Ухвала суду № 39694601, 08.07.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«08» липня 2014р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Марчук В. Т.

Суддів Горецької С.О., Струбіцька О.М.

при секретарі Дзюбак М.В.

прокурор Хоміцька Т.Б.

обвинувачений ОСОБА_1

адвокат ОСОБА_2

потерпілий ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12012270050000003 щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від « 29» квітня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на протязі двох років.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ПрАТ страхова компанія «Уніка» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково та стягнуто у рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди з останньої 50000 грн., а з ОСОБА_1 30562,84 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати за залучення оцінювача в розмірі 500 грн.

Вирішена доля речових доказів.

КП №11-кп/794/231/14 р. Головуючий у І інстанції Єфтеньєв О.Г.

Категорія ст.286 ч.2 КК України Доповідач Марчук В.Т.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 03 листопада 2012 року біля 06 год. 45 хв., керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2108», д.н.з НОМЕР_2, рухався по автодорозі сполученням «Житомир-Чернівці» зі сторони с. Недобоївці Хотинського району в напрямку м. Хотин, та проїжджаючи 316км.-650 м. автодороги, змінив напрямок руху в ліво, перетнувши суцільну лінію горизонтальної розмітки виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з зустрічним транспортним засобом - мікроавтобусом марки «Мерседес-Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «ВАЗ-2108» ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці пригоди.

На вказаний вирок прокурором Хотинського району Денисом В.М. подана апеляційна скарга, в якій він просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з суворістю призначеного покарання, яке не відповідає тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі засудженого та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком - два роки.

Також апеляційну скаргу подав захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2, в які просить змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання із застосуванням ст. 69 та ст. 75, 76 КК України; в частині задоволення цивільного позову на користь ОСОБА_4 та відмовити повністю ОСОБА_4 в задоволенні позову щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди та витрат за залучення оцінювача.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційні скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та з'ясувавши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та обвинуваченого підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів і не оспорюється в апеляційній скарзі.

Що стосується міри покарання, яка обрана обвинуваченому ОСОБА_1, то вона обрана в основному згідно загальних принципів ст.ст. 65-67 КК України.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» - призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

У відповідності до вимог ст. 12 КК України, злочин скоєний ОСОБА_1, відносяться до категорії тяжких злочинів.

При обранні ОСОБА_1 виду та міри покарання суд, у відповідності до правил ст. 65 КК України, зіслався на те, що враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують покарання, зокрема, щире каяття у вчиненому.

Однак, колегія суддів вважає за необхідне окрім обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, зазначених у вироку суду першої інстанції, віднести позитивну його характеристику з місця проживання, те, що він до кримінальної відповідальності притягається вперше, визнав вину в повному обсязі, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, потерпілий від кримінального правопорушення будь-яких претензій не має та просив його суворо не карати.

Враховуючи в сукупності всі обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з урахуванням його особи, колегія суддів приходить до висновку про можливість застосування щодо нього ст. 75 КК України.

Саме таке покарання, на погляд колегії суддів, є необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому колегія суддів не вбачає підстав для застосування щодо ОСОБА_1 ст. 69 КК України.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта ОСОБА_2 щодо зміни вироку суду першої інстанції в частині задоволення цивільного позову.

Виходячи з висновку судової авто-товарознавчої експертизи №3277 від 20.12.2013 року вартість матеріального збитку заподіяна власнику автомобіля «Мерседес Спринтер 316», належного ОСОБА_4, складає 80 562,84 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи Т.3 а.с. 201 цивільний позивач ОСОБА_4 05.02.2013 року отримав від обвинуваченого ОСОБА_1 32 800 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Отже, після відшкодування ОСОБА_1 05.02.2013 року 32 800 гривень, при наявності полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності СК «Уніка» із виплатою страхового відшкодування в розмірі 50 000 гривень, згідно вимог ст.ст.1188, 1194 ЦК України, різниця, яку після стягнення страхового відшкодування мав би сплатити ОСОБА_1 відсутня.

Однак, суд першої інстанції вказані обставини не врахував та повторно стягнув 30 562 гривень 84 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Крім того, відповідно до ст. 118 КПК України серед переліку процесуальних витрат відсутні витрати на залучення оцінювачів.

Вказані вимоги закону суд першої інстанції не врахував та безпідставно стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 500 гривень витрат за залучення оцінювача.

За таких обставин, вирок суду в цій частині підлягає зміні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 377 ч.1, 404, 405, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Хотинського району Дениса В.М. задовольнити частково.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Хотинського районого суду Чернівецької області від « 29» квітня 2014 року відносно ОСОБА_1, якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України змінити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 звільнити від призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомити кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Вирок суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 30 562 гривень 84 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 500 гривень витрат за залучення оцінювача змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку вимогу суду про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 30 562 гривень 84 коп. та 500 гривень витрат на залучення оцінювача.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який утримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий В.Т. Марчук

Судді С.О. Горецька

О.М. Струбіцька