Ухвала суду № 39700983, 08.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 р.Справа № 820/6635/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача Вірьовкіна О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. по справі № 820/6635/14 за позовом Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

28 травня 2014 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 07.04.2014р. за формою "В-1" №0000194000 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 265617,00 грн. за грудень 2013 р. і штрафу 132808,50 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 07.04.2014р. за формою "В-4" №0000204000 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за грудень 2013р. у сумі 31653,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, юридична адреса: 61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 29) на користь Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель" (код ЄДРПОУ 00214534, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Автогенна, буд.7) витрати зі сплати судового збору у розмірі 860,16 грн. (вісімсот шістдесят гривень шістнадцять копійок).

У апеляційній скарзі Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та не правильне застосування норм матеріального права. Вважає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку виявленим в ході перевірки Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель" порушенням, а саме: позивач протиправно відобразив у податковому обліку податковий кредит за грудень 2013 року в сумі ПДВ, сплаченого в ціні товарів (водогрійних котлів), придбаних у контрагента АТ ПКП "Котломонтаж", з огляду на не надання до перевірки документів з придбання вказаного товару, а також зважаючи на наявну податкову інформацію відповідно до даних комп'ютерної бази даних "Програмний податковий блок".

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство завод "Південкабель" просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на безпідставність вимог заявника.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з 24.02.2014 по 21.03.2014 р. на підставі направлень на перевірку від 24.02.2014р. № 222, 223 та наказу від 20.02.2014р. № 169 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Завод "Південкабель". За результатами проведеної перевірки складено акт №83/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" (код ЄДРПОУ 00214534) з питання законності та достовірності декларування по декларації з ПДВ від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з податку на додану вартість за грудень 2013р. у розмірі 1448951,00 грн. та достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника в банку в сумі 2680101,00 грн." (а.с.7-14).

Відповідачем під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог наступних норм податкового законодавства: в порушення п.198.6 ст.198 ПК України завищено суми податкового кредиту за грудень 2013 року на ПДВ 31653,00 грн., що призвело до порушення п.200.3 ст.200 ПК України, завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за грудень 2013 року на суму 31653,00 грн.; в порушення п.200.4 ст.200 ПК України бюджетне відшкодування ПДВ по декларації за грудень 2013р. зменшено на 265617,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №83/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р. відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- за формою "В-1" №0000194000 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 265617,00 грн. за грудень 2013 р. і штрафу 132808,50 грн.;

- за формою "В-4" №0000204000 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за грудень 2013р. у сумі 31653,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель", суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, обґрунтованості висновків акту перевірки №83/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р., на підставі якого їх було прийнято.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та АТ ПКП "Котломонтаж" укладено договір поставки №16/12-2013 від 16.12.2013р. (а.с.44-47), згідно умов якого Постачальник (АТ ПКП "Котломонтаж") зобов'язаний передати обладнання, матеріали, комплектуючі у власність Покупцю (ПАТ "Завод "Південкабель"), а Покупець прийняти та оплатити товар (вторинну сировину) на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до положень п.3.1 Договору товари поставляються і передаються у власність Покупцю на умовах EXW зі складу за адресою: м.Бровари, вул. Старотроїцька, 42.

На виконання вимог податкового законодавства контрагентом була видана податкова №43 від 19.12.2013р. (а.с. 31), яку позивач включив до складу податкового кредиту відповідного періоду.

З метою виконання укладеного договору на користь позивача здійснено продаж обумовлених умовами договору товарів, що підтверджується видатковою накладною №1 від 22.01.2014 року та прибутковим ордером №3 від 22.01.2014р. (а.с.41-42)

Перевезення отриманих товарів від контрагента здійснювалося у відповідності до умов договору, що підтверджується наданою товарно-транспортною накладною №1 від 22.01.2014 року (а.с.43).

Розрахунки за вищезазначеними господарськими операціями були проведені у безготівковій формі, про що свідчить надана позивачем виписка з рахунку (а.с.48).

Колегія суддів, дослідивши наявні у матеріалах справи первинні документи бухгалтерського обліку, вважає, що усі витрати позивача з придбання товарів у АТ ПКП "Котломонтаж" підтверджені належним чином, первинні документи складені у відповідності до вимог щодо їх форми та змісту, порушень приписів ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, не виявлено. Крім того, колегія суддів зауважує, що у акті перевірки № 783/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р. відповідачем не наведено достатніх та обґрунтованих підстав вважати первинні документи за наслідком взаємовідносин між позивачем та АТ ПКП "Котломонтаж" такими, що складені з порушенням чинного законодавства, та не можуть вважатись достатньою підставою для включення позивачем сум ПДВ, сплачених контрагенту, до складу податкового кредиту.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на відсутність документів з придбання котлів не підтвердились піл час апеляційного перегляду справи, оскільки, як вбачається з акту №783/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р., під час перевірки відповідачем було досліджено податкову накладну від 19.12.2013 року №43 від постачальника АТ ВКП "Котломонтаж", платіжне доручення №724 від 19.12.2013 року на передплату за поставку котлів, сертифікат відповідності серії АА №00733.

Колегія суддів також вважає безпідставними посилання заявника у апеляційній скарзі на наявну податкову інформацію, яка підтверджує, що товар по коду УКТ ЗЕД 8403109010 (придбані позивачем водогрійні котли) на митну територію України не ввозились. Згідно положень п.3.1 Договору поставки №16/12-2013 від 16.12.2013р., товар повинен був поставлятися зі складу, що знаходиться на митній території України, а саме: м. Бровари, вул. Старотроїцька, 42. Таким чином, за умовами укладеного договору товар не повинен був перетинати митний кордон України.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. по справі № 820/6635/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 11.07.2014 р.

Помічник судді Цюпак О.П.