Постанова № 39692294, 04.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2014 р. Справа № 820/5287/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фірми "Дельта-С" ЛТД на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2014р. по справі № 820/5287/14

за позовом Фірми "Дельта-С" ЛТД

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фірми "Дельта-С" ЛТД, звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000202200 від 11.03.2014 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Фірма "Дельта-С" ЛТД, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є юридичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Зміївським районним управлінням юстиції 16.10.1995 р., взятий на податковий облік в ДПІ у Зміївському районі 01.11.1995 р. за № 44 та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ.

ДПІ у Зміїївському районі проведено перевірку Фірми "Дельта-С" ЛТД за результатами якої складено акт перевірки за №117/22/23757852 від 20.02.2014 р. "Про результати проведеня документальної позапланової невиїзної перевірки Фірми "Дельта-С" ЛТД (код ЄДРПОУ 23757852) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Юрполіс Компані" (код ЄДРПОУ 33901201) за період жовтень 2012 р., травень 2013 р., серпень 2013 р." (далі по тексу - акт перевірки) (а.с. 9-22).

Актом перевірки встановлено виявлені порушення з боку позивача, а саме нереальність здійснення господарських операцій у Фірми "Дельта - С" ЛТД по придбанню юридичних послуг у ТОВ "Юрполіс - Компані" (код ЄДРПОУ 33901201) за жовтень 2012 р., травень 2013 р., серпень 2013 р. та відсутність об'єкту оподаткування при придбанні послуг, які підпадають під визначення ст.185, п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 31750 грн., в т.ч. за жовтень 2012 р. - на 12417 грн., травень 2013 р. - на 9833 грн., серпень 2013 р. - на 9500 грн., в зв'язку з придбанням послуг у ТОВ "Юрполіс - Компані" (код ЄДРПОУ 33901201).

На підставі висновку акта перевірки ДПІ у Зміївському районі винесено податкове повідомлення - рішення № 0000202200 від 11.03.2014 р. про збільшення Фірмі "Дельта - С" ЛТД суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість суму 47625,00 грн., в тому числі 31750,00 грн. за основним платежем та 15875,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 7).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення від 11.03.2014 р. за № 0000202200 винесено правомірно та без порушень норм податкового законодавства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Юрполіс Компані» укладено договори про надання юридичних послуг від 17.09.2012 р. № 17/19/12, від 01.10.2012 р. № 01/10/12, від 07.05.2013р. №07/05/13, від 01.08.2013 р. № 01/08/13, умовами яких передбачено надання позивачеві ТОВ «Юрполіс Компані» юридичних послуг (а.с. 31, 37-38, 53-54, 67-68).

Відповідно до умов договорів ТОВ "Юрполіс Компані" надавало підприємству позивача усні та письмові консультації у різних галузях права (податкове право, цивільне право, господарське право та інше), приймало участь в підготовці та оформленні різного роду договорів, що укладалися між Фірмою "Дельта-С ЛТД" та іншими підприємствами, вело перевірку відповідності вимогам законодавства внутрішніх документів підприємства, та надавало допомогу в їх підготовці.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем до справи надані копії первинних документів, що підтверджують взаємовідносини між Фірмою «Дельта-с» ЛТД та TOB «Юрполіс Компані», а саме: копії: протоколів узгодження договірної ціни, актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних, платіжних доручень, банківських виписок (а.с. 32-36, 39-43, 55-59, 69-73).

Судовим розглядом встановлено, що співробітниками ТОВ "Юрполіс Компані" неодноразово фірмі позивача в 2012 - 2013 роках надавались юридичні послуги, що підтверджується: Наказами про відрядження № 2/10/1 від 02.10.2012 р., № 8/10/1 від 08.10.2012 р., №12/10/1 від 12.10.2012 р., №6/05/1 від 06.05.2013 р., №13/05/1 від 13.05.2013 р., №20/05/1 від 20.05.2013 р., №27/05/1 від 27.05.2013 р., №1/08/1 від 01.08.2013 р., №5/08/1 від 05.08.2013 р.,№12/08/1 від 12.08.2013 р., №19/08/1 від 19.08.2013 р., №26/08/1 від 26.08.2013 р. та листами з Книги реєстрації відвідувачів Фірми "Дельта-С" ЛТД за жовтень 2012 року, травень 2013 року та серпень 2013 року. (а.с.259 - 276)

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За приписами п.п. 78.1.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,

якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями податкового органу ні до проведення перевірки, ні в ході проведення перевірки не направлено запиту позивачу про надання необхідних первинних документі для перевірки господарської діяльності позивача.

А тому, посилання в акті на ненадання підприємством під час проведення невиїзної перевірки звітів про результати надання юридичних послуг є безпідставним.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області не надано безспірних доказів в обґрунтування визначеного в акті перевірки твердження про не надання до перевірки позивачем первинних документів.

