Постанова № 39700306, 24.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 червня 2014 року 16:32 № 826/7423/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Іщука І.О., Шулежка В.П., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Сидорука Є.С., відповідача - Столярця С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА»доМіністерства доходів і зборів Українипро визнання протиправною та скасування податкової консультації та зобов'язання вчинити певні дії, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 червня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29 травня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування податкової консультації, що була надана Міністерством доходів і зборів України (далі - Міндоходів України, відповідач) від 30.04.2014 р. № 7917/6/99-99-22-03-01-15 та зобов'язання відповідача надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що оформлена ВМД не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем» з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

А тому, на переконання позивача, датою поставки товару за імпортною операцією є саме дата фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не дата оформлення ВМД, як це зазначено у наданій відповідачем консультації.

За вказаних обставин, позивач вважає податкову консультацію Міндоходів України протиправною, а отже такою що підлягає скасуванню та з метою відновлення своїх порушених прав та інтересів, просить зобов'язати відповідача надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Міндоходів України проти позову заперечує, в наданих письмових запереченнях відповідач вказує на те, що митні консультації не мають сили нормативно-правового акта, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх.

Відповідач в наданих запереченнях просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 33261252) зареєстроване Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 27 жовтня 2004 року за № 10711020000000820. Вказане товариство розташоване за адресою: 04080, м. Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 1А.

18 квітня 2014 року ТОВ «ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА» звернулось до Міндоходів України з метою отримання узагальнюючої податкової консультації.

Позивач у своєму листі від 18.04.2014 р. № 315 просив відповідача затвердити узагальнюючу податкову консультацію щодо моменту вчинення імпортної операції (поставки товару) за датою фактичного перетину імпортованим товаром кордону України.

07 травня 2014 року позивачем від відповідача отримано відповідь від 30.04.2014 р. № 7917/6/99-99-22-03-01-15, в якій Міндоходів України повідомило товариство про те, що свідченням завершення імпортної операції і, як наслідок, зняття такої операції з контролю, є оформлена в установленому порядку МД типу ІМ-40 або інша митна декларація, зазначена в п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136.

Поняття «момент вчинення імпортної операції (фактичний перетин імпортованим товаром митного кордону України)» та «момент завершення імпортної операції» не є тотожними, оскільки до моменту оформлення митної декларації імпортовані товари залишаються у статусі іноземних товарів.

На думку позивача, позиція відповідача, викладена у оскаржуваній податковій консультації виходить за межі закону та протирічить нормам чинного законодавства України.

Незгода з податковою консультацією від 30.04.2014 р. № 7917/6/99-99-22-03-01-15 та необхідністю вчинення відповідачем певних дій обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі - МК України), Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Приписами ст. 52 ПК України визначено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.

Консультації надаються контролюючими органами.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Відповідно до ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Як встановлено під час розгляду справи, у платника податків неодноразово виникають спори з представниками контролюючих органів щодо визначення моменту вчинення імпортної операції.

З приводу даного питання думки обох сторін розійшлися й виглядають наступним чином.

На думку платників податків - моментом вчинення імпортної операції (поставки товару) є дата фактичного перетину імпортованим товаром кордону України.

На думку представників територіальних органів державної влади, що здійснюють реалізацію державної політики в сфері оподаткування - моментом вчинення імпортної операції (поставки товару) є дата оформлення вантажної митної декларації.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII (далі - Закон № 959-XII) позивач є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абз. чотирнадцятого ст. 1 Закону № 959-XII та абз. другого пп. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 (далі - Інструкція № 136) імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція в розумінні ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР) передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому, моментом здійснення імпорту відповідно до абз. тридцять восьмого ст. 1 Закону № 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 МК України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Згідно із ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Момент перетину товаром митного кордону України також міститься в п. 49 ч. 1 ст. 4 МК України, відповідно до якого пропуск товарів через митний кордон України - це надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Як вірно зазначено відповідачем в податковій консультації, поняття «момент вчинення імпортної операції (фактичний перетин імпортованим товаром митного кордону України)» та «момент завершення імпортної операції» не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому пропуск через митний кордон у відповідності до п. 49 ч. 1 ст. 4 МК України є дозвіл митного органу відповідній особі на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

Таким чином, правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що час здійснення імпортної операції має визначатися, виходячи з моменту перетинання товаром митного кордону України.

Статтею 248 МК України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Оформлена ВМД не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем неможливе без його фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем» з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Аналогічного висновку в своїх рішеннях дійшли Вищий адміністративний суд України (Ухвала від 12.05.2014 р. № К/9991/13467/11), Київський апеляційний адміністративний суд (Ухвала від 15.04.2014 р. № 826/20941/13-а), Одеський окружний адміністративний суд (Постанова від 11.02.2014 р. № 815/165/14), Окружний адміністративний суд м. Києва (Постанова від 16.05.2013 р № 826/5079/13-а, залишена без змін Ухвалою КААС від 27.02.2014 р. № 826/5079/13-а).

Як вбачається з листа позивача від 18.04.2014 р. № 315, останній вказує на існування судової практики, зокрема - на Постанову Верховного Суду України від 04.07.2011 р. у справі № 21-108а11, лист Верховного Суду України «Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, за 2010-2011 рр.» від 01.05.2012 р., якими підтверджено позицію стосовно того, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Проте, аналізу вказаної позивачем судової практики суб'єктом владних повноважень в наданій податковій консультації здійснено не було, причини неможливості її застосування до правовідносин з приводу яких подано запит не наведено.

У той же час, консультація, в розумінні пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України, полягає у наданні контролюючим органом практичної допомоги платнику податків у вигляді певних порад, рекомендацій, надання інформації, розкритті змісту закону, поясненні термінів, та ін. щодо використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів. При цьому консультація не може виходити за межі закону.

Відповідно до цього, колегія суддів вважає, що податкова консультація від 30.04.2014 р. № 7917/6/99-99-22-03-01-15 є необґрунтованою.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини і наведені мотиви, оскаржувана податкова консультація відповідача є протиправною і підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА» повністю задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову консультацію Міністерства доходів і зборів України від 30 квітня 2014 року № 7917/6/99-99-22-03-01-15.

3. Зобов'язати Міністерство доходів і зборів України надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА» нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.М. Погрібніченко

Судді: І.О. Іщук

В.П. Шулежко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01.07.2014 р.