюкало Ю.В., розглянувши позовні матеріали Маневицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» про визнання недійсним Договору, додатку до нього та стягнення коштів в сумі 5869,27 грн.,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява б/н від 26.06.2014 Маневицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» про визнання недійсним Договору №7561 від 17 грудня 2010 року, додатку до нього від 30 грудня 2010 року про надання послуг з розробки інформаційних матеріалів та стягнення коштів в сумі 5869,27 грн.

Подана Маневицькою селищною радою позовна заява про визнання недійсним Договору №7561 від 17 грудня 2010 року, додатку до нього від 30 грудня 2010 року про надання послуг з розробки інформаційних матеріалів та стягнення коштів в сумі 5869,27 грн. не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

В якості доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, в матеріалах справи наявний опис документів, які додаються до позовної заяви. Інші докази направлення копії позовної заяви з додатками в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду належних доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу. Оригінали опису вкладення та фіскального чеку, які підтверджують надання поштових послуг в позовних матеріалах відсутні.

Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

З огляду на викладене, позивачем не надано належних доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, з огляду на що позовна заява з додатками підлягає поверненню без розгляду.

Окрім того суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У відповідності до листа Головного управління Державного казначейства України у місті Києві, згідно з Бюджетним кодексом України, Законом України "Про судовий збір", банківські реквізити для сплати судового збору до господарського суду міста Києва наступні: одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКCУ) у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКCУ) у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), господарський суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) код 05379487.

Позивач в якості доказу направлення копії позовної заяви з додатками надав платіжне доручення №150 від 19.06.2014 про сплату судового збору у сумі 1 218,00 грн.

Втім, з наданого платіжного доручення вбачається, що в порушення норм чинного законодавства України, у вказаній квитанції відсутні код Господарського суду міста Києва 05379487 та код платежу: 22030001.

Таким чином, платіжне доручення №150 від 19.06.2014 не є належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р., платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Проте, у наданих разом з позовною заявою квитанції про сплату судового збору від 19.06.14 №150 відсутні підписи відповідальних осіб платника, печатка позивача, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена Інструкція.

Таким чином, квитанція про сплату судового збору від 19.06.14 №150 не є належним доказом сплати судового збору відповідно до норм чинного законодавства України.

Також, відповідно до ст. 4 Закону України " Про судовий збір ", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080,00 грн.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.).

Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 1218,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1827,00 грн. та не більше 73 080,00 грн., немайнового характеру - 1218,00 грн.

Згідно абзацу 2 п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір"). Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру - стягнути з відповідача заборгованість, що становить 5869,27 грн., та вимогу немайнового характеру - визнати недійсним Договір №7561 від 17 грудня 2010 року, додаток до нього від 30 грудня 2010 року про надання послуг з розробки інформаційних матеріалів.

Таким чином належною до сплати сумою судового збору за подання до господарського суду вказаного позову є 3 045, 00 грн. з розрахунку: 1 827,00 грн. +1 218,00 грн.

Водночас, як вбачається і платіжного доручення від 19.06.14 №150 про сплату судового збору, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 218, 00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір". Наведене є підставою для повернення позову без розгляду на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що копії всіх документів, що додані до позовної заяви мають бути завірені належним чином відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджена наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. №55), яким визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис.

Як вбачається з матеріалів справи, документи додані до позовної заяви не завірені належним чином як того вимагає вищезазначена інструкція.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись ч. 1, п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Маневицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» про визнання недійсним Договору №7561 від 17 грудня 2010 року, додатку до нього від 30 грудня 2010 року про надання послуг з розробки інформаційних матеріалів та стягнення коштів в сумі 5869,27 і додані до неї документи заявникові без розгляду.

Суддя Ю.В. Цюкало