Колегія суддів вважає, що без дослідження вказаного вище, застосування судом п. 44.6 ст. 44 ПК України, згідно із яким, зокрема, у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання), що підтверджують показники відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, є безпідставним.

Відтак, є і необґрунтованим ненадання судом оцінки викладеним в акті перевірки обставинам та висновкам, якими податковий орган обґрунтує нереальністю здійснення господарських операцій у Фірми "Дельта - С" ЛТД по придбанню юридичних послуг у ТОВ "Юрполіс - Компані" (код ЄДРПОУ 33901201) за жовтень 2012 р., травень 2013 р., серпень 2013 р. та відсутність об'єкту оподаткування при придбанні послуг, які підпадають під визначення ст.185, п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 31750 грн., в т.ч. за жовтень 2012 р. - на 12417 грн., травень 2013 р. - на 9833 грн., серпень 2013 р. - на 9500 грн., в зв'язку з придбанням послуг у ТОВ "Юрполіс - Компані".

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. №168/704.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Разом з цим, ст. 9 цього Закону вказує на те, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів відмічає, що з аналізу наданих документів первинного бухгалтерського та податкового обліку (оригіналів та завірених копій) вбачається, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості.

Відтак, вказані вище первинні документи цілком відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Звіти про виконання договорів про надання юридичних послуг не є документами бухгалтерського обліку.

Колегія суддів також зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану у платника податків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученням, які належним чином оформлені, містять всі необхідні реквізити.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом обґрунтовано поставлено під сумнів фактичне виконання вказаних угод, оскільки досліджені судом документи бухгалтерського обліку не відображають у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства дані господарської операції.

Проте, судовим розглядом встановлено, що після використання, впровадження порад та консультацій, наданих ТОВ "Юрполіс Компані", діяльність підприємства у сфері договірних відносин стабілізувалася, скоротилися випадки виникнення спірних ситуацій за укладеними з контрагентами договорами. ТОВ "Юрполіс Компані" склало для підприємства позивача типові форми договорів, якими підприємство користується.

Судом встановлено, що співробітництво Фірми "Дельта - С ЛТД" та ТОВ "Юрполіс Компані" продовжується. На час розгляду справи судами, ТОВ "Юрполіс Компані" займається складанням процесуальних документів (позовні заяви, клопотання), заперечень до контролюючих органів, та представництвом інтересів підприємства позивача у суді.

Отже, вказані господарські операції позивача свідчать про зміну зобов'язань сторін за правочином та позитивний вплив на результати господарської діяльності позивача. З означеного випливає, що податкові зобов'язання сформовано позивачем за господарськими операціями, які підтверджено належним чином відповідно до вимог чинного законодавства України.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що до суду не надано доказів наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагентів щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

Також не надано доказів оспорювання сторонами договорів в судовому порядку вищевказаного правочинів.

Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Юрполіс Компані" і правомірність визначення податку на додану вартість відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на таке.

Загальні принципи господарювання в України закріплені в ст.6 Господарського кодексу України та унормовані ст.ст. 43, 44 Господарського кодексу України, що визначають принципи та свободу підприємницької діяльності, відповідно до яких дозволена будь-яка комерційна діяльність, що не заборонена законом і підприємство є вільним у своєму виборі видів діяльності та у виборі контрагентів.

З матеріалів справи вбачається, що необхідність укладення договору з ТОВ "Юрполіс Компані" обумовлена тим, що в штаті Фірми "Дельта - С ЛТД" відсутня посада юриста, що підтверджується копією штатного розкладу. В процесі ведення господарської діяльності у підприємства позивача виникає постійна необхідність в отриманні юридичних консультацій та юридичної допомоги.

Фактично, в якості доказу не підтвердження реального придбання послуг позивачем та зв'язку таких операцій із його господарською діяльністю, є припущення податкового органу про неможливість реального виконання укладеного позивачем з ТОВ "Юрполіс Компані" правочину з посиланням на Акти перевірок вказаного контрагента.

Проте, належними та допустимими в розумінні ст. 24 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиційного значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Крім того, зазначені відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Юрполіс Компані" мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішення, що оскаржується.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень з боку підприємства позивача приписів ст. 185, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0000202200 від 11.03.2014 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197 п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фірми "Дельта-С" ЛТД задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2014р. по справі № 820/5287/14 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000202200 від 11.03.2014 р.

Зобов'язати УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова стягнути судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 1097,00 (одна тисяча дев'яносто сім гривень 00копійок) з Державного бюджету України на користь Фірми "Дельта-С" ЛТД шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Донець Л.О. Мельнікова Л.В.