Рішення № 39703072, 25.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7932/14 25.06.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 884,00 грн., за участю представників позивача - Губенка І.В., довіреність №609-ЮР від 23.04.2014 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 2 884,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.07.2013 року в м. Львові по вул. Городоцька, 302 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хундай» д.н. НОМЕР_5 (застрахований позивачем транспортний засіб) під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ВАЗ», д.н. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_3.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 2 884,00 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_3 було застраховано в ВАТ «НАСК «ОРАНТА».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.05.2014 року.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 28.05.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Чебикіної С.О. у відпустці, справу №910/7932/14 передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу №910/7932/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 25.06.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду м. Києва від 16.06.2014 року, у зв'язку з виходом судді Чебикіної С.О. з відпустки, справу №910/7932/14 передано для розгляду судді Чебикіній С.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року суддя Чебикіна С.О. прийняла справу №910/7932/14 до свого провадження

29.05.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва відповідач надав відзив на позовну заяву в якому не заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2014 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ДАІ Львівського міського відділу МВС України та постанови Сихівського районного суду м. Львова від 19.08.2013 року у справі №464/7552/13-п, 31.07.2013 року в м. Львові по вул. Городоцька, 302, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ», д.н. НОМЕР_4, рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не скориставшись сторонньою допомогою, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Хундай» д.н. НОМЕР_5, який стояв позаду нього.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 19.08.2013 року у справі №464/7552/13-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Хундай» д.н. НОМЕР_5.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №06-001324-56 від 14.02.2013 року.

Відповідно до висновку №205 від 09.09.2013 року, вартість відновлювального ремонту, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Хундай» д.н. НОМЕР_5, в результаті його пошкодження при ДТП склав 3 422,00 грн.

Згідно рахунку на оплату №243 від 28.08.2013 року реальні збитки завдані власнику автомобіля «Хундай» д.н. НОМЕР_5, в результаті його пошкодження при ДТП склали 2 884,00 грн.

Як вбачається з страхового акту №679-06/13-56 від 09.10.2013 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 2 884,00 грн.

Зазначені кошти в розмірі 2 884,00 грн. позивачем було виплачено, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 10076 від 10.10.2013 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ» д.н. НОМЕР_4, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Хундай» д.н. НОМЕР_5, керував ОСОБА_3.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ» д.н. НОМЕР_4, ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_3 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Хундай» д.н. НОМЕР_5, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між відповідачем та ОСОБА_3 було укладено договір (поліс) ОСЦПВВНТЗ № АВ/4299192 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ» д.н. НОМЕР_4, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено ліміт відповідальності за шкоду завдану майну у розмірі 50 000 та франшизу у розмірі 510,00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Хундай» д.н. НОМЕР_5, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи 510,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 2 374,00 грн. (2884,00 грн. (розмір виплаченого страхового відшкодування) мінус 510, 00 грн. (франшиза)).

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; код 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 102; код 22868348) 2 374 (дві тисячі триста сімдесят чотири) грн. 00 коп. боргу та 1 498 (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім) грн. 14 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 09.07.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна