Ухвала суду № 39698733, 01.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2014 р. м. Київ К/800/19080/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.

суддів : Донець О.Є., Сороки М.О.

при секретарі Романишин О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2013 р. по справі № 805\324\13а за позовом Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання незаконною вимоги частково -

в с т а н о в и л а:

у січні 2013 р. Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомоільні дороги України» звернулось до суду із позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги від 4.12.2012 р. в частині здійснення витрат понад визначені фінансовим планом обсяги внаслідок сплати пені в сумі 104 386,73 грн; проведення завищених витрат на оплату праці внаслідок встановлення непередбачених законодавством надбавок і доплат або їх завищення на суму 66 570, 83 грн. та проведення зайвих нарахувань та перерахувань єдиного соціального внеску на загальну суму 27 433, 39 грн; проведення завищених витрат на оплату праці на суму 4 800, 56 грнр та проведення зайвих нарахувань та перерахувань єдиного соціального внеску на суму 1 849,18 грн; закупівлі товару (гідрофобного інертного пилу) на суму 146 270, 37 грн за ціною вищою ніж передбачено договором.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2013 р. позов задоволений повністю

Не погодившись із ухваленими по справі рішеннями, державна фінансова інспекція в Донецькій області подала касаційну скаргу, в якій просить ці рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом на обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав до її задоволення не знаходить.

Матеріалами справи, дослідженими судом, встановлені наступні обставини.

Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32001618, підзвітна інспекції установа.

Протягом серпня-листопада фахівцями інспекції здійснена ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства та його філій за період другого півріччя 2010 року, 2011 рік та завершений період 2012 року, наслідки якої викладені в акті від 20 листопада 2012 року № 06-15-12/096 (надалі акт ревізії, том 1 арк. справи 20-98).

На підставі висновків акту перевірки керівником інспекції 4 грудня 2012 року прийнята спірна вимога щодо усунення порушень (том 1 арк. справи 11-19).

Колегія суддів погоджується із висновком суду про необґрунтованість п. 5 спірної вимоги із наступних міркувань.

Як вбачається з акту ревізії та спірної вимоги суть порушення полягає у здійснені позивачем витрат понад визначені фінансовим планом обсяги внаслідок сплати штрафу (пені) у сумі 104386,73 грн., через несвоєчасне виконання умов кредитного договору, у зв'язку з чим зобов'язано стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат коштів у 104386,73 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Нарахування та сплата 25 січня 2012 року платіжним дорученням № 217 пені підприємством за порушення терміну повернення кредиту та строків погашення пені відповідно до пунктів 7.3 та 7.7 договору про надання кредиту, укладеного між позивачем та ПАТ «Український інноваційний банк» № 02/11-ю не є спірним та підтверджується сторонами.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої та апеляційної інстанцій, що обов'язок виконання кредитного договору жодним чином не пов'язаний із взаємовідносинами підприємства із виконанням робіт на замовлення Служби автомобільних доріг у Донецькій області. Підстави для притягнення працівників підприємства до повної або обмеженої матеріальної відповідальності відсутні.

Посилання інспекції на порушення позивачем положень статті 75 Господарського кодексу України, якою встановлені особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств, суди обґрунтовано не прийняли як наявність порушень з боку позивача з огляду на недоведеність господарського правопорушення, що випливає з даної норми.

Наявність фінансового плану підприємства на 2012 рік, складення його відповідно до Порядку затвердженому наказом Міністерства економіки України від 21 червня 2005 року № 173, планування в ньому можливих фінансових санкцій (в тому числі і у вигляді пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків по ньому) у рядку 016 «Інші операційні витрати» розділу «Витрати» у сумі 1720 тис. грн. спростовує висновки інспекції щодо порушень підприємством положень статті 75 ГК України.

Витрати у вигляді сплаченої пені за несвоєчасне виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором здійснені у межах визначених фінансовим планом обсягів, віднесення сплаченої пені здійснено до інших витрат операційної діяльності (субрахунок 948) відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 № 291.

Колегія суддів погоджується із висновками судів щодо необґрунтованості п.п. 7, 13 оскаржуваної вимоги, в частині, що стосується філій «Першотравневий автодор», «Новоазовський автодор», виходячи із наступного.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, оцінюючи спірні відносини у цій частині виходив з того, що пунктом 2.3 розділу ІІ «Оплата праці, підвищення рівня доходів» Галузевої угоди між Державною службою автомобільних доріг України і профспілкою працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства на 2007 рік від 12 березня 2007 року (далі - Галузева угода), дорожні підприємства самостійно встановлюють у колективному договорі умови запровадження та розміри надбавок, доплат з дотриманням норм, передбачених Галузевою угодою.

Додатком 5 "Перелік доплат та надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників філії "Першотравневий автодор" Колективного договору філії на 2009-2011 роки, прийнятого 14 вересня 2009 року і зареєстрованого в Першотравневій райдержадміністрації 3 грудня 2009 року за № 165, передбачено встановлення доплати за суміщення професій, яка розмірами не обмежуються і визначається наявністю одержаної економії по тарифних ставках та окладах посад, які суміщуються.

Відповідно до частини 3 статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Таким чином, не включення філією "Першотравневий автодор" до штатного розкладу вакансії оператора комп'ютерного набору не є порушенням жодного законодавчого акту, тобто нарахування та виплата доплати за суміщення посад інспектору по кадрам ОСОБА_1 та бухгалтеру ОСОБА_2 були здійснені з додержанням вимог чинного законодавства України, а отже, нарахування єдиного соціального внеску на виплачені суми здійснені вірно.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду.

Що стосується філії «Новоазовський автодор», суд першої та апеляційної інстанцій зазначив наступне.

Вимогами Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336 (надалі Довідник), кваліфікаційними вимогами до посади інженер ІІ категорії є: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) та стаж роботи за професією інженера - не менше 1 року.

Наказами від 15 листопада 2010 року № 77/K та від 2 липня 2012 року № 27/К Філії «Новоазовський автодор» на майстра ОСОБА_3 за сумісництвом покладено виконання зобов'язань інженера-енергетика ІІ категорії.

За дипломом НОМЕР_1 від 28 червня 1994 року ОСОБА_3 закінчив Донецький державний технічний університет та отримав кваліфікацію спеціаліста - гірничий інженер. За час отримання вищої освіти прослухав 138 годин курсу «Електротехніка, електроустаткування, електропостачання» та відповідно до Виписки із залікової відомості склав екзамен за цією дисципліною.

Пунктом 11 Довідника передбачено, що особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії.

Відповідно до витягу із журналу № 01- 2012 протоколів перевірки знань підприємства від 2 жовтня 2012 року ОСОБА_3 успішно пройшов позачергову перевірку знань, необхідних інженеру-енергетику, та отримав відповідне посвідчення від 2 жовтня 2012 року № 01-2012.

Таким чином, нарахування та виплата доплати за суміщення посади інженера - енергетика ІІ категорії майстру ОСОБА_3 здійснені та виплачені на підставі діючого наказу правомірно, і як наслідок цього нарахування єдиного соціального внеску здійснені вірно.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої та апеляційної інстанцій про протиправність п.п 8,13 вимоги зважаючи на таке.

Суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив на правомірність доводів позивача, що пунктом 1 Довідника особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії.

Колегія суддів погоджується із висновком суду про протиправність п. 17 вимоги із наступних міркувань.

В акті ревізії зазначено, що підприємством, як підзвітною установою в порушення пункту 5 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 1 червня 2010 року № 2289-V1 із змінами, підпунктів 3.3 12.1 договору від 21 квітня 2011 року № 01-27/08-09/11 за період з 1 квітня 2012 року по 1 серпня 2012 року проведено закупівлю товару (гідрофобний інертний пил) на суму 146270,37 грн. за ціною вищою ніж передбачено договором укладеним за результатами проведеної процедури відкритих торгів.

Такого висновку інспекція дійшла з огляду на те, що договір поставки від 8 жовтня 2011 року № 01-27/08-37/11, специфікації до договору, накладні, на підставі яких, як зазначає позивач і проводилася поставка товару не надавались на момент проведення ревізії перевіряю чому органу.

Колегія суддів погоджується із висновком суду , що інспекцією зроблений висновок не на підставі документів за якими придбаний товар, а по факту їх відсутності, що доводить порушення порядку проведення ревізії, як способу реалізації владних управлінських функцій.

Колегія суддів вважає доведеним судом першої та апеляційної інстанції, що Інспекція при винесені пункту 17 вимоги посилалася на результати досліджень господарських операцій здійснених за іншим договором між тими ж самими сторонами, що обумовлює протиправність вимоги у цій частині.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується, що вимоги контрольно-ревізійної установи за наслідками проведеної нею перевірки, є необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені доказами, що наявні в матеріалах справи та досліджені судом і оціненими в їх сукупності.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б потягли за собою ухвалення незаконного рішення, не встановлено.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують..

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2013 р. по справі № 805\324\13а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді : підписи