Ухвала суду № 39698793, 07.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2014 р. м. Київ К/800/57300/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2012

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013

у справі № 0870/9607/12

за позовом Концерну "Міські теплові мережі"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013, адміністартивний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби від 27.09.2012 № 0000960028, № 0000970028 та № 0000980028.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з контрагентами: ТОВ «Бриз» за період з 01.09.2010 по 31.12.2011; ТОВ «Запоріжспецкомплект» за березень та листопад 2010 року; ФОП ОСОБА_2 за період грудень 2010-січень 2011; ПП «ЗОВ» за період серпень-жовтень 2009 року та червень 2010 року, складено акт від 11.09.2012 № 355/28-1/32121458, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- пп. 5.2.1, пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140, п. 146.11, п. 146.12 ст. 146, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 84 757,00 грн.;

- пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140, п. 146.11, п. 146.12 ст. 146, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 85 189,00 грн. у півріччі 2012 року;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 138 790,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 27.09.2012 були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000960028, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 164 400,50 грн., в тому числі за основним платежем - 138 790,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 610,50 грн.;

- № 0000970028, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 95 385,50 грн., в тому числі за основним платежем - 84 757,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 628,50 грн.;

- № 0000980028, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 85 189,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України (чинного на час формування валових витрат в I кварталі 2011 року) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем придбаний товар для подальшого його використання у власній господарській діяльності, якою є, зокрема, виробництво, розподілення та постачання теплової енергії для обігріву житла і побутові потреби населення, комунально-побутові потреби підприємств, організацій та установ і її збут. При цьому, підприємством здійснюється, також, експлуатація системи вуличної розподільчої теплової мережі, транспортування теплової енергії, експлуатація самостійних районних, квартальних інших котельних, експлуатація водогрійних котлів, трубопроводів пари і гарячої води, та іншого нестандартного обладнання, будівництво та ремонт теплових мереж, налагодження контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, пуско-налагоджувальні роботи котлів і т.д.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що у контрагентів позивача була відсутня спеціальна податкова правосуб'єктність або відсутня реєстрація у ЄДР під час здійснення ними господарських операцій.

Фактичне отримання товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Разом із тим, в матеріалах справи наявні докази подальшого використання у власній господарській діяльності товарів, придбаних позивачем у ТОВ «Бриз», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ФОП ОСОБА_2 та ПП «ЗОВ».

Посилання відповідача на відсутність документів щодо транспортування товару судами вірно не прийняті до уваги, оскільки, сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних не свідчить про відсутність поставки товарів, за умови підтвердження поставки іншими первинними документами.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ «Бриз», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ФОП ОСОБА_2 та ПП «ЗОВ», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 27.09.2012.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль