Ухвала суду № 39698498, 04.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2014 р. м. Київ К/9991/20472/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ічнянському районі Чернігівської області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року

у справі № 2а-3131/10/2570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Браво»

до Державної податкової інспекції у Ічнянському районі Чернігівської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Браво» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ічнянському районі Чернігівської області (далі - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2010 року № 0000162320/0.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2010 року № 0000162320/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Торговий дім «Браво» судові витрати в сумі 3,40 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Ічнянському районі Чернігівської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Ічнянському районі Чернігівської області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Торговий дім «Браво» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованої на розрахунковий рахунок платника за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у січні 2010 року, за результатами якої складений акт 216-23/30148661 від 19 травня 2010 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені: вимоги пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено суму податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2010 року, на 154491,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що ТОВ «Торговий дім «Браво» неправомірно включило до складу податкового кредиту січня 2010 року податок на додану вартість по операціях з придбання у ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» молокопродуктів, суми попередньої оплати за якими в подальшому були частково повернуті покупцю (позивачу).

21 травня 2010 року ДПІ у Ічнянському районі Чернігівської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення №0000162320/0, яким згідно підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зменшила ТОВ «Торговий дім «Браво» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2010 року на 154941,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податок на додану вартість, сплачений постачальникові у складі попередньої оплати, підлягає відшкодуванню на загальних підставах, з урахуванням того, що Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено обов'язку платника податку коригувати від'ємне значення попереднього періоду, або суму бюджетного відшкодування за попередній податковий період у випадку повернення попередньої оплати у наступному податковому періоді.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Отже, сам факт виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість під час здійснення попередньої оплати підтверджує набуття одержувачем платежу статусу постачальника (продавця) товарів, а особою, яка здійснює такий платіж, - статусу отримувача (покупця) таких товарів для цілей застосування Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, виходячи з правила першої події, у разі здійснення попередньої оплати за товари постачальником нараховується податкове зобов'язання з податку на додану вартість та виписується податкова накладна, яка дає право покупцю на податковий кредит.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що податок на додану вартість, сплачений постачальникові у складі попередньої оплати, підлягає відшкодуванню на загальних підставах.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Законом України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не передбачено обов'язку платника податку коригувати від'ємне значення попереднього періоду, або суму бюджетного відшкодування за попередній податковий період у випадку повернення попередньої оплати у наступному податковому періоді.

Крім іншого, матеріали справи містять довідку ДПІ у Ічнянському районі Чернігівської області № 185-23/30148661 від 23 квітня 2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Браво» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в січні 2010 року», за висновками якої перевіркою було підтверджене задеклароване ТОВ «Торговий дім «Браво» у декларації за лютий місяць 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 154941,00 грн. (арк. справи 13-18).

Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Ічнянському районі Чернігівської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ічнянському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна