Ухвала суду № 39698586, 26.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року м. Київ К/9991/16967/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2012

у справі № 2а-3806/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ЛАА Транс») звернулося до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, (далі по тексту - відповідач-1, Ленінська МДПІ у м. Луганську), Головного управління Державного казначейства України у Луганській області (далі по тексту - відповідач-2, ГУ ДК України у Луганській області) про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2012, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з державного бюджету України на користь ТОВ «ЛАА Транс» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 477814,00 грн.

В касаційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 21.03.2011 №115/23-616/31718995, яким встановлено порушення позивачем п. 1.8, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «ЛАА Транс» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, включеного в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів з податку на додану вартість) по деклараціях за березень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року на загальну суму 4439589,00 грн.

На підставі акта перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 №0000202360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 4439589,00 грн., в тому числі за липень 2010 року на суму 477814,00 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 №0000202360/0 у судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.08.2011 у справі №2а-3397/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011, позовні вимоги ТОВ «ЛАА Транс» про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000202360/0 задоволено, вказане повідомлення-рішення скасовано.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині встановлення факту завищення позивачем суми бюджетного відшкодування є безпідставним, уся первинна документація ТОВ «ЛАА ТРАНС» відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено фактичне отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та фактичну сплату позивачем як отримувачем товарів сум податку на додану вартість в ціні товару постачальникам таких товарів, які включені до складу податкового кредиту.

Разом з тим, судами встановлена правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2010 року в розмірі 477814,00 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Оскільки податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 №0000202360/0 скасовано, судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позов про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Суми, сплачені постачальникам товарів (послуг) ТОВ «ЛАА Транс» з урахуванням податку на додану вартість, підтверджені відповідними платіжним документами.

На момент виникнення спірних правовідносин законодавство України, не встановлювало обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою. Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку особисто відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.

Згідно з пп. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 цього Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період, а питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров