Ухвала суду № 39698497, 19.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2014 р. м. Київ К/9991/22279/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Приходько І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012

у справі №2а-0870/1328/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Енергомехкомплект») звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2011 №0000022303, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за жовтень, листопад 2010 року на суму 417839,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2011 позов задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки складено акт №210/23-8/31623914 від 07.02.2011, в якому зроблено висновок про порушення позивачем: порушення пп. 7.7.2, пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон), пп. 5.12 п. 5 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, а саме - підприємством необґрунтовано (повторно) включено до додатку 2 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за червень 2010 року в сумі 94812,00 грн., липень 2010 року в сумі 1157,00 грн., серпень 2010 року в сумі 88782,00 грн., внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на 184751,00 грн. Порушення пп. 7.7.2, пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.12 п. 5 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, а саме - підприємством необґрунтовано (повторно) включено до додатку 2 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за червень 2010 року в сумі 94812,00 грн., липень 2010 року в сумі 1157,00 грн., серпень 2010 року в сумі 88782,00 грн., вересень 2010 року у сумі 48337,00 грн., внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на 233088,00 грн.

Зазначених висновків податковий орган дійшов, враховуючи висновки проведеної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за серпень 2010 року, вересень 2010 року, результати якої оформлено актом від 17.12.2010 №4369/23-8/31623914, підтверджено правомірність визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень 2010 року у сумі 94812,00 грн., липень 2010 року у сумі 1157,00 грн., серпень 2010 року у сумі 88782,00 грн. Таким чином, за результатами проведеної перевірки, результати якої оформлено актом від 17.12.2010 №4369/23-8/31623914, встановлено, що за червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року залишок від'ємного значення відсутній, тому декларування в червні 2010 року у сумі 94812,00 грн., липні 2010 року у сумі 1157,00 грн., серпень 2010 року у сумі 88782,00 грн. залишку від'ємного значення попереднього періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 184751,00 грн., є необґрунтованим.

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновки податкового органу, який підтриманий судом апеляційної інстанції, оскільки як визначає, порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначається п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції, яка діяла на час виникнення у платника податку від'ємного значення та права на отримання бюджетного відшкодування.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (абз. 1 пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (абз. 3 пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Таким чином, податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується не тільки за рахунок сум податку, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальникам у попередньому податковому періоді, що передує звітному. Правило переносу від'ємного значення попереднього звітного періоду у податковий кредит наступного звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг), незалежно від того, у якому із попередніх звітних періодів придбано товар та сформовано податковий кредит.

Закон не пов'язує право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями з придбання товару, здійсненими у такому ж попередньому періоді, та з формуванням, у зв'язку із цим, податкового кредиту у цьому ж попередньому податковому періоді, а лише обмежує суми від'ємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною сплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у попередніх податкових періодах.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Оскільки, апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч. 1 ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 скасувати та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2011.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)І.В. Приходько