Ухвала суду № 39693309, 27.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2791/12/1070(в 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко К.П. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від "23" січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Стандарт" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2012 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішеня від 16.12.2011 року № 0009902301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від "23" січня 2013 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 23.03.2013 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від "23" січня 2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, у період з 29.11.2011 по 30.11.2011 на підставі наказу Броварської ОДПІ від 29.11.2011 №1877/232, повідомлення від 29.11.2011 №9816/10/232/595, Броварською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Стандарт», з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Техноторг-ком», за серпень 2011 року. За результатами перевірки складений акт від 01.12.2011 № 1866/232/32499451 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення позивачем: пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 97667,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року на суму 66388,00 грн., за вересень 2011 року на суму 1574,00 грн. та за жовтень 2011 року на суму 29705,00 грн.; пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228, статті 626, статті 629, статті 650, статті 655, статті 658 та статті 662 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ними по правочинах здійснених ПП «Стандарт» з ТОВ «Техноторг-ком». На підставі Акта перевірки Броварською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.12.2011 року № 0009902301, згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 122073,75 грн. у тому числі за основним платежем - 97667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 24416,75 грн. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. З матеріалів справи вбачається, що між покупцем - ПП "Стандарт" та постачальником - ТОВ "Техноторг-ком", було укладено усний договір поставки будівельних матеріалів. При цьому, між ПП «Стандарт» (покупець) та ТОВ Техноторг-ком» (постачальник) вчинені фактичні дії, які свідчать про укладення сторонами в усній формі договору поставки. Так, відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. В силу ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. На підтвердження виконання сторонами умов договору у серпні 2011 року, позивачем було надано рахунок-фактуру від 02.08.2011 № 020811, видаткову накладну від 02.08.2011, податкову накладну від 02.08.2011 № 404, видану ТОВ "Техноторг-ком" на користь ПП "Стандарт"; акт приймання товарів від 02.08.2011 № 02/08, підписаний директором Позивача, начальником відділу постачання, головним бухгалтером та завідуючим базою, який містить перелік будівельних матеріалів, які отримані позивачем від ТОВ «Техноторг-ком» та який відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості, яка затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 складається у випадку відсутності товарно - транспортної накладної. Всі наявні первинні документи податкового обліку скріплені підписом директора та печаткою ТОВ "Техноторг-ком" та містять всі необхідні реквізити. На підтвердження факту перерахування грошових коштів за поставлений товар, ПП "Стандарт" надав до перевірки платіжні доручення від 12.09.2011 № 1065, від 06.10.2011 № 728 та від 04.10.2011 № 718. Згідно з даними Акта перевірки позивачем також було подано до Броварської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, до якої долучено розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, з якої вбачається включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 97667,00 грн. на підставі податкової накладної за серпень 2011 року, отриманої від контрагента - ТОВ "Техноторг-ком". Крім цього, під час проведення перевірки посадовими особами відповідача порушень в оформленні документів не встановлено. Тобто, позивачем під час проведення перевірки були надані усі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо придбання будівельних матеріалів ц ТОВ "Техноторг-ком" та їх оплати. Таким чином, факт поставки ТОВ "Техноторг-ком" на користь ПП "Стандарт" товарів та оплати їх вартості підтверджується документально, а результати господарської операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку Позивача та його податковій звітності. Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податку на додану вартість. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзац другий). Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Встановлені судом і наведені вище обставини, а також відповідність виписаної податкової накладної вимогам, визначеним статтею 201 Податкового кодексу України, підтверджують виникнення у позивача права на податковий кредит, а тому віднесення Позивачем податку на додану вартість згідно отриманої податкової накладної за серпень місяць 2011 року до податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду є правомірним, а доводи Позивача про відсутність порушень ним пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України є обґрунтованими. Як вже зазначалось вище, податкові зобов'язання було визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту в складі вартості товарів. Оскільки, на думку податкового органу, товар фактично не поставлявся, а учасниками правочину переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, дана угода є нікчемною, а тому формування податкового кредиту з податку на додану вартість вчинено Позивачем незаконно. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України). В силу положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. В свою чергу відповідачем не надано суду жодних доказів визнання договору, укладеного Позивачем з ТОВ "Техноторг-ком" у судовому порядку недійсним, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують його виконання. Разом з цим, факт поставки ТОВ "Техноторг-ком" будівельних матеріалів на користь позивача підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості товарів, придбаних у ТОВ "Техноторг-ком", посвідчується належним чином оформленою податковою накладною. Наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку, податкового обліку містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять назву замовника та виконавця, перелік поставлених будівельних матеріалів, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції. Наявна податкова накладна та інші документи дають змогу визначити, які саме товари були придбані, за якою ціною та між якими контрагентами. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено того факту, що зазначений правочин був укладений не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, а з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що вони спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, спрямований на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, її надрами, іншими природними ресурсами, укладені щодо відчуження викраденого майна або порушує правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. При цьому, суду не надано жодного доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача. Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача відповідачем не виявлено, документи податкового обліку позивача не проаналізовано, єдиною підставою для висновку про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 97667,00 грн. є акт ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 21.10.2011 №2228/23-04/36283352. Згідно з даним актом всі правочини ТОВ "Техноторг-ком" мають ознаки фіктивності та нікчемності у зв'язку з відсутністю необхідних умов діяльності, товарних запасів, фондів і ресурсів. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий висновок є формальним і необ'єктивним, оскільки ґрунтується не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 Податкового кодексу України, а на висновках акта перевірки від 21.10.2011 №2228/23-04/36283352 та інших обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість. Крім того, висновок про нікчемність всіх угод ТОВ "Техноторг-ком" не підкріплено фактами і доказами, з якими законодавець пов'язує нікчемність правочинів. Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростоують висновки викладені в постанові суду першої інстанції, а оскаржуване податкове повідомлення-рішеня від 16.12.2011 року № 0009902301є необґрунтованим. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від "23" січня 2013 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від "23" січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.