Ухвала суду № 39695368, 03.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2014 рокусправа № 804/10825/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року

у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" (далі - ЗАТ НВО "Орбіта") звернувся до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000881502 від 16.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 322313,75 грн., з яких 257851 грн. основного платежу, 64462,75 грн. штрафних санкцій.

Відповідач адміністративний позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду першої інстанції від 19.09.2013 року судом здійснена заміна відповідача ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на правонаступника Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року позов задоволено, визнане протиправним та скасоване прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення №0000881502 від 16.04.2013 року, на користь позивача стягнено судовий збір в сумі 2294 грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ЗАТ НВО "Орбіта" зареєстрований у Жовтневому районі м. Дніпропетровська як платник податку на додану вартість.

Відповідачем ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ЗАТ НВО "Орбіта" з питання документального підтвердження господарських відносин з контрагентами ТОВ "Лігран, ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковіта". про що складено акт № 1978/225/30540020 від 01.04.2013 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив п.198.2 п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит у розмірі 257851 грн. за період з лютого по вересень 2012 року.

Позиція податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача грунтується на отриманих від інших податкових органів актах перевірки контрагентів позивача щодо фіктивності їх діяльності.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000881502 від 16.04.2013 року за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 322313,75 грн., за основним платежем в сумі 257851 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 64462,75 грн.

Оскаржене в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

При цьому, п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Статтею 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , складену за вибором покупця (отримувача).

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Із матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ НВО "Орбіта" та контрагентами ТОВ "Лігран, ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковіта" укладено угоди:

- договір про надання юридичних послуг №01-03/12Ю від 01.03.2012 року та додаткова угода до нього №1 від 31.07.2013 року (ТОВ "Лігран");

- договір про проведення досліджень і надання послуг №91-09/12 від 07.08.2012 року (ТОВ "Шоковіта");

- договір на виконання будівельних робіт №23-01/12 від 23.01.2012 року та додаткові угоди до нього №1 від 01.10.2012 року, №03-05/13 від 21.05.2013 року, №1 від 01.10.2012 року, №30.04./12 від 30.04.2012 року, №1 від 01.10.2012 року, №01-07/12 від 02.07.2012 року, №1 від 01.10.2012 року (ПП "Транс-Атлантіка Сервіс").

Відповідно до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно вищевказаних норм, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Із матеріалів справи видно, що вищезазначені договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними, оскільки надання контрагентами ТОВ "Лігран, ТОВ "Шоковіта", ПП "Транс-Атлантика Сервіс" за вищезазначеними договорами послуг та виконання будівельних робіт та здійснення позивачем оплати виконаних робіт підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, а саме: податковими накладними, актами приймання-передачі наданих послуг, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до складу податкового кредиту за період з лютого по вересень 2012 року віднесено суми ПДВ по виписаним ТОВ "Лігран, ТОВ "Шоковіта", ПП "Транс-Атлантика Сервіс" податковим накладним на загальну суму 257851 грн.

В ході проведення перевірки посадовим особам відповідача податкові накладні були надані та досліджені, їх невідповідність вимогам чинного законодавства не встановлена, що підтверджується змістом Акту перевірки.

Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту за вищезазначений період часу, та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контрагентами господарських угод, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначених контрагентів ТОВ "Лігран, ТОВ "Шоковіта", ПП "Транс-Атлантика Сервіс" протиправною, так як на час дії угод контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивач виконав передбачені чинним податковим законодавством умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по операціям з контрагентами ТОВ "Лігран, ТОВ "Шоковіта", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", а тому висновки податкового органу щодо завищення податкового кредиту за період з лютого по вересень 2012 року з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення - рішення №0000881502 від 16.04.2013 року в сумі 322313,75 грн. є неправомірними.

Неправомірність визначення відповідачем суми грошового (податкового) зобов'язання за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав згідно чинного податкового законодавства для застосування штрафних санкцій у розмірі 64462,75 грн.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини адміністративної справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